Роль промислової власності в економічному розвитку держави

Важко переоцінити значення інтелектуальної, творчої діяльності для розвитку технологій, нової техніки та виробництва. Уже безспірною стала теза: успішний розвиток виробництва в сучасних умовах можливий лише за належного його науково-технічного за­безпечення. У свою чергу належне науково-технічне забезпечення можливе лише за умови ефективного, точного і своєчасного науко­во-технічного прогнозування розвитку техніки, технологій і вироб­ництва.

Досвід країн світу з розвиненою ринковою економікою свідчить про те, що високий технічний рівень виробництва в сучасних умо­вах можливий за умови інтеграції наукової, технологічної та про­мислової політики країни. Усі ланки розвитку техніки і вироб­ництва мають здійснюватися за єдиною технологічною схемою від зародження ідеї до її втілення у продукцію і реалізації на ринку.

Нова техніка, що зумовлює технічний рівень виробництва, має створюватися на науково-технічних розробках на рівні винаходів. Винахідництво — це один із найпотужніших двигунів науково-тех­нічного прогресу, тому воно є одним із найважливіших напрямів інтелектуальної діяльності, що опирається передусім на досягнення науки.

Результати науково-дослідної діяльності, тобто відкриття, стають основою нового винаходу, нового удосконалення методів вироб­ництва. Проте винахід — це лише ідеальне розв'язання практично­го завдання, яке ще не може бути використане безпосередньо у ви­робництві. Винахід треба певним чином матеріалізувати, втілити у певну конструкцію, технологію, речовину тощо — перетворити іде­альне розв'язання в оречевлений предмет — техніку, оречевлену силу знання. Створення і впровадження у виробництво нової техніки складають сутність наступної стадії технічного прогресу.

Право на одержання патенту на винахід стимулює вкладення грошей і зосередження людських ресурсів у галузі досліджень і розробок. Видача патенту стимулює інвестиції у промислове використання винаходу. Публікація патенту робить доступною інформацію про нього широкому колу людей і стимулює тим самим створення нових винаходів і, отже, сприяє науково-технічному прогресу. У свою чергу, право на торговельну марку захищає підприємство від недобросовісної конкуренції.

Великий вплив на науково-технічний і економічний розвиток мають винаходи. Відображена у патентній документації технічна, технологічна і правова інформація дає можливість заощаджувати час, гроші і сили у процесі науково-дослідної діяльності.

Патентна документація дозволяє виявляти альтернативні технології, якими можна замінити застарілі існуючі технології. Вивчення патентної документації допомагає знаходити рішення технічних проблем, виявляти сучасний рівень розвитку технології, проводити експертизу науково-технічних програм, визначати пріоритетні напрями розвитку галузей промисловості й окремих виробництв.

Вдала торговельна марка - важливий внесок в економіку підприємства, оскільки дозволяє зайняти на ринку вигідне положення, пов'язане з визнанням цієї торговельної марки покупцями. "Розкручена" торговельна марка приносить її правовласнику додатковий прибуток.

Перевагою торговельної марки є те, що термін користування правами на неї практично не обмежений у часі.

Інші об'єкти промислової власності також мають велике значення для економіки.

2.4. Авторське право і розвиток культури

Інтелектуальні досягнення у сфері художньої літерату­ри, мистецтва і культури в цілому формують моральні засади сус­пільства, його світогляд, ставлення до навколишнього середовища, тобто, людські цінно­сті, які визначають духовний світ людини і суспільства.

Духовний харак­тер суспільства формують діячі художньої літератури, культу­ри і мистецтва, особливо найбільш видатні їх представники. Від ха­рактеру духовного світосприйняття залежать характер і напрями на­уково-технічного прогресу.

Важливою складовою рівня інтелектуальної діяльності є освіта, зміст якої також визначається рівнем науки, культури і мистецтва.

Визначальне, пріоритетне місце в сучасному суспільстві посідає не виробництво, а саме наука, культура і техніка. Оскільки, рівень культури визначає світогляд, світовідчуття, моральні заса­ди та інші людські цінності як суспільства в цілому, так і кожного окремого індивіда.

Тобто, саме культура в широкому значенні цьо­го поняття зумовлює, формує духовний світ суспільства і кожної окремої людини. Духовний світ (чи духовність) суспільства зумов­лює напрями розвитку науки, техніки (технологій) і виробництва. Саме тому патентні закони не визнають науково-технічними досяг­неннями пропозиції, що мають антисуспільний, аморальний харак­тер. До них варто було б віднести зброю масового знищення людей, зомбування та інші досягнення, спрямовані проти людства.

Залежність науково-технічного розвитку від духовного можна простежити на прикладах життя і діяльності видатних вчених сучас­ності Нільса Бора та Андрія Сахарова. Нільс Бор — видатний фізик, який стояв біля витоків атомної фізики, прийшов до виснов­ку, що досягнення науки не повинні бути використані на шкоду людству. Такої самої позиції дотримувався й Андрій Сахаров. Вони виступили з різкими протестами проти використання досягнень науки для масового знищення людей.

Висока духовність цих та ба­гатьох інших видатних вчених стала над їх науковими досягнення­ми. У своїй подальшій гро­мадсько-суспільній діяльності вони керувалися інтересами людства в цілому, а не окремих держав і монополій, і відмовилися працю­вати в інтересах останніх.

Духовність формує людину, яка виробляє економічні, політичні, соціальні цінності. Нині людство не відчуває відсут­ності ідей щодо організації свого існування. Проте гостро відчу­вається нестаток духовних цінностей, що істотно гальмує со­ціальний та науково-технічний прогрес.

Будь-яка діяльність, що виходить із-під контролю моральних засад суспільства і людини, її розуму та гуманістичної доцільності, стає бездуховною, що робить таку діяльність небезпечною. Тобто, у сучасному розвитку суспільства пріоритетне значення набуває саме формування духовності як самого суспільства, так і окремої люди­ни.

Стрімко зростає роль і значення тієї частини інтелектуальної діяльності, яка охоплюється поняттями — наука, культура, мис­тецтво. Пріоритетність науки уже безспірна. Водночас зростає еко­номічне значення надбань культури та мистецтва. Вони не лише формують духовний світ людини, а й стають вигідною сферою капіталовкладень та джерелом одержання прибутків. Надбання культури і мистецтва дуже швидко трансформуються у вигідний капіталоміст­кий, технологічно насичений ринок.

Так, найбагатшою жінкою Великої Британії у 2002 р. була визнана письменниця Джоана Кетлін Роулінг, яка подарувала сві­тові Гаррі Поттера. Тільки за один рік вона отримала від продажу прав на видавництво своїх книг та їх екранізацію 77 млн. євро. А відома фірма "Місrosoft^®", використовуючи такий об'єкт авторського права, як комп'ютерна програма, за короткий час вийшла на перше місце у світі за обсягом капіталу, а її засновника - Білла Гейтса вважають найбагатшою людиною світу.

Дуже вигідними стали кіноіндустрія, телебачення, книговидавництво, шоу-бізнес тощо. Спожи­вання гуманітарної продукції стало масовим, зростають масштаби гу­манітарних послуг. Сукупність цих ринків створює потужний сектор економіки, новий за своїм характером, який розв'язує низку істот­них проблем: стає вигідним джерелом прибутків, певною мірою роз­в'язує проблему зайнятості та доходів населення і є одним із голо­вних чинників позитивної динаміки економічного зростання.

Розвиток національної творчості не має перспектив, якщо автору не гарантована авторська винагорода за йо­го творчу працю. Тому охорона авторського права і суміж­них прав передбачає не тільки виплату справедливої ви­нагороди авторам, але й належний захист прав видавців і виконавців.

Добре поставлений захист авторських прав вигід­ний не тільки авторам, але і державі, тому що, усуваючи недобросовісну конкуренцію, сприяє поповненню держав­ної скарбниці за рахунок податків. Однак для цього необ­хідно створити відповідну адміністративну інфраструктуру, яка б забезпечувала строге дотримання авторських прав.

Дата добавления: 2014-01-06