Потреби та їх регулювання засобами соціальної політики

Поняття фокусу соціальної політики

Фокус політики - це люди, або соціальні одиниці, на яких політика впливає безпосередньо [10, 55]. Продовжимо розгляд прикладу з безробіттям. Фокусом соціальної політики при таких заходах, як допомога по безробіттю, працевлаштування, буде група безробітних. А при здійсненні заходів регулювання ринку праці, хоча вони і мають на меті зменшення безробіття і опосередковано спрямовані на групу безробітних, фокусом соціальної політики є група підприємців, для яких встановлюються податкові пільги при працевлаштуванні безробітних.

Соціальна політика може бути сфокусована нарізних соціальних одиницях. При плануванні та виборі фокусу соціальної політики слід враховувати:

а) якою мірою ці соціальні одиниці є джерелами проблем;

б) якою мірою доцільно зосередитись саме на даній групі з метою виишення проблем, що виникають [10, 55].

Фокусом соціальної політики можуть бути:

• індивіди (коли допомога надається в разі особистого звернення, внаслідок індивідуальних проблем та після перевірки потреб);

• домогосподарства та сім'ї (допомога малозабезпеченим сім'ям, житлові субсидії, допомога сім'ям з дітьми);

• територіальні громади (заходи, спрямовані на населення територій пріоритетного розвитку, територій, що постраждали внаслідок катастроф, стихійних лих, територій проживання національних меншин);

• соціальні групи (соціальні прошарки, блоки) (виплати по інвалідності, безробіттю, заходи, спрямовані на біженців, національні меншини, жінок, дітей-сиріт, людей похилого віку тощо);

• суспільство в цілому (коли політичні рішення мають на меті принести користь усьому суспільству чи нації: розвиток національної системи охорони здоров'я, податкова політика, антиінфляційні заходи, антимонопольна політика).

Потреба - це не просто проблема, а й вимога чогось (грошей, лікування, опіки). Люди мають потреби не лише тому, що мають проблеми, й тому, що хочуть зарадити їм [10, 51].

Потреба є, очевидно, однією з найголовніших політичних вимог. Заявляти про потребу - означає заявляти про те, що комусь необхідно надати ресурси чи допомогу. Багато людей переконані, що суспільство мусить допомагати окремим особам і родинам, які терплять нестатки [11, 76].

Тітмус називає ситуації, за яких у людей виникають потреби, «станами належності» і виділяє три типи таких ситуацій:

• умови, в яких людина може опинитися будь-коли впродовж життя: хвороба, бідність, бездомність, безробіття;

• кризи життєвого циклу, яким властива довготривала залежність: дитинство, старість;

• позиція людей, обмежених у виконанні щоденних обов'язків: інваліди, люди з хронічними психічними захворюваннями чи розумово відсталі [10, 53].

Насправді ця класифікація не охоплює всіх ситуацій, які вимагають "державного регулювання і належать до компетенції соціальної політики. Приміром, потреба в освіті, принаймні в половині випадків, не буде пов'язана зі «станами залежності». Так само як і потреба у зміні місця роботи. Але галузь освіти входить до компетенції соціальної політики, так само як і сфера зайнятості.

Дата добавления: 2014-01-06