Робоче місце – місце постійного або тимчасового перебування працюючого в процесі трудової діяльності

Робоча зона – простір, в якому знаходяться робочі місця постійного або тимчасового перебування працівників.

Принципи нормування параметрів мікроклімату

Щоб запобігти можливим негативним явищам та забезпечити ефективну терморегуляцію організму людини, мікрокліматичні умови у виробничих приміщеннях нормуються та повинні контролюватися.

Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень ДСН 3.3.6.042-99 встановлюють значення п¢яти мікрокліматичних параметрів, що визначають умови праці:

Ø Температура повітря, °С

Ø Відносна вологість повітря, %

Ø Швидкість руху повітря, м/с

Ø Температура оточуючих поверхонь, °С

Ø Інтенсивність теплового опромінення, Вт/м²

Перш ніж розглянути основні принципи нормування зазначених параметрів, наведемо деякі з основних термінів та визначень.

Виробниче приміщення – замкнутий простір в спеціально призначених будинках та спорудах, в яких постійно (по змінах) або періодично здійснюється трудова діяльність людей.

Постійне робоче місце – місце, на якому працюючий знаходиться понад 50% робочого часу або більше 2-х годин безперервно. Якщо при цьому робота здійснюється в різних пунктах робочої зони, то вся ця зона вважається постійним робочим місцем.

Непостійне робоче місце – місце, на якому працюючий знаходиться менше 50% робочого часу або менше 2-х годин безперервно.

Теплий період року – період, під час якого середньодобова температура зовнішнього середовища вища +10°С.

Холодний період року – період, під час якого середньодобова температура дорівнює або нижча +10°С.

Категорії робіт за загальними енерговитратами організму:

Легкі фізичні роботи (категорія І):

Ø категорія І а – роботи, що виконуються сидячи і не потребують фізичного напруження – енерговитрати 105…140 Вт (90…120 ккал/год);

Ø категорія І б – роботи, що виконуються сидячи, стоячи або пов¢язані з ходінням та супроводжуються деяким фізичним напруженням – енерговитрати 141…175 Вт (121…150 ккал/год).

Фізичні роботи середньої важкості (категорія ІІ):

Ø категорія ІІ а – роботи, пов¢язані з ходінням, переміщенням дрібних (до 1 кг) виробів або предметів в положенні стоячи або сидячи і потребують певного фізичного напруження – енерговитрати 176…232 Вт (151…200 ккал/год);

Ø категорія ІІ б – роботи, що виконуються стоячи, пов¢язані з ходінням, переміщенням невеликих (до 10 кг) вантажів та супроводжуються помірним фізичним напруженням – енерговитрати 233…290 Вт (201…250 ккал/год).

Важкі фізичні роботи (категорія ІІІ) охоплюють роботи, пов¢язані з постійним переміщенням, перенесенням значних (понад 10 кг) вантажів і потребують великих фізичних зусиль – енерговитрати 291…349 Вт (251…300 ккал/год).

За ступенем впливу на тепловий стан людини мікрокліматичні умови поділяються на оптимальні та допустимі.

Оптимальні мікрокліматичні умови – поєднання параметрів мікроклімату, які при тривалому та систематичному впливі на людину забезпечують зберігання нормального теплового стану організму без активізації механізмів терморегуляції. Вони забезпечують відчуття теплового комфорту та створюють передумови для високого рівня працездатності.

Допустимі мікрокліматичні умови – поєднання параметрів мікроклімату, які при тривалому та систематичному впливі на людину можуть викликати зміни теплового стану організму, що швидко минають і нормалізуються та супроводжуються напруженням механізмів терморегуляції у межах фізіологічної адаптації. При цьому не виникає ушкоджень або порушень стану здоров¢я, але можуть спостерігатися дискомфортні тепловідчуття, погіршення самопочуття та зниження працездатності.

Для робочої зони виробничих приміщень встановлюються оптимальні та допустимі мікрокліматичні умови з урахуванням важкості виконуваної роботи та періоду року (за винятком інтенсивності теплового опромінення). Оптимальні умови мікроклімату встановлюються для постійних робочих місць.

При виконанні робіт операторського типу, пов¢язаних з нервово-емоційним напруженням, в кабінетах, пультах і постах керування технологічними процесами, в залах обчислювальної техніки та ін. повинні дотримуватися оптимальні умови мікроклімату: температура повітря 22…24°С, відносна вологість 60…40%, швидкість руху повітря не більше 0,1 м/с.

Оптимальні норми параметрів мікроклімату для легкої категорії робіт:

Період року	Категорія робіт	Температура повітря, °С	Відносна вологість, %	Швидкість руху повітря, м/с
Холодний	Легка І а Легка І б	22…24 21…23	60…40 60…40	0,1 0,1
Теплий	Легка І а Легка І б	23…25 22…24	60…40 60…40	0,1 0,2

Більш докладно з принципами нормування параметрів мікроклімату та значеннями норм можна ознайомитись під час виконання відповідної лабораторної роботи.

Допустимі величини мікрокліматичних умов встановлюються у випадках, коли на робочих місцях не можна забезпечити оптимальні величини мікроклімату за технологічними вимогами виробництва, технічною недосяжністю та економічно обгрунтованою недоцільністю.

Величини показників, які характеризують допустимі мікрокліматичні умови, встановлюються для постійних і непостійних робочих місць. Наведемо значення допустимих норм для легкої категорії робіт:

Період року	Категорія робіт	Температура повітря, °С	Відносна вологість, %	Швидкість руху повітря, м/с
На постійних робочих місцях	На не-постійних робочих місцях
Холодний	Легка І а Легка І б	21…25 20…24	18…26 17…25		£ 0,1 £ 0,2
Теплий	Легка І а Легка І б	22…28 21…28	20…30 19…30	55 при 28°С 60 при 27°С	0,2…0,1 0,3…0,1

Температура внутрішніх поверхонь робочої зони (стін, підлоги, стелі), зовнішніх поверхонь технологічного устаткування, огороджуючих конструкцій не повинна виходити більш ніж на 2°С за межі оптимальних значень температури повітря для даної категорії робіт (при дотриманні допустимих умов – за межі допустимої температури). Інтенсивність теплового опромінювання працюючих від нагрітих поверхонь технологічного устаткування, освітлювальних приладів, інсоляції від засклених огорожень не повинна перевищувати 35 Вт/м² при опроміненні 50% та більше поверхні тіла, 70 Вт/м² при величині опромінюваної поверхні від 25 до 50% та 100 Вт/м² при опроміненні не більше 25% поверхні тіла працюючого.

При наявності джерел з інтенсивністю 35 Вт/м² і більше температура повітря на постійних робочих місцях не повинна перевищувати верхніх меж оптимальних значень для теплого періоду року, на непостійних – верхніх меж допустимих значень для постійних робочих місць.

Дата добавления: 2014-01-06