Передмова. Основні напрямки державної політики національної безпеки України

Основні напрямки державної політики національної безпеки України

Державна політика національної безпеки визначається виходячи з пріоритетності національних інтересів та загроз національній безпеці України і здійснюється шляхом реалізації відповідних доктрин, стратегій, концепцій і програм у різних

сферах національної безпеки відповідно до чинного законодавства.

В економічній сфері:

•недопущення незаконного використання бюджетних коштів і державних ресурсів, їхнього перетікання у “тіньову” економіку;

•контроль за експортно-імпортною діяльністю, спрямованою на підтримку важливих для Украйни пріорітетів та захист вітчизняного виробника;

•боротьба з протиправною економічною діяльністю, протидія неконтрольованому відпливу національних, матеріальних, фінансових, інтелектуальних та інших

ресурсів.

Система забезпечення національної безпеки України

Для формування збалансованої державної політики та ефективного проведення

комплексу узгоджених заходів щодо захисту національних інтересів по всіх сферах

створюється система забезпечення національної безпеки України.

Основні функції системи забезпечення національної безпеки в усіх сферах

її діяльності такі:

1.Створення і підтримка в готовності сил та засобів забезпечення національної

безпеки;

2.Управління діяльністю системи забезпечення національної безпеки;

3.Здійснення планової та оперативної діяльності щодо забезпечення національної безпеки;

4.Участь у міжнародних системах безпеки;

Із введенням в університеті нового навчального плану відповідно до вимог Болонського процесу, де перевага надається самостійній роботі студентів, виникла нагальна потреба у методичних матеріалах, які б упорядкували цю роботу. Пропонований конспект лекцій у стислому вигляді, які читав автор на кафедрі медико-біологічних та валеологічних основ охорони життя та здоров’я НПУ ім. М.П. Драгоманова, відповідає новій програмі з дисципліни ”Безпека життєдіяльності та цивільна оборона”. У програмі враховано той факт, що в суміжних дисциплінах з”ясовуються питання стосовно безпеки людини. Наприклад, у курсі „Шкільна гігієна” розглядають проблему мікроклімату приміщення (вентиляція, раціональне розміщення обладнання, освітлення тощо); „Вікова фізіологія” – аналізатори людини, психологічні властивості особистості; „Основи екології” – довкілля і гігієна довкілля; „Валеологія” – здоровий спосіб життя, згубні звички; „Основи медичних знань” – профілактика захворювань, долікарська допомога, найпоширеніші інфекційні захворювання; „Соціальна педагогіка” – соціальні конфлікти; „Охорона праці” – електробезпеку, пожежну та радіаційну безпеки.

Це дозволило зменшити кількість аудиторних годин, а у завданнях для самостійної роботи врахувати знання, які отримали студенти, прослухавши згадані дисципліни.

У першій частині посібника розглядаються небезпеки, з якими може зустрітися людина в побуті, на робочому місці, на вулиці, на відпочинку. При цьому враховано специфіку майбутньої професійної діяльності студентів-педагогів.

Додатком до конспекту є посібник «Безпека життєдіяльності (у тестах, задачах). Частина І. БЖД у звичайних умовах” (К., 2006),де наведено розгорнуті тести для проведення модульного контролю і самоконтролю.

Автор: старший викладач Вервейко Є.К.

Дата добавления: 2014-01-06