Іі. Питання

Класифікація потерпілих

Для системного вивчення проблеми потерпілого в науці висловлювались думки, щодо класифікації. Сформувались деякі підходи:

1) дихотомічний підхід - розділяють вивчаєме явище на дві частини (злочинець - жертва), а сама класифікація полягає у визначенні жертв умисних і необережних злочинів, винних, заздалегідь визначених тощо;

2) використання „чистих” критеріїв однієї науки (біологія, психологія тощо);

3) кримінально-правовиіі підхід - Б. Мендельсон розробив класифікацію потерпілих за ступенем їх вини (повністю невинний, частково винний, добровільна жертва і т.д.);

4) комплексний підхід - за ступенем віктимності виділяють:

а) випадкова жертва – коли особа стає такою внаслідок збігу обставин. Взаємовідносини, що виникли між жертвою і злочинцем, не залежать від їх волі і бажання;

б) жертва з незначним ступенем ризику – особа, яка живе за нормальних для всіх людей факторах ризику, і віктимність якої зросла непередбачено під впливом конкретної несприятливої ситуації;

в) жертва з підвищеним ступенем ризику – особа, яка володіє низкою віктимних властивостей. До цієї категорії належать два основні види жертв:

- жертви необережних злочинів – коли характер роботи, що вони виконують, або їх поведінка у громадських місцях мають більш високу, ніж звичайна, віктимність;

- жертви умисних злочинів, соціальний статус яких або роль, що вони виконують, містять підвищений ризик (працівники правоохоронних органів, воєнізованої охрани тощо). Жертвами цього типу можуть бути й особи, віктимність яких зросла внаслідок конкретних взаємовідносин між жертвою і злочинцем, а також діями третіх осіб, які спричини конфліктну ситуацію. Віктимність може виявитися також у манерах поведінки майбутньої жертви, її зовнішньому вигляді;

г) жертва з дуже високим ступенем ризику – особа, морально-соціальна деформація якої не відрізняється від правопорушників. Вона характеризується стійкою антисуспільною спрямованістю, схильністю до алкоголю, наркотиків, статевою розбещеністю тощо. Висока віктимність – це стан, який довгий час не зникає і після того, коли особа змінила свою поведінку.

ВИСНОВКИ З ДРУГОГО ПИТАННЯ

Для системного вивчення проблеми потерпілого в науці висловлювались думки, щодо класифікації. Сформувались деякі підходи: 1) дихотомічний підхід - жертви умисних і необережних злочинів, винних, заздалегідь визначених тощо; 2) використання "чистих критеріїв однієї науки (біологія, психологія тощо); 3) кримінально-правовиіі підхід - повністю невинний, частково винний, добровільна жертва тощо).

За ступенем віктимності виділяють:

а) випадкова жертва;

б) жертва з незначними ступенем ризику;

в) жертва з підвищеним ступенем ризику;

г) жертва з дуже високим ступенем ризику.

Дата добавления: 2014-01-06