Особливості звуковимови дітей у різних вікових групах

На дошкільний вік припадає період посиленого росту організму і розвитку мови дітей. Це значною мірою позначається на мові. Тому мова дітей д.в. недосконала, вона має свої особливості.

Для молодшого дошкільного віку характерне пом”якшеннч приголосних звуків, їх спотворення, перестановка звуків і складів (льозецька — ложечка, плясецька — пляшечка, руцецька — ручечка, нізенька — ніженька), пропуск звуків (ак -рак, ука-рука), їх зміна (зюк-жук, сапка-шапка, тапля — цапля, фима — зима, либа — риба), порушення звукової структури слів (бабалайка — балалайка, бемегот — бегемот, чевряк — черв”як).

На четвертому-п”ятому році життя зменшуеться кількість перестановок складів, пропусків звуків, зникає загальне пом”якшення їх, з”являється правильна (хоч ще і нестійка) вимова шиплячих звуків та Р (Рариса — Лариса, жамок — замок, шама — сама). Все це не дефекти мови, а закономірні етапи в ході нормального розвитку організму дитини і, зокрема, мовних органів, коли мова ще не досягла повного розвитку. Це так звані фізіологічні вікові особливості мови дітей дошкільного віку.

Які ж причини вікових фізіологічних особливостей мови дітей? Як відомо, мова дитини розвивається шляхом наслідування мови оточуючих її людей. Для правильного її розвитку, особливо її звукової сторони, дитина повинна добре чути. Слух розвивається раніше артикуляції і саме йому належить провідне місце в розвитку мови людини. У дошкільному віці слухове сприйняття й увага недосконалі і недорозвинені. Це є однією з причин фізіологічних наслідків. Щоб чітко і правильно вимовляти звуки і слова, необхідні швидкі, точні, координовані рухи органів мовного апарату (губи,Ю язик, нижня щелепа, м”яке піднебіння, голосові зв”язки). У дітей рухи мовного апарату некоординовані, неточні, уповільнені. Язик важкий, малорухливий, голосові зв”язки коротші, ніж у дорослих. Все це спричиняє неправильну вимову звуків рідної мови. Отже, до 5 років діти мають фізіологічні, вікові недоліки мови, які поступово зникають.(М.Фомічова, О. Жильцова), а якщо вчасно не усунути фізіологічні недоліки, то вони залишаються на довгі роки життя. Це такі види:

6.заміна дзвінких приголосних звуків глухими (б — п, д — т);

7. заміна р,л звуками и, у, в, й;

8. заміна свистячих і шиплячих звуків близькими до ф, в.

9.міжзубна вимова свистячих і шиплячих звуків;

10. носова і бокова вимова сонорних, свистячих і шиплячих звуків;

11. горлова вимова звука р.

На початку року виховательмає у кожній віковій групі провести обстеження звуковимови у дітей за відповідною карткою, а навесні провести повторне обстеження та провести підсумки на рік. Обстеження проводиться протягом місяця. Проводять обережно, щоб діти не помічали цього, бо діти можуть соромитися. Рекомендують використовувати ігрові прийоми: лялька, картинки, одяг самої дитини, розмову на близькі теми для дитини.

У січні та травні проводять слідуючі обстеження та фіксують дані у журнал.

Дата добавления: 2014-01-06