Сімейне право України

ЛЕКЦІЯ 9.

Питання

1. Перелічте завдання копірайтера.

2. Назвіть змістовні та структурні елементи рекламного тексту.

3. З яких етапів складається написання рекламних текстів?

4. Охарактеризуйте специфіку написання прес-релізів.

5. Чим дискурсивний текст відрізняється від недискурсивного?

Завдання:

1) записати 7 прикладів рекламних оголошень, виділити в них структурні частини та прокоментувати одержані дані;

2) скласти інформаційний глосарій слів-синонімів, котрі можна використовувати при написанні рекламних оголошень;

3) записати максимально можливу кількість слів-лопушок;

4) записати різні можливі варіанти заголовків до рекламних оголошень.

1. Загальна характеристика Сімейного кодексу України.

2. Поняття шлюбу. Умови і порядок його укладення.

3. Підстави і порядок розірвання шлюбу.

4. Визнання шлюбу недійсним.

5. Майнові права подружжя.

6. Взаємні права і обов’язки батьків і дітей.

7. Позбавлення батьківських прав.

8. Опіка і піклування. Усиновлення (удочеріння). Патронат.

Сімейне право — це сукупність правових норм, що регулюють особисті й пов’язані з ними майнові відносини фізичних осіб, що виникають із шлюбу і належності до сім’ї.

Основними джерелами сімейного права є Конституція і Сімейний кодекс України. У Конституції закріплені основні принципи сімейного права: “Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов’язки у шлюбі і сім’ї. Батьки зобов’язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов’язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Сім’я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою” (ст. 51). Важливим актом сімейного законодавства є Закон України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” від 21 листопада 1992 р. Окремі проблеми державного захисту сім’ї, дитинства, материнства та батьківства вирішуються нормами трудового, житлового і пенсійного законодавства, законодавства про освіту, охорону здоров’я тощо.

Загальна характеристика Сімейного кодексу України

Основоположним нормативно-правовим актом сімейного законодавства є Сімейний кодекс України, який Верховна Рада України прийняла 10 січня 2002 р. Він набрав чинності з 1 січня 2004 р. СКУ складається з 7 розділів, 22 глав, 292 ст.

У розділі І “Загальні положення” викладено завдання Сімейного кодексу, визначено коло учасників сімейних відносин, що ним регулюються, сформульовано загальні засади регулювання сімейних відносин.

Сімейний кодекс України визначає:

* засади шлюбу;

* особисті немайнові та майнові права й обов’язки подружжя;

* підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов’язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім’ї та родичів;

Сімейні відносини регулюють з метою:

* зміцнення сім’ї як соціального інституту і як союзу конкретних осіб;

* утвердження почуття обов’язку перед батьками, дітьми та ін. членами сім’ї;

* побудови сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки;

* забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку.

Учасниками сімейних відносин, які регулює Сімейний кодекс України, є:

ü подружжя; батьки і діти; усиновлювачі й усиновлені; матір та батько дитини у відносинах щодо її виховання, розвитку й утримання,

ü баба, дід, прабаба, прадід та внуки і правнуки; рідні брати і сестри; мачуха, вітчим та падчерка і пасинок,

ü інші члени сім’ї, визначені у ньому.

Загальні засади регулювання сімейних відносин визначені у статті 7:

o сімейні відносини регулюються цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами і можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками;

o сімейні відносини регулюються лише у тій частині, в якій це є допустимим і можливим з точки зору інтересів їх учасників та інтересів суспільства;

o регулювання сімейних відносин здійснюється з урахуванням права на таємницю особистого життя їх учасників, їхнього права на особисту свободу та недопустимості свавільного втручання у сімейне життя;

o учасник сімейних відносин не може мати привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, статі, політичних, релігійних та інших переконань, етнічного та соціального походження, матеріального стану, місця проживання, за мовними та іншими ознаками;

o жінка та чоловік мають рівні права й обов’язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім’ї;

o дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, які встановлені Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними правовими актами, визнаними в Україні;

o регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім’ї;

o сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства;

o кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Розділ ІІ “Шлюб. Права та обов’язки подружжя” регулює порядок державної реєстрації шлюбу, укладення шлюбного договору, визначає особисті немайнові й майнові права та обов’язки подружжя, встановлює порядок вирішення питань, пов’язаних з припиненням шлюбу та визнанням його недійсним.

Розділ ІІІ “Права та обов’язки матері, батька і дитини” формулює загальні підстави виникнення прав та обов’язків батьків і дітей, встановлює порядок визначення походження дитини, визначає зміст особистих немайнових і майнових прав та обов’язків батьків і дітей.

Розділ ІV “Влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування” встановлює порядок усиновлення, здійснення опіки і піклування та патронату над дітьми.

Розділ V “Права та обов’язки інших членів сім’ї та родичів” визначає особисті немайнові й майнові права та обов’язки інших членів сім’ї та родичів (баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, рідні брати і сестри, мачуха, вітчим, падчерка, пасинок).

Розділ VІ “Особливості усиновлення за участю іноземців та осіб без громадянства” встановлює порядок усиновлення іноземцем дитини, що є громадянином України, усиновлення дитини-громадянина України, яка постійно проживає за межами України, усиновлення дитини, яка є іноземцем, але проживає на території України, усиновлення в Україні іноземцем дитини, яка є іноземцем або особою без громадянства, здійснення нагляду за дотриманням прав дітей, які усиновлені іноземцями.

Розділ VІІ “Прикінцеві положення” регулює порядок набрання чинності Кодексом та приведення у відповідність до нього інших нормативно-правових актів.

Поняття шлюбу, умови і порядок його укладення

Шлюб — це добровільний, рівноправний сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану, що породжує між подружжям взаємні особисті немайнові й майнові права та обов'язки.

Характерними ознаками шлюбу за законодавством України є:

1) шлюб – союз чоловіка і жінки, захищений державою;

2) шлюб – добровільний союз;

3) шлюб – рівноправний союз. Рівність виявляється як щодо особистих немайнових прав (право на прізвище, місце проживання, вибір професії), так і щодо майна, яке нажите спільною працею під час шлюбу;

4) шлюб – союз, який укладають з дотриманням правил, встановлених державою;

5) шлюб – союз, обумовлений метою створення сім'ї, народження і виховання дітей, ведення спільного господарства.

Дата добавления: 2014-01-06