Їх класифікація

План

1. Витратний підхіддо оцінки ДТЗ.

2. Оцінка пошкоджених ДТЗ.

Використана література:

1. 1. Гохберг І.І., Щербань С.І. «Оцінка установок, машин та обладнання», Львів 2007р., ст.96-105.

1. Для оцінки спеціальних, спеціалізованих ДТЗ, у разі неможливості застосування порівняльного підходу, засто­совується комбінований витратно-порівняльний підхід, який ґрун­тується на використанні інформації про вартість базового ДТЗ з доданням вартості спеціального або спеціалізованого обладнання з урахуванням вартості робіт з його монтажу.

Комбінований витратно-порівняльний підхід застосовується для визначення вартості ДТЗ, що мають пошкодження чи розукомплекто­вані.

У разі оцінки ДТЗ, вироблених штучно, їх вартість визначається на базі калькуляції витрат на виготовлення ДТЗ, з подальшим коригу­ванням із застосуванням порівняльного підходу.

Окремо витратний підхід застосовується для визначення вартості відновлювального ремонту ДТЗ та вартості матеріального збитку, за­подіяного власнику ДТЗ.

Основні методи витратного підходу, які використовуються для оцінки ДТЗ:

-калькуляція витрат на переобладнання ДТЗ;

-калькуляція витрат на відновлення пошкоджених чи розкомп­лектованих ДТЗ і їх складових;

-калькуляція витрат на штучне виготовлення ДТЗ;

-калькуляція витрат на демонтаж працездатних складових у разі визначення утилізаційної вартості ДТЗ.

Дохідний підхід під час оцінки відокремлених ДТЗ не використовується.

2. Основною метою проведення оцінки пошкоджених дорожніх транс­портних засобів є:

-визначення розміру збитку, заподіяного власнику ДТЗ, пошкод­женого в результаті ДТП, стихійної біди або протиправних дій третіх осіб;

-визначення величини втрати товарної вартості (ВТВ) ДТЗ в ре­зультаті аварійних пошкоджень і подальших ремонтно-відновних робіт.

Вартість відновлення пошкодженого ДТЗ складається з вартості ре­монтних робіт і вартості витратних матеріалів і запасних частин.

Вартість ремонтних робіт. Спосіб, види і об'єм ремонтних робіт виз­начаються експертом залежно від характеру і ступеня пошкодження окремих деталей. При цьому враховується необхідність проведення супутніх робіт по розбиранню, регулюванню, підгонці, забарвленню, антикорозійній обробці і т.п. відповідно до технології, встановленої заводом-виробником ДТЗ. Вартість нормо-години визначається на ос­нові середньої вартості технічного обслуговування і ремонту ДТЗ даної марки в регіоні.

Вартість витратних матеріалів і запасних частин приймається за середніми роздрібними цінами на оригінальні (фірмові) запчастини і матеріали, що склався в регіоні у офіційних дилерів. На запасні части­ни нараховується знос (у відсотках).

Крім витрат на відновлення пошкодженого ДТЗ, за результатами огляду може бути визначена величина втрати товарної вартості (ВТВ) ДТЗ, що виникла в результаті пошкодження і подальших ремонтних дій. ВТВ характеризується передчасним погіршенням товарного (зовнішнього) вигляду ДТЗ, викликаним зниженням міцності окре­мих деталей, вузлів, агрегатів, з'єднань і захисних покриттів унаслідок виконання ремонтно-відновних робіт, а також використан­ня при ремонті вживаних або відновлених (відремонтованих) запас­них частин.

ВТВ може бути визначена для всіх типів пошкоджених ДТЗ, якщо при огляді виявлена необхідність виконання одного з нижче перерахо­ваних видів ремонтних дій:

-ремонт знімних елементів кузова;

- ремонт незнімних елементів кузова, що формують каркас кузова, і усунення перекосу несучих частин ДТЗ;

- заміна кузова ДТЗ або його розбирання з великим об'ємом слюсар­но-арматурних робіт, що викликає порушення якості заводської збірки;

-повне або часткове пофарбування кузова. ВТВ не нараховується, якщо:

-на день огляду величина розрахункового зносу ДТЗ складає біль­ше 40% або строк експлуатації перевищує 5 років;

-ДТЗ цілком перефарбовувалося;

-пошкоджені елементи мають сліди попередніх аварій (ремонтних дій), корозійні пошкодження.

Лекція 33: Місце нематеріальних активів у майновому стані підприємств,

Дата добавления: 2014-01-06