Система Alfa

Вітчизняна система Alfa надає повний набір функцій, що набудовуються, що відбивають усі бізнес - процеси. Обробка інформації в оперативному контурі, включаючи прихід матеріалів, складські операції, планування і контроль виробництва, відвантаження товарів, роздрібну торгівлю і здійснення платежів, відбувається в єдиному інформаційному просторі. Інформація оперативного контуру автоматично відбиває в бухгалтерських проводках відповідно до облікової політики компанії.

Будь-які фінансові й операційні схеми, стандарти обліку і види звітності реалізуються шляхом визначення параметрів настроювань модулів. Це дозволяє легко адаптувати систему до умов компанії, а також проводити модифікації при зміні облікової політики. Необмежена гнучкість настроювань дає можливість реалізувати будь-які, що зустрічаються на практиці схеми бухгалтерського й управлінського обліку.

Для компаній, що мають теріторально-розподілену структуру, у системі Alfa передбачена можливість використання технології вилученої передачі даних, що забезпечує своєчасний обмін необхідною інформацією між підрозділами.
Система Alfa стала однієї з перших програм у Росії, що використовує повнофункціоналне рішення класу «клієнт-сервер». Використання як систему керування базами даних сервера Oracle дозволило надати клієнтам широкі функціональні можливості і зняти обмеження на обсяг збереженої й оброблюваної інформації. Різні варіанти постачання дають можливість вибору саме тих функцій, що необхідні клієнтові в даний момент, не обмежуючи при цьому можливостей розвитку надалі.

Обмежимося описом функціональних можливостей тільки одного модуля(Alfa-Manufacturing) системи Alfa. З використанням цього модуля можна здійснювати планування по стандарті MRP, складати прогнози постачання і збуту, контролювати виробничі процеси, розраховувати собівартість готової продукції і незавершеного виробництва. Він дозволяє аналізувати тенденції попиту, підвищуючи ефективність виробничих програм.

Задачі, розв'язувані модулем:

- ефективне планування виробничих запасів і їхнього руху;

- оперативне одержання інформації про виробничі процеси;

- планування витрат ресурсів і калькуляція планової собівартості;

- розрахунок фактичної собівартості з обліком усіх відповідних витрат, як для податкової, так і для внутрішньої звітності;

- ефективне використання трудових ресурсів і устаткування;

- зниження витрат, зв'язаних зі збереженням виробничих запасів.

Функції модуля.

1. Контроль виробництва готової продукції

Інформація про вироблену продукцію обробляється у відповідності зі специфікацією виробу, що являє собою перелік матеріалів, деталей і вузлів, використовуваних для зборки. У свою чергу, будь-які складові компоненти можуть мати власні складальні специфікації. Для кожного виробу або складового вузла може бути визначено кілька варіантів норм списання для різних періодів часу. На основі діючої в сучасний момент норми списання буде здійснюватися відпустку видаткових матеріалів у виробництво, з автоматичним формуванням акта списання. У випадку якщо в момент реального виробництва відбувається відхилення від заданих специфікацій, система обробляє і цю інформацію, приміром, заміну матеріалів, зміна відсотків виходу при технологічних операціях і т.п. При цьому створюються відповідні акти заміни видаткових матеріалів і акти пророблення, у яких може також відбивати процес природного збитку.

2. Складання виробничих планів.

Процес планування в модулі Alfa-Manufacturing можна умовно розділити на етапи: збір інформації про попит, формування виробничої програми, виявлення чистих потреб у матеріалах, порівняння з наявними запасами на складі, облік незавершеного виробництва і формування кінцевої потреби, що може бути перетворена в замовлення на покупку необхідних матеріалів.

3. Аналіз попиту.

При аналізі попиту складаються прогнозовані замовлення на продаж. При виявленні нових потреб може бути зроблений вибір компонентів, необхідних для формування замовлень на покупку. Так, наприклад, можна виключити облік незавершеного виробництва або резервних запасів. Крім цього, можуть бути визначені конкретні склади, що впливають на кінцеву потребу в матеріалах.

4. Формування виробничих програм.

Після виявлення тенденцій попиту виробляється формування виробничої програми. Створена програма може бути скоректована в залежності від реального попиту. З метою моделювання ситуації можна створювати будь-яку кількість планів випуску продукції. Об'єктами цих планів можуть бути як однорідні, так і серійні матеріальні цінності. Для підприємств в умовах твердої конкуренції, коли на постачання продукції мається менше часу, чим на її виробництво можливе складання виробничої програми по складальних одиницях (відомості модулів). Таким чином, основні модулі виготовляються на підставі прогнозованого попиту, а остаточна зборка здійснюється в міру надходження замовлень від покупців. Використовуючи дану методику можна робити комплекти. При цьому підвищується ефективність, тому що замість випуску складальних одиниць, число яких значно, можливе формування комплектів і включення їх у виробничу програму. У процесі виконання виробничої програми можливе внесення змін у специфікації. Модуль дозволяє вибрати, для яких позицій виробляється корекція – для виробничої програми, для даних про потребі в матеріалах (чистих, кінцевих і т.п.).

5. Формування лімітно-заборных карт.

У процесі виробництва структурні підрозділи підприємства складають лімітно-заборные карти, що визначають потребу у видаткових матеріалах для виконання виробничої програми. Лімітно-заборная карта відображає кількість видаткових матеріалів, що маються в підрозділу і необхідних для виробничої діяльності. Використовуючи механізм внутрішніх переміщень між виробничими цехами і складами, можна замовити матеріали, необхідні для виробництва і перемістити надлишки на склад. Повне документування дозволяє відбити нормативна і понадлімітна кількість матеріалів, використаних при виробництві кожного виду продукції і врахувати відхилення від специфікації в матеріалах (в акті заміни видаткових матеріалів) і технологічних операціях (в акті пророблення). Прихід готової продукції на склад може відбивати як у нормативної, так і у фактичній собівартості одиниць продукції.

6. Розрахунок собівартості.

Калькуляцію собівартості можна умовно розділити на вирахування нормативної і фактичної собівартості одиниці продукції з обліком прямих і непрямих витрат. Сформувавши виробничу програму, можна одержати планову собівартість у розрізі видів продукції, окремих одиниць або безпосередньо усього виробничого плану.

Документарне оформлення виробничих процесів формує фактичну собівартість, тому що враховує реальну вартість видаткових матеріалів, відхилення в специфікації в зв'язку з замінами або змінами відсотків виходу і кількість зробленого шлюбу.

Модуль Alfa-Manufacturing дає можливість одержувати точну і своєчасну інформацію про собівартість випущеної, незавершеної і планованої продукції. Остаточний розрахунок собівартості виробляється в бухгалтерському модулі, що дозволяє врахувати всі прямі і непрямі витрати в розрізах видів продукції.

Дата добавления: 2014-01-06