IV. Розподіл нервової системи

В основі діяльності нервової системи лежить рефлекторний принцип.

ІІІ. Принципи функціонування нервової системи

Рефлекс – елементарний акт нервової діяльності організму на зміни, що відбуваються в навколишньому середовищі або в ньому самому. Це процес, який протікає в нервовій системі від моменту сприйняття подразнення рецептором до безпосередньої відповіді на нього.

Шлях руху збудження під час здійснення рефлексу називається рефлекторною дугою.

Елементи рефлекторної дуги:

а) рецептор (нервове закінчення);

б) аферентні (чутливі, доцентрові) провідні шляхи;

в) чутливий (рецепторний) нейрон;

г) руховий нейрон;

д) еферентні (рухові) провідні шляхи;

і) ефектор (робочий орган).

Таким чином, у функціональному відношенні нервова система представлена рецепторами, аферентними і еферентними провідними шляхами, нервовими клітинами (центрами), де відбувається аналіз і синтез отриманої інформації та формування відповідної реакції.

Види рефлекторної дуги:

а) двонейронна (проста) – характерна для елементарних (стереотипних) вроджених рефлексів (безумовнорефлекторна → нижча нервова діяльність);

б) три- і більш або полінейронна (багатонейронна) – між чутливими і руховими нейронами розміщуються вставні нейрони; характерна для складних умовних надбаних рефлексів, у реалізації яких бере участь кора головного мозку (умовнорефлекторна → вища нервова діяльність). У людини на основі вищої нервової діяльності виникла здатність абстрактної думки, що виражається за допомогою мови та письма (передача накопиченої інформації і досвіду). Це склало другу сигнальну систему.

2. Принцип зворотного зв’язку (принцип зворотної аферентації). Сформульовано Анохіним.

Зворотна аферентація – це передача сигналів з робочого органу в центральну нервову систему про результати виконання наказу в кожен даний момент.

Дата добавления: 2014-01-06