Системно-структурний аналіз уроку

Ю.А. Конаржевський у якості типу аналізу уроку пропонує системний його аналіз, в основі якого лежить розгляд уроку як цілісної динамічної системи, що складається з компонентів, які послідовно змінюють один одного. У ролі таких компонентів на рівні макроструктури виступають його етапи, на рівні мікроструктури – структура кожного етапу, розглянута з позиції системного підходу. Зважаючи на те, що в основі такого аналізу лежить структура уроку, його, на наш погляд, доцільніше віднести до різновиду структурного і назвати системно-структурним.

Сутність цього аналізу полягає у визначенні цілі уроку (Ц_у) та її декомпозиції на дидактичні задачі кожного з етапів (ДЗ), що продовжують і доповнюють один одного. Результат уроку (Р_у) інтегрує в собі результати його етапів (Р₁, Р₂, Р₃...). Відповідно до висловлених припущень системно-структурна модель уроку може бути представлена у вигляді схеми, поданій в таблиці 3.8

Таблиця 3.8. Схема системно-структурного аналізу уроку  

 

Спираючись на цю схему, можна визначити складові системно-структурного аналізу уроку (його види):

1. морфологічний аналіз етапу, тобто, аналіз дидактичних одиниць, що складають етап уроку: дидактичної задачі етапу (ДЗ), змісту навчання на даному етапі уроку (ЗН), методів навчання (МН), форм навчання (ФН) та його результату (Р);

2. функціональний аналіз етапу, що оцінює якість переходу від однієї дидактичної одиниці до іншої, тобто, аналіз функціонування етапу як підсистеми ();

3. генетичний аналіз уроку, що оцінює зв'язок між етапами уроку та послідовний перехід від одного його етапу до іншого ()

Об'єднання перелічених видів аналізу дає цілісну картину послідовної зміни системи, дозволяє знайти й усунути невідповідності в ній, тобто, вдосконалити урок як основну організаційну форму навчально-виховного процесу.

Дата добавления: 2014-01-06