Лекція 2 : Державне та громадське регулювання оціночної діяльності

План

Лекція 1: Поняття оцінки майна. Сутність і завдання оціночної діяльності.

Івано-Франківськ

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

Для самостоятельного изучения

1 Адамчук, А.М. Экономика предприятия: учебник для вузов / А.М. Адамчук. – Старый Оскол: ТНТ, 2010. – 454 с.

2 Зайцев, Н.Л. Экономика, организация и управление предприятием: учебное пособие для вузов / Н.Л. Зайцев; Государственный университет управления. – 2-е изд., доп. – М.: ИНФРА-М, 2008. – 454 с.

3 Котенева, Е.Н. Управление затратами предприятия: учебное пособие для вузов / Е.Н. Котенева, Г.К. Краснослободцева, С.О. Фильчакова. – М.: Дашков и К, 2010. – 223 с.

4 Кнышова, Е.Н. Экономика организации: учебник для вузов / Е.Н. Кнышова, Е.Е. Панфилова. – М.: Форум, 2008. – 334 с.

5 Магомедов, М.Д. Экономика организации (предприятия): учебник для вузов / М.Д. Магомедов, Е.Ю. Куломзина, И.И. Чайкина. – М.: Дашков и К, 2010. – 275 с.

6 Самойлович, В.Г. Экономика предприятия: учебник / В.Г. Самойлович, Е.К. Телушкина. – М.: Академия, 2009. – 221 с.

7 Скляренко, В.К. Экономика предприятия: учебник для вузов / В.К. Скляренко, В.М. Прудников. – М.: ИНФРА-М, 2008. – 527 с.

8 Сухарев, О.С. Инновации в экономике и промышленности / О.С. Сухарев, С.О. Сухарев. – М.: Высшая школа, 2010. – 317 с.

9 Чуев, И.Н. Экономика предприятия: учебник для вузов / И.Н. Чуев, Л.Н. Чуева. – 6-е изд., перераб. и доп. – М.: Дашков и К, 2010. – 415 с

10 Экономика предприятия (фирмы): учебник / под ред. О.И. Волкова, О.В. Девяткина. – М.: ИНФРА-М, 2005. – 601 с.

Учебное издание

Составители

Шарафутдинов Ринат Яковлевич

Дмитриева Ольга Владимировна

Экономика организации (фирмы)

Конспект лекций по дисциплинам

«Экономика организации» и «Экономика фирмы»

для студентов направления 080100 – Экономика

профили:

Финансы и кредит

Экономика труда

Редактор ………..

Подписано в печать

Формат бумаги 60 × 84 1/16. Бумага писчая. Печать офсетная.

Усл. печ. л. 4,08 Уч.-изд. л. 4,3 Тираж 50 экз. Заказ

Сибирский государственный индустриальный университет

654007, г. Новокузнецк, ул. Кирова, 42

Издательский центр СибГИУ

з дисципліни «Оціночна діяльність»

Викладач Сербіна Л.В.

1. Поняття оцінки майна та майнових прав.

2. Загальні поняття вартості та ціни.

3. Необхідність і цілі оцінки бізнесу.

Використана література:

1. Роїна О.М. «Оцінка майна та майнових прав: Нормативна база.»

Київ. КТН, 2005р. ст.. 5-6.

2. Круш П.В.,Поліщук С.В. «Оцінка бізнесу», Київ.2005р

ст. 12-14.

3. Вороніна Л.І. «Оцінка майна в Україні», Київ. 2005р.ст 11-12.

1. Оцінка майна, майнових прав (далі — оцінка майна) — це процес ви­значення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нор­мативно-правовими актами, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Майном, яке може оцінюватися, вважаються об'єкти в матеріальній формі, будівлі та споруди (включаючи їх невід'ємні частини), ма­шини, обладнання, транспортні засоби тощо; паї, цінні папери; нема­теріальні активи, в тому числі об'єкти права інтелектуальної влас­ності; цілісні майнові комплекси всіх форм власності;

Майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права воло­діння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності — суб'єктом господарювання.

Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими ак­тами з оцінки майна.

У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самовря­дування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до Закону, і датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна. Нормативно-правовими актами з оцінки майна можуть бути передбачені строки дії звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) від дати оцінки або дати її затвердження (погодження) замовником.

Професійна оціночна діяльність (оціночна діяльність) — діяльність оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності, яка полягає в організаційному, методичному та практичному забезпеченні проведення оцінки майна, розгляді та підготовці висновків щодо вартості майна.

Оціночна діяльність може здійснюватися у таких формах: практична діяльність з оцінки майна, яка полягає у практичному ви­конанні оцінки майна та всіх процедур, пов'язаних з нею, відпо­відно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами з оцін­ки майна;

консультаційна діяльність, яка полягає в наданні консультацій з оцін­ки майна суб'єктам оціночної діяльності, замовникам оцінки та (або) іншим особам в усній або письмовій формі;

рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна;

методичне забезпечення оцінки майна, яке полягає в розробленні ме­тодичних документів з оцінки майна та наданні роз'яснень щодо їх застосування; навчальна діяльність оцінювачів, яка полягає в участі у навчальному процесі з професійної підготовки оцінювачів.

Практична діяльність з оцінки майна може здійснюватися виключно суб'єктами оціночної діяльності, визнаними такими відповідно до Закону.

2. Оцінка — наука про вартість майна, частина економічного аналізу, що здійснюється на визначених наукових принципах та методологічній базі, і є сполученням математичних методів та суб'єктивних міркувань оціню­вача, що базуються на його професійному досвіді, ціль якого полягає у виявленні найбільш ефективного з економічної точки зору використання об'єкта через дослідження попиту та пропозиції на відповідному ринку, а також у розробці економічної моделі оцінки об'єкта, яка прогнозувала б найбільш вірогідну ціну його продажу. Оцінка вартості майна є проце­дура визначення корисності майна, що визначена у грошовому еквіваленті.

Відповідно до всякого товару або послуг існує поняття його вар­тості, витрат (на створення) та ціни (ціни пропозиції, попиту або ціни придбання). При цьому ці поняття мають відмінності по суті.

Вартість є економічним поняттям, що стосується, з одного боку, грошового зв'язку між товарами та послугами, які доступні для прид­бання, та тих, хто їх купує та продає, — з другого. Вартість є не фактом сплати грошей, а розрахункова величина цінності конкретних товарів і послуг в конкретний момент часу відповідно з вибраним тлумаченням вартості. Економічна концепція вартості відображає погляд ринку на вигоди, що придбаваються тим, хто стає власником даних товарів або користується даними послугами на дату дії оцінки вартості. Вартість — це міра цінності майна, що виражається сумою грошей або їхнього еквіваленту, які покупець готовий надати в обмін на придбання прав на майно (у випадку визначення вартості гроші виконують функції міри). Професійні оцінювачі намагаються не вживати невизначеного терміну «вартість» і додають деякі слова та словосполучення, що пояс­нюють, який саме тип вартості мається на увазі. Найбільше з оцінкою майна асоціюється «Ринкова вартість».

Витрати є міра того, скільки грошей потрібно на створення май­на, і є ціною, сплаченою за створення або виробництва товару або по­слуги. При цьому за різних умов (наявність аналогів, активність рин­ку) вартість та витрати можуть співвідноситися в різних пропорціях (тобто бути більше, менше або бути еквівалентними).

Ціна — це факт, що фіксує на визначену дату вартість майна у гро­шовій сумі, за якою відбувся продаж. За різних умов фінансування¹ ціна на майно може бути різною, тобто розмір сплати грошової суми визначається тривалістю проведення розрахунків за часом, умовами продажу, наявністю кредиту, і не збігатися з вартістю (у випадку ціни гроші виконують функцію обміну). Ціна, сплачена покупцем за май­но (товар або послугу), стає для нього витратами на придбання майна. Ціна залежить від багатьох факторів: величини витрат на створення товару, норми прибутку та рентабельності, співвідношення попиту та пропозиції на конкретний товар, купівельної сили грошей тощо. Існує багато різновидів цін: оптова, роздрібна, попиту, пропозиції, ринкова, аукціонна та інші.

3. Професійний оцінювач в своїй діяльності завжди керується конкретною ціллю. Чітке, грамотне формулювання цілі дозволяє правильно визначити вид вартості, що розраховується, вибрати метод оцінки.

Як правило, ціль оцінки полягає у визначенні якої-небудь оцінної вартості, що необхідно клієнту для прийняття рішень. В проведенні оцінних робіт зацікавлені різні сторони: від державних структур до приватних осіб; в оцінці бізнесу можуть бути зацікавлені контрольно-ревізійні органи, управлінські структури, кредитні організації, страхові компанії, податкові фірми й інші організації, приватні власники бізнесу, інвестори і т. і.

Сторони, зацікавлені в проведенні оцінних робіт, прагнучи реалізувати свої економічні інтереси, визначають цілі оцінки.

Оцінку бізнесу проводять в цілях:

• підвищення ефективності поточного управління підприємством, фірмою;

• визначення вартості цінних паперів у разі купівлі-продажу акцій підприємств на фондовому ринку. Для прийняття обгрунтованого інвестиційного рішення необхідно оцінити власність підприємства і частку цієї власності, що припадає на пакет акцій, що придбавався, а також можливі майбутні доходи від бізнесу;

• визначення вартості підприємства у разі його купівлі-продажу цілком або по частинах. Коли власник підприємства вирішує продати свій бізнес або коли один з членів товариства прагне продати свій пай, виникає необхідність визначення ринкової вартості підприємства або частини його активів. В ринковій економіці часто необхідно оцінити підприємство для підписання договору, що встановлює частки співвласників у разі розірвання договору або смерті одного з партнерів;

• реструктуризації підприємства. Ліквідація підприємства, злиття, поглинання або виділення самостійних підприємств зі складу холдингу передбачає проведення його ринкової оцінки, оскільки необхідно визначити ціну купівлі або викупу акцій, конвертації, величину премії, виплачуваної акціонерам фірми, що поглинається;

• розробки плану розвитку підприємства. В процесі стратегічного планування важливо оцінити майбутні доходи фірми, ступінь її стійкості і цінність іміджу;

• визначення кредитоспроможності підприємства і вартості застави при кредитуванні. В даному випадку оцінка потрібна внаслідок того, що величина вартості активів по бухгалтерській звітності може різко відрізнятися від їхньої ринкової вартості;

• страхування, в процесі якого виникає необхідність визначення вартості активів напередодні втрат;

• прийняття обгрунтованих управлінських рішень. Інфляція спотворює фінансову звітність підприємства, тому періодична переоцінка майна незалежними оцінювачами дозволяє підвищити реалістичність фінансової звітності, що є базою для прийняття фінансових рішень;

• здійснення інвестиційного проекту розвитку бізнесу. В цьому випадку для його обґрунтовування необхідно знати початкову вартість підприємства в цілому, його власного капіталу, активів, бізнесу.

Якщо ж об'єктом операції купівлі-продажу, кредитування, страхування, оренди або лізингу, внесенням паю є який-небудь елемент майна підприємства, то окремо оцінюється необхідний об'єкт, наприклад нерухомість, машини і устаткування, нематеріальні активи.

Згідно з Законом України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка вартості майна підприємства проводиться в наступних випадках:

• створення підприємств (господарських товариств) на базі державного майна або майна, що є у комунальній власності;

• реорганізації, банкрутства, ліквідації державних, комунальних підприємств та підприємств (господарських товариств) з державною часткою майна (часткою комунального майна);

• виділення або визначення частки майна у спільному майні, в якому є державна частка (частка комунального майна);

• визначення вартості внесків учасників та засновників господарського товариства, якщо до зазначеного товариства вноситься майно господарських товариств з державною часткою (часткою комунального майна), а також у разі виходу (виключення) учасника або засновника із складу такого товариства;

• приватизації та іншого відчуження у випадках, встановлених законом, оренди, обміну, страхування державного майна, майна, що є у комунальній власності, а також повернення цього майна на підставі рішення суду;

• переоцінки основних фондів для цілей бухгалтерського обліку;

• оподаткування майна та визначення розміру державного мита згідно з законом;

• передачі майна під заставу;

• визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом;

• в інших випадках за рішенням суду або у зв'язку з необхідністю захисту суспільних інтересів.

Проведення незалежної оцінки майна є обов'язковим у випадках його застави, відчуження державного та комунального майна способами, що не передбачають конкуренцію покупців у процесі продажу, або у разі продажу одному покупцю, визначення збитків або розміру відшкодування, під час вирішення спорів та в інших випадках, визначених законодавством або за згодою сторін.

Дата добавления: 2014-01-06