Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Виховання як родова категорія педагогіки вищої школи. Теоретико-методичні засади сучасної концепції виховання студентів

План

Лекція 11

Теоретико-методичні засади сучасної концепції виховання студентів

1.Виховання як родова категорія педагогіки вищої школи

2. Цілі й завдання виховання студентів. Принципи, головні напрями, критерії, закономірності процесу виховання у вищих навчальних закладах

3. Суперечності як джерело і рушійна сила процесу виховання студентів

Ключові слова: виховання, виховний процес, принципи та критерії виховання, студент, студентство.

Мета та завдання вивчення розділу: ознайомитись з основними напрямками виховання у педагогічному вищому навчальному закладі.

Виховання студентів — один із головних родових складників педагогіки вищої школи. Радянська система виховання у вищій школі з усталеною практикою проведення комсомольських, партійних зборів під ідеологічним впливом комуністичної моралі формувала здебільшого конформну особистість, яка мала виконувати роль майбутнього «гвинтика» в державній машині. Життєвим принципом такої особистості був принцип «не висовуватися», який передавався від покоління до покоління.

Після проголошення незалежності України і звільнення від ідеологічного тиску партійних органів та комсомолу у вищих навчальних закладах деякі викладачі та керівники взагалі перестали згадувати про необхідність виховання студентів. С. Д. Смирнов слушно звертає увагу на те, що в кулуарах вищої школи та на офіційних зборах пролунали за­питання: «Чи потрібно виховувати дорослих?», «Чи варто і коректно це робити?»1. Автор дає відповідь на ці запитання: все залежить від того, як розуміти виховання. Якщо його розуміти як вплив на особистість з метою формування потрібних вихователеві, закладу, суспільству якостей (що й було головною метою традиційного виховання), то відповідь може бути лише негативною. Якщо ж розуміти виховання як створення умов для саморозвитку особистості, то відпо­відь має бути однозначно позитивною.

Гуманістична психологія визнає унікальність і неповторність кожної особистості, що становить багатство всього суспільства, і відкидає будь-які безпосередні впливи на особистість. Викладачі не мають права заздалегідь вирішувати за людину, якій їй бути, оскільки кожний повинен сам прожити своє життя, не перекладаючи на інших відповідальність за вибір, за ті рішення, які йому доведеться приймати.

«Найголовніший прийом виховання, — зауважує С. Смирнов, — це прийняття людини такою, якою вона є, без прямих оцінок і повчань. Лише в цьому разі у вихователя зберігатиметься контакт з вихованцем, що є єдиною умовою плідної взаємодії обох учасників виховного процесу».

Однак це не означає, що викладач має посідати пасивну позицію щодо вибору і принципових рішень, які приймає студент. Головне завдання викладача — відкрити перед студентом широке поле вибору, яке часто не відкривається самим студентом через обмежений життєвий досвід.

Як зазначає С. Подмазін, забезпечуючи свободу вибору в процесах досягнення студентом цілей вищої освіти, суспільство, з одного боку, забезпечує задоволення потреб особистості (при цьому освіта стає дійсно особистісно зорієнтованою), з іншого — створює умови для самовиховання, виховання у студента відповідальності. «Свобода вибору в навчальному процесі сприяє становленню самоактуалізованої особистості».

Нова парадигма виховання має привести до становлення високоморальної, активної, винахідливої особистості, якій, притаманна гідність із стійкими переконаннями, із знанням своїх прав і вмінням захистити їх. Вона повинна поважати закони України і прагнути їх дотримуватися, усвідомлюючи свої здібності й можливості, вміти самостійно обґрунтувати власні рішення та активно, наполегливо реалізувати їх, використовуючи всі законні можливості правової демократичної держави.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Запитання. Завдання | Виховання як родова категорія педагогіки вищої школи
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-06; Просмотров: 636; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.009 сек.