Система захисту прав інтелектуальної власності та її призначення

ТЕМА 9. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАХИСТУ ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

Немає рації у створенні складної і коштовної систе­ми охорони прав і поширення інформації про охоронні до­кументи на об'єкти інтелектуальної власності, якщо влас­ники цих прав не будуть мати можливість забезпечити за­хист своїх прав задовільним чином. Для того, щоб запобіг­ти у подальшому порушенню прав і компенсувати втрати, що виникають унаслідок порушення цих прав, вони повинні мати можливість захищати свої права.

Після того як об'єкт інтелектуальної власності створений і охоронним документом закріплені на нього права, настає важливий етап у його життєвому циклі - включення в господарський оборот. Саме на цьому етапі об'єкт інтелектуальної власності приносить правовласнику прибуток чи іншу користь. Однак, як тільки інформація про об'єкт інтелектуальної власності стає відомою несумлінним конкурентам, у них виникає спокуса використати його у своїх інтересах, що не тільки порушує права конкретного правоволодільця, але має ісерйозні наслідки для суспільства в цілому, сповільнюючи його соціальний і економічний розвиток і ускладнюючи цивілізоване співробітництво з іншими країнами.

У наш час фактор захисту прав здобуває особливо великого значення, тому що у зв'язку зі швидким розвит­ком технологій, з'явилася можливість порушення прав у таких обсягах, що були неможливі раніше. Тому без нале­жної правоохоронної інфраструктури, що забезпечує як захист прав, так і обмеження можливості одержання ана­логічних прав іншими, система охорони інтелектуальної власності не може бути ефективною.

Порушенням прав власника патенту на винахід або корисну модель, що вчинені без дозволу, визна­ються:

- виготовлення продукту із застосуванням запа­тентованого винаходу (корисної моделі);

- засто­сування такого продукту, пропонування для продажу, у тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в циві­льний оборот або зберігання такого продукту в зазначених цілях;

- застосування процесу, що охороняється патен­том, або пропонування його для застосування в Україні, якщо особа, яка пропонує цей процес, знає про те, що його застосування забороня­ється без згоди власника патенту або, виходячи з обставин, це і так є очевидним.

Порушенням прав визнається виготовлення виро­бу із застосуванням запатентованого промислового зраз­ка, застосування такого виробу, пропонування для прода­жу, у тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого виробу в зазначених цілях.

Виріб визнається виготовленим із застосуванням запатентованого промислового зразка, якщо при цьому використані всі суттєві ознаки промислового зразка.

Що стосується географічного зазначення похо­дження товару, то порушенням прав визнається:

- нанесення його на товар або на етикетку;

- нанесення його на упаковку товару, застосу­вання у рекламі,

- запис на бланках, рахунках та інших докумен­тах, що супроводжують товар.

Крім того, порушенням прав власника свідоцтва на використання зареєстрованого кваліфікованого зазначен­ня походження товару є:

- використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару особою, яка не має свідоцтва про право на його використання;

- використання зареєстрованого зазначення гео­графічного походження товару, якщо цей товар не походить із зареєстрованого для цього за­значення географічного місця, навіть якщо справжнє місце походження товару або графічне зазначення його походження викорис­товується у перекладі або супроводжується словами "вид", "тип", "стиль", "марка", "імітація" тощо;

- використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару або подібного до нього позначення для відмінних від описа­них у Реєстрі однорідних товарів, якщо таке ви­користання вводить в оману споживачів щодо походження товару та його особливих власти­востей або інших характеристик, а також для неоднорідних товарів, якщо таке використання завдає шкоди репутації зареєстрованого зазна­чення або є неправомірним використанням його репутації;

- використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару як видової на­зви.

Вказані далі дії, вчинені без дозволу власника сві­доцтва на торговельну марку, визнаються порушенням його прав:

- нанесення знака на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, на упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до това­ру предмет, зберігання такого товару із зазна­ченим нанесенням знака з метою пропонування для продажу; пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезен­ня);

- застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареє­стровано;

- застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет, у тому числі в доменних іменах.

Знак визнається використаним, якщо його застосо­вано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака.

Неправомірне (без дозволу автора) використання творів є порушенням прав автора Посилання користува­ча твору на низький художній чи науковий рівень твору, на мету використання твору, на невеликий обсяг викорис­тання твору тощо не можуть братися до уваги при вирі­шенні питання про відповідальність користувача.

Вважається порушенням особистих немайнових прав автора оприлюднення твору без зазначення імені автора, ілюстрування твору, спотворення твору, зміна твору тощо.

Будь-яке відтворення чи використання твору без дозволу автора без виплати йому винагороди, є пору­шенням його виключних майнових прав.

Використання виконань творів шляхом публічного повідомлення виконань, фіксації їх на носії та розповсю­дження зафіксованих виконань без дозволу виконавця є порушенням його прав.

Дата добавления: 2014-01-06