Об'єкт соціальної політики

Соціальне партнерство

Суб'єктом державної соціальної політики є держава.

Суб'єкт державної соціальної політики

Стосовно суб'єкта соціальної політики зауважимо, що політика стає державною не завдяки її впливу на суспільство, а завдяки своєму походженню [4,23]. Тому слід розрізняти суб'єкт соціальної політики - державу, яка встановлює межі та умови соціального захисту громадян, та суб'єктів соціального захисту - постачальників соціального захисту, тобто тих, хто безпосередньо надає послуги.

Суб'єктами соціального захисту є:

• державний сектор;

• комерційний сектор;

громадський (волонтерський) сектор;

•неформальний сектор.

Термін соціальне партнерство означає відносини щодо розподілу та використання ресурсів у соціальній сфері, які існують між трьома секторами (партнерами): державним, комерційним та громадським. Партнерами є:

• уряд, який представляє собою державу і володіє таким політичним ресурсом як влада, що дає можливість дозволяти, забороняти, надавати повноваження тощо;

• працедавці, які представляють комерційний сектор (ринок) і економічні ресурси, що дають можливість фінансування соціальних про
грам;

• громадські об'єднання (профспілки, волонтерські організації, групи самодопомоги, релігійні об'єднання тощо. Це т. зв. третій сектор), що представляє громадянське суспільство, надає людські ресурси та використовує солідарність між людьми як ресурс.

Об'єктом соціальної політики є все населення країни, в якому, виходячи із специфічних потреб, можна виділити такі соціальні групи: немовлята і їхні матері, діти та сім'ї, молодь, працюючі та безробітні, пенсіонери, люди похилого віку, тяжкохворі та інваліди, люди, що постраждали внаслідок війн, катастроф, стихійних лих, біженці та мігранти, представники національних меншин, особи, які звільнилися з місць позбавлення волі.

Але проведення диференційованої соціальної політики стосовно різних Груп населення не виключає певних мінімальних, гарантованих державою Загальних показників соціальної захищеності громадян безвідносно до їх належності до тієї чи іншої соціальної групи [8,19] (приміром, гарантованого рівня освіти, мінімальної заробітної плати чи безоплатної медичної допомоги). Так само, коли йдеться про житлове будівництво, іпотечне кредитування чи антиінфляційні заходи, до уваги береться все населення країни. Тому об'єктом соціальної політики є все населення, на відміну від Соціальної роботи, об'єктом якої є лише вразливі групи населення.

Дата добавления: 2014-01-06