Управління вищою освітою України

На сучасному етапі

Оновлення системи вищої освіти України

Державна політика у сфері освіти в Україні спрямована на реформування освітньої галузі на національних традиціях з урахуванням світових освітніх тенденцій та економічних можливостей держави з метою забезпечення всебічного розвитку людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвитку її таланту, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення його освітнього рівня, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями.

В Законі України “Про вищу освіту” передбачені стратегічні напрями розвитку освіти в Україні:

Ø фундаменталізація освіти;

Ø модернізація освіти;

Ø національний характер вищої освіти, ідея народності освіти і пріоритету загальнолюдських цінностей;

Ø актуалізація гуманітарних пріоритетів, перш за все в ситуації сучасної глобалізації світу;

Ø гуманістичний підхід до освіти;

Ø неперервність вищої освіти;

Ø диверсифікація й гнучкість вищої освіти;

Ø впровадження інноваційних форм навчання в системі вищої освіти.

З метою входження в Болонський процес в Україні необхідно:

Ø здійснити ретельний аналіз вищої освітньої системи, що наявна сьогодні в Україні. Адже в нас дотепер немає повної ясності в співвідношенні різних освітніх циклів, ступенів та різних кваліфікацій. Норми закону і постанови уряду погано погоджені між собою;

Ø ввести ступеневу структуру вищої освіти;

Ø здійснити адаптацію до українських умов системи, побудованої на двох основних циклах навчання;

Ø сформувати систему стандартів вищої освіти із застосуванням прийнятих у Європі критеріїв, механізмів та методів оцінювання якості вищої освіти.

Вищі навчальні заклади III–IV рівнів акредитації мають традиційну структуру. Їхніми структурними підрозділами є:

· кафедри;

· факультети;

· відділення;

· інститути;

· філії;

· бібліотеки тощо.

Функціонування названих підрозділів здійснюється відповідно до вимог Закону України “Про вищу освіту”.

Структурними підрозділами вищого навчального закладу І та II рівнів акредитації є відділення і предметні (циклові) комісії.

Структурними підрозділами вищого навчального закладу IV рівня акредитації можуть бути наукові, навчально-наукові, науково-дослідні та науково-виробничі інститути.

Вищий навчальний заклад може мати у своєму складі підготовчі відділення (підрозділи), підрозділи перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів, лабораторії, навчально-методичні кабінети, комп’ютерні та інформаційні центри, навчально-виробничі та творчі майстерні, навчально-дослідні господарства, виробничі структури, видавництва, спортивні комплекси, заклади культурно-побутового призначення та інші підрозділи, діяльність яких не заборонена законодавством.

Управління у ВНЗ здійснюється на трьох рівнях структурних підрозділів:

· ВНЗ

· факультет;

· кафедра

Безпосереднє управління діяльністю вищого навчального закладу здійснює його керівник – ректор (президент), начальник, директор.

Управління факультетом здійснює декан, а кафедрою – завідувач.

Відповідно до напрямів діяльності у ВНЗ ректор та декани формують свої управлінські команди:

· проректор (заступник декана) з навчально-методичної роботи;

· проректор (заступник декана) з виховної роботи;

· проректор (заступник декана) з наукової роботи;

· проректор міжнародних зв’язків;

· проректор (заступник декана) з організаційної роботи;

Колегіальними органами управління у ВНЗ є:

· Вчена рада ВНЗ;

· Вчена рада факультету;

· засідання кафедри.

Вчену раду вищого навчального закладу очолює її голова – керівник вищого навчального закладу (ректор).

До складу вченої ради вищого навчального закладу входять за посадами заступники керівника вищого навчального закладу, декани, головний бухгалтер, керівники органів самоврядування вищого навчального закладу,а також виборні представники, які представляють науково-педагогічних працівників і обираються з числа завідувачів кафедр, професорів, докторів наук; виборні представники, які представляють інших працівників вищого навчального закладу і які працюють у ньому на постійній основі, відповідно до квот, визначених у статуті вищого навчального закладу.

10% складу Вченої ради ВНЗ та факультетів складають студенти.

Рішення вченої ради вищого навчального закладу вводяться в дію рішеннями керівника вищого навчального закладу.

За аналогією працюють Вчені ради факультетів, які очолюють декани.

У національному вищому навчальному закладі в обов’язковому порядку створюється наглядова рада.

Наглядова рада розглядає шляхи перспективного розвитку вищого навчального закладу, надає допомогу його керівництву в реалізації державної політики у галузі вищої освіти і науки, здійснює громадський контроль за діяльністю керівництва вищого навчального закладу, забезпечує ефективну взаємодію вищого навчального закладу з органами державного управління, науковою громадськістю, суспільно-політичними та комерційними організаціями в інтересах розвитку вищої освіти.

Склад наглядової ради національного вищого навчального закладу затверджується Кабінетом Міністрів України.

Положення про наглядову раду національного вищого навчального закладу затверджує голова наглядової ради за погодженням зі спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки.

Термін повноваження Наглядової ради становить не менше ніж три роки, але не більше ніж п’ять років.

Наглядова рада може бути створена також у вищому навчальному закладі третього або четвертого рівнів акредитації за погодженням зі спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки або іншим центральним органом виконавчої влади, у підпорядкуванні якого перебуває вищий навчальний заклад.

Для вирішення поточних питань діяльності вищого навчального закладу третього або четвертого рівнів акредитації створюються робочі органи:

– ректорат;

– деканати;

– приймальна комісія.

Положення про робочі органи затверджуються наказом керівника вищого навчального закладу відповідно до статуту вищого навчального закладу.

Для вирішення поточних питань діяльності вищого навчального закладу першого або другого рівнів акредитації створюються робочі органи:

– адміністративна рада;

– приймальна комісія.

Дорадчим органом вищого навчального закладу першого або другого рівнів акредитації є педагогічна рада. Педагогічну раду очолює керівник вищого навчального закладу. До складу педагогічної ради входять заступники директора, завідувачі відділень, завідувачі бібліотеки, голови предметних (циклових) комісій, педагогічні працівники, головний бухгалтер.

Положення про робочі та дорадчі органи затверджуються наказом керівника вищого навчального закладу відповідно до статуту вищого навчального закладу.

Вищим колегіальним органом громадського самоврядування вищого навчального закладу третього або четвертого рівнів акредитації є загальні збори (конференція) трудового колективу.

Порядок скликання вищого колегіального органу громадського самоврядування та його роботи визначається статутом вищого навчального закладу.

У вищому колегіальному органі громадського самоврядування повинні бути представлені всі групи працівників вищого на­вчального закладу. Не менше ніж 75 відсотків загальної чисельності делегатів (членів) виборного органу повинні становити педагогічні або науково-педагогічні працівники вищого навчального закладу.

Вищий колегіальний орган громадського самоврядування скликається не рідше ніж один раз на рік.

Дата добавления: 2014-01-06