Соціальне страхування: основні питання політики

ФУНКЦІЇ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ

НЕОБХІДНІСТЬ ДЕРЖАВНОГО СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ

>Необачливість.

>Існування численних ризиків.

>Відсутність стабільних механізмів накопичення.

>Неможливість передбачити довгострокову платоспроможність недержавних ощадних та страхових компаній.

>Хронічна бідність.

З економічної точки зору соціальне страхування являє собою механізм перерозподілу прибутків.

Існують три види перерозподілу прибутків:

1) перерозподіл прибутків особи між різними періодами її життя (пенсійне фондоване страхування; медичне страхування, страхування безробіття, тимчасової втрати працездатності);

2) перерозподіл прибутків між генераціями (між працюючими та старшими за працездатний вік: пенсійне страхування «солідарності поколінь»);

3) перерозподіл прибутків у межах генерації:

• горизонтальний - від однієї частини суспільства до іншої, оскільки обставини життя групи одержувачів не відповідають їхнім прибуткам (соціальне страхування витрат, зумовлених народженням трансферт прибутків від усього населення до сімей, які мають дітей; страхування інвалідності, втрати годувальника);

• вертикальний — між людьми з різним рівнем доходів задля зменшення нерівності шляхом вирівнювання розміру доходів (ті, хто мають більші доходи, і сплачують більше, але не завжди виплати соціального страхування, які вони отримують, за розміром співвідносяться з їх внесками).

Накопичення коштів. Вирівнювання розподілу доходів особи протягом її життя: накопичення коштів за час економічно активного періоду життя для використання їх у похилому віці.

Перерозподіл коштів. Перерозподіл доходів однієї особи на користь іншої.

Страхування. Захист на випадок численних ризиків: хвороби, інвалідності, довголіття, втрати накопичень унаслідок інвестиційної помилки або інфляції, втрати годувальника тощо.

Кожна країна має свою систему соціального страхування, яка є частиною загальної системи соціального захисту, що діє в країні. Створен­ня системи соціального страхування, яка діятиме в країні, вимагає від роз­робників визначення ролі держави та форм регулювання нею системи стра­хування, видів страхування та ретельної розробки механізмів їх дії.

ФОРМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ |СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ [3, 8]

> Оподаткування.

> Виділення коштів із загальних доходів держави.

> Регулювання недержавних фондів, установ та організацій, що здійснюють соціальне страхування.

> Вимога обов'язкового накопичення коштів.

> Введення податкових стимулів.

> Створення правової системи, яка б забезпечувала гарантію виплат та надійність фінансових установ.

> Заходи по зменшенню інфляції.

Для того щоб мати уявлення про те, які аспекти мають бути розглянуті у процесі розробки державної системи соціального страхування, пропонує­мо перелік основних запитань, на які необхідно дати відповіді. Цей перелік запитань стосується передусім розробки загальної моделі страхування. До того ж необхідною є побудова економічної моделі (її ми залишимо поза увагою, оскільки це виходить за межі предмета курсу). Вона передбачає довгостроковий прогноз щодо стану та стабільності страхової системи і базується на актуарних розрахунках- фінансовому аналізі наслідків майбут­ніх подій за допомогою математичних і статистичних методів: врахування розміру внесків, часу знаходження грошей на рахунках, прибутків від інве­стування коштів,.ймовірності настання страхової ситуації, ризику інфляції, розміру та умови виплат тощо. Такі розрахунки дають змогу визначити опти­мальний розмір внесків та наслідки будь-яких змін у страховій системі,

Дата добавления: 2014-01-06