Культура у новому суспільстві

Ми живемо в світі бліц - культури. Замість довгих “ниток” ідей, пов’язаних одна з одною, з’явилися “бліци” інформації: оголошення, команди, відривки новин, які не узгоджуються зі схемами. Нові образи та уявлення не піддаються класифікації – частково тому, що вони не вкладаються в старі категорії, частково тому, що мають дивну непов’язану форму.

Ненаситні читачі дешевих видань та спеціалізованих журналів - вони короткими прийомами сприймають величезну кількість інформації. Але і вони намагаються знайти нові поняття та метафори, які б дали можливість систематизувати чи організувати “бліци” у більше ціле. Однак, замість того, щоб намагатись втиснути нові дані в стандартні категорії та рамки “другої хвилі”, вони хотіли б все побудувати на свій власний лад. Словом, замість того, щоб просто позичити готову ідеальну модель реальності, зараз ми самі мусимо знову та знову її винаходити. Це важка необхідність, але разом з тим, відкриває великі можливості для розвитку індивідуальності, демасифікації культури та особистості. Деякі, правда, не витримують, ламаються або відходять в сторону. Інші перетворюються на постійно компетентних індивідів, які постійно вчаться, здатні підійматися у своїй діяльності на новий, більш високий рівень. Але у будь-якому випадку людина перестає бути стандартною, легко керованою, роботом, яким його зображали письменники “другої хвилі” [11].

О. Тоффлер одним з перших помітив корінні зміни, які мали місце за останній час в культурі суспільства, особливо західного. Наростаюча сила потоку інформаційного обміну між людьми народила новий тип культури, у якому все підпорядковано необхідності класифікації, уніфікації для найбільшої компресії та підвищення ефективності при передачі від людини до людини чи то особисто, чи то через засоби масової інформації.

Х. Скопімовський вважав, що під загрозою інструменталізації культура знаходить різноманітні протидії. Вихід за межі може бути реалізовано лише за допомогою наркотиків і через екскурси до східної філософії. Виникнення філософії техніки – друга протидія культури небезпеці бути задушеною інструменталізацією, бо дебати про природу техніки – це дискусії про майбутнє людини та людства в цілому [4].

Культурний рух ще глибше підірвав раціональне мислення та легітимізацію основного проекту. Він поставив під питання як цінності платників, високий життєвий рівень, так і переваги споживання, праці та бережливості. Він відкрито кинув виклик відстроченому винагородженню, самоорганізованості.

К. Ясперс писав, що техніка не тільки наближує нас до пізнання, техніка відкриває перед нами новий світ та нові можливості існування у ньому. Він одним з перших підняв проблему нової естетики у технізованому світі.

Дата добавления: 2014-01-06