Повноваження

Четвертий важливий структурний блок організаційної структури - визначення розподілу повноважень між посадами. Повноваження - це влада, делегована організацією. У разі розподілу повноважень менеджери повинні вирішити два специфічні питання: делегування і децентралізацію.

Процес делегування. Делегування - це формування моделі повноважень між керівником і одним або більше підлеглими, точніше, це процес, за допомогою якого керівник доручає частину своєї роботи іншим. Процес делегування має три етапи. Спочатку керівник передає відповідальність або доручає підлеглому конкретне завдання. Передавання відповідальності може передбачати інструктування підлеглого як підготувати звіт, аж до призначення особи виконавцем обов'язків керівника завдання. Разом з відповідальністю особа також отримує повноваження. Менеджер може надати підлеглому право офіційно вимагати потрібну інформацію з конфіденційних джерел або керувати групою інших робітників. На завершення керівник визначає звітність для підлеглого, тобто підлеглий приймає зобов'язання вирішити завдання, поставлене керівником.

Децентралізація та централізація. Оскільки повноваження можна передавати від однієї особи до іншої, то організації також розробляють моделі повноважень багатьох посад і відділень. Децентралізація - це процес систематичного передавання повноважень по всій організації до менеджерів середнього і нижчого рівня. Отже, у децентралізованій організації право ухвалення рішень і повноваження делеговані згідно із субординацією вниз. Однак потрібно пам'ятати, що децентралізація є протилежним кінцем початку іншого процесу - централізації, яка передбачає систематичне утримування влади в руках менеджерів вищого рівня. Тому в централізованих організаціях право ухвалення рішень і влада належать вищому рівню менеджменту. Організації ніколи не є повністю децентралізованими або централізованими, деякі підприємства вибирають позицію ближчу до першого стану, інші - до другого.

Які ж чинники визначають стан фірм щодо децентралізації та централізації. Одним спільним визначником є зовнішнє середовище організації. Звичайно, що складніше і не певніше середовище, то більше виявляється тенденція до децентралізації. Фірми також намагаються дотримуватися своїх попередніх принципів, тому є певний зв'язок між тим, що вибрало підприємство після заснування і що воно вибирає сьогодні з двох напрямів - децентралізацію чи централізацію. Беруть також до уваги і природу ухвалених рішень. Що дорожче і ризикованіше рішення, то більший тиск централізації. Отже, менеджер не має чіткого правила щодо проведення централізації чи децентралізації. Багато успішних організацій, таких як Scars і General Electric, майже цілком децентралізовані. Водночас такі процвітаючі фірми, як McDonald's і Kmart, є централізованими.

Дата добавления: 2014-01-06