Вибір світильників за умовами середовища приміщення

За виконанням (за ступенем захищеності внутрішніх порожнин світильника та елементів, що розташовані у них, від дії оточуючого середовища) світильники підрозділяються на такі типи:

1. за ступенем захисту від пилу:

· відкриті пило незахищені світильники – струмоведучі елементи та колба лампи не захищені від попадання та осідання на них пилу;

· перекриті пилонезахищені світильники – потрапляння пилу в середину світильника обмежується не ущільненими світлопропускаючими оболонками, які також захищають лампу від можливих механічних ушкоджень;

· повністю пилозахищений світильник – струмоведучі елементи та колба лампи захищені від попадання пилу у кількості, достатній для пошкодження або порушення задовільної роботи світильника;

· частково пилозахищений світильник – струмоведучі елементи захищені від попадання пилу у кількостях, достатніх для пошкодження або порушення задовільної роботи світильника;

· повністю пилонепроникні світильники – струмоведучі елементи та колба лампи повністю захищені від попадання пилу;

· частково пилонепроникні світильники – струмоведучі елементи повністю захищені від попадання пилу.

2. за ступенем захисту від води:

· водонезахищені світильники – струмоведучі елементи та колба лампи не захищені від попадання води;

· краплезахищені світильники – струмоведучі елементи та лампа захищені від попадання крапель води, що падають зверху під кутом до вертикалі не більше 15⁰ ;

· дощезахищені світильники – струмоведучі елементи та лампа захищені від попадання крапель або струменів води, що падають зверху під кутом до вертикалі не більше 60⁰;

· бризкозахищені світильники – струмоведучі елементи та лампа захищені від попадання крапель або бризок води, що летять у довільному напрямку;

· струменезахищені світильники – струмоведучі елементи та лампа захищені від попадання води при обливанні світильника струменем води;

· водонепроникний світильник – струмопровідні елементи та лампа або тільки струмопровідні елементи захищені від води при періодичному занурені світильника у воду;

· герметичний світильник – струмоведучі елементи та лампа або тільки струмоведучі елементи захищені від води при занурені світильника під воду на необмежений час.

3. за ступенем захисту від вибуху:

· світильники підвищеної надійності проти вибуху – в їх конструкції передбачені засоби та заходи, що утруднюють виникнення небезпечних іскор, електричних дуг та нагрівання, а також забезпечують вибухозахист у режимі нормальної роботи світильника;

· вибухобезпечні світильники – у них передбачені засоби захисту від вибуху оточуючої вибухонебезпечної газо-, паро-, пилоповітряної суміші внаслідок дії іскор, електричних дуг або нагрітих поверхонь при нормальній роботі світильника, а також при ймовірних пошкодженнях;

· вибухонепроникний світильник – має вибухонепроникну оболонку, що витримує тиск вибуху усередині її, запобігаючи поширенню вибуху через зазори між її деталями в навколишнє середовище внаслідок охолодження продуктів вибуху, що стався в об’ємі світильника.

При виборі світильників за умовами середовища приміщень необхідно дотримуватись певних рекомендацій.

Для освітлення приміщень з нормальними умовами середовища (сухі опалювані приміщення без виділення горючих газів, пари та пилу, а також струмопровідного пилу) можуть використовуватися світильники у відкритому та перекритому пилезахищеному виконанні.

У вологих та сирих приміщеннях повинні використовуватися світильники у відповідному водозахищеному виконанні. Допускається застосування світильників у водонезахищеному відкритому виконанні, якщо корпус патрона виконано з ізоляційних вологостійких матеріалів.

У особливо сирих приміщеннях та приміщеннях з хімічно активним середовищем застосовуються світильники у герметичному виконанні; допускається будь-яке водозахищене виконання, якщо корпус світильника та патрон виготовлені з водостійких матеріалів, надійно захищених від корозії, а ввід кабелю ущільнений.

У приміщеннях з пилом повинні використовуватися світильники у пилозахищеному виконанні (якщо пил є не легкозаймистим та не створює вибухонебезпечних концентрацій). Якщо пил локалізується у нижній частині приміщення, допускається відкрите чи перекрите пилонезахищене виконання, але люмінесцентні світильники не повинні мати гратчастих затінювачів.

У пожежнонебезпечних зонах та приміщеннях, де пил може утворювати вибухонебезпечні концентрації тільки під час аварії, застосовуються світильники з люмінесцентними лампами у повністю або частково пилозахищеному чи пилонепроникному виконанні.

У вибухонебезпечних зонах з виділенням вибухонебезпечних газів та пари дозволяється використання світильників тільки у вибухонепроникному виконанні для відповідних категорій сумішей (ІІ, ІІА, ІІВ, ІІС) та температурних класів (груп) вибухонебезпечних сумішей (Т1, Т2, …, Т6), що відображається у маркуванні виробу (наприклад: 2Exed II ВТЗ). У випадках, коли для даного вибухонебезпечного середовища вибухозахищені світильники відсутні, освітлення здійснюється світильниками, що встановлюються зовні приміщення за подвійним заскленням з відповідним ущільненням скла.

Вибір світильників за світлотехнічними характеристиками.

Світлорозподіл освітлювального приладу визначає якість освітлення та енергетичну ефективність освітлювальної системи.

Світлорозподіл характеризується:

· відношенням світлового потоку, що випромінюється світильником у нижню напівсферу, до повного світлового потоку світильника;

· формою кривої сили світла.

За першою ознакою світильники підрозділяються на 5 груп:

· світильники прямого світла (п) – у нижню напівсферу випромінюється не менше 0,8 Ф (всього світлового потоку світильника);

· світильники переважно прямого світла (н) – у нижню напівсферу випромінюється (0,6...0,8) Ф;

· світильники розсіяного світла (р) – у нижню напівсферу випромінюється (0,4...0,6) Ф;

· світильники переважно відбитого світла (в) – у нижню напівсферу випромінюється (0,2...0,4) Ф;

· світильники відбитого світла (о) – у нижню напівсферу випромінюється не більше 0,2Ф.

У маркіровці світильників належність до групи позначається відповідною літерою: П, Н, Р, В, О.

За формою кривої сили світла світильники підрозділяються на 7 типів:

· концентрована форма кривої сили світла (К) – максимальна сила світла має місце в межах кута α<15º (α – кут між нормаллю до освітлюваної поверхні та вектором сили світла J_α);

· глибока форма кривої сили світла (Г) – максимальна сила світла в межах α<30º;

· косинусна форма кривої сили світла (Д) – сила світла під кутом α визначається як J_α= J₀cosα, максимальне значення в межах α<35º;

· напівширока форма кривої сили світла (Л) – максимальна сила світла при α=35...55º;

· широка форма кривої сили світла (Ш) – максимальна сила світла при α=55...85º;

· синусна форма кривої сили світла (С) – сила світла під кутом α визначається як J_α= J₀sinα, максимальне значення при α=70...90º;

· рівномірна форма кривої сили світла (М) – сила світла однакова в усіх напрямках J_α=J₀.

Криві наведені на малюнку.

Для освітлення приміщень, стіни та стеля яких мають невисокі відбиваючі властивості (наприклад, виробничі приміщення з великим відсотком засклення стін, з ферменним перекриттям), рекомендується використовувати світильники прямого світла з концентрованою або глибокою кривими сили світла; але вони створюють нерівномірну яскравість у полі зору та різкі тіні.

При освітленні виробничих приміщень, стіни та стеля яких характеризуються високими відбиваючими властивостями, доцільно використання світильників переважно прямого світла з косинусною кривою сили світла.

Для освітлення адміністративних приміщень із світлим оздобленням стін та стелі, приміщень учбових закладів, конструкторських та креслярських бюро, де бажано усунення тіней, рекомендується застосування світильників розсіяного та переважно відбитого світла з рівномірною та напівширокою кривими сили світла.

Світильники відбитого світла з широкою та синусною кривими сили світла використовуються в приміщеннях, де необхідно повністю позбутися тіней та для архітектурно-художнього освітлення.

У відповідності до ДСанПіН 3.3.2.007-98 (пункт 3.2.5 та додаток 4) у приміщеннях з ПЕОМ допускається використання світильників таких класів світлорозподілу:

· прямого світла (П);

· переважно прямого світла (Н);

· переважно відбитого світла (В).

Це світильники серій ЛПО, ЛСО а також їх вітчизняні та зарубіжні аналоги.

Вибір світильників за характеристиками блискості.

Блискість світильника, що залежить від сили світла та яскравості у напрямку ока спостерігача, суттєво впливає на якість освітлення. Обмеження засліплюючої дії світильників досягається обмеженням показника засліпленості Р для виробничих приміщень та показника дискомфорту М для невиробничих приміщень. Ці показники можна розглядати як функції ряду змінних:

де h – висота установки світильника над очима спостерігача;

l_п – розмір приміщення у напрямку осі зору;

В – розмір приміщення у напрямку, перпендикулярному до осі зору;

ρ_ст – коефіцієнт відбиття стелі;

ρ_стін – коефіцієнт відбиття стін;

ρ_під – коефіцієнт відбиття підлоги;

ρ_уст – коефіцієнт відбиття поверхонь устаткування;

Ф_U – світловий потік, що випромінюється світильником у нижню напівсферу;

Ф – повний світловий потік світильника.

Показники засліпленості та дискомфорту обчислюються за відповідними методиками, так наприклад, показник дискомфорту визначається за формулою:

М = М_тμ₁,

де М_т – табличне значення показника дискомфорту, яке залежить від відношення світлового потоку, що випромінюється світильником у нижню напівсферу (Ф_U) до повного потоку світильника (Ф), коефіцієнтів відбиття поверхонь стелі, стін, підлоги приміщення та відношень розмірів приміщення l_п (розмір у напрямку осі зору), В (розмір у напрямку, перпендикулярному до осі зору) до h (висоти установки світильників над очима спостерігача), а також від показника m;

h = H – 1,5,

H - висота приміщення, м;

μ₁ – поправочний коефіцієнт

Ф_U – фактичний світловий потік, що спрямовується світильником у нижню напівсферу, клм;

σ – площа вихідного отвору світильника, м²;

n – кількість ламп у світильнику;

Ф_л – світловий потік лампи,клм;

η_с – коефіцієнт корисної дії світильника;

Ф = n Ф_л,

Ф – повний світловий потік світильника, клм.

Значення показника m обчислюється за формулою:

де J₀ – сила світла світильника в напрямку вертикалі, кд, віднесена до світлового потоку лампи Ф_л = 1000 лм;

Ф_U1000 – світловий потік світильника в нижній напівсфері при світловому потоці джерела світла Ф_л = 1000 лм;

Ф_U1000=1000η_c,

η_c – коефіцієнт корисної дії світильника.

Якщо розрахункове значення показника дискомфорту перевищує нормативне, необхідно обмежити пряму та відбиту блискість, що досягається застосуванням затінюючих козирків, зміною розташування робочих місць та світильників, зміною типу світильників.

Дата добавления: 2014-01-06