Інформатика як наука

При створенні нової техніки у випадку недостатній вірогідності або неоперативності інформації практично неможливо скласти уявлення про кращі світові і вітчизняні зразки, у зв'язку з чим уже на стадії проектування може бути закладена технічна відсталість.

Не менш важливе значення має задача забезпечення наукових досліджень зручної для сприйняття інформацією про найважливіші наукові досягнення, отриманих у минулому. Таким чином, задача розвитку загальнодержавної системи збору, обробки, збереження, ефективного пошуку й передачі інформації, заснованої на використанні найсучасніших методів і засобів (у першу чергу, обчислювальної техніки), є надзвичайно актуальною. Методи інформатики успішно застосовуються для створення ефективних інформаційних систем і складають основу для автоматизації наукових досліджень, проектування, різних виробничих процесів.

В даний час сформувалося поняття інформатики як важливої галузі наукового знання, що включає в себе кілька наукових дисциплін, зв'язаних із проблемою спілкування людини з ЕОМ, із створенням комп'ютерних систем.

В інформатиці можна виділити ряд напрямків:

технічне (інженерне), зв'язане зі створенням обчислювальної техніки і різноманітних автоматизованих інформаційно-пошукових систем; програмне, зв'язане із забезпеченням обчислювальної машини програмами, що дозволяють реалізувати на ній задачі, розв'язувані користувачами; алгоритмічне, зв'язане з розробкою алгоритмів рішення різних теоретичних і практичних задач і змістом так званих баз і банків даних.

Інформаційні системи. Розробка, створення й використання інформаційних систем для забезпечення широкого кола споживачів інформацією про досягнення науки й техніки, рішення економічних і управлінських задач — важливий розділ сучасної інформатики. При цьому термін «інформатика» може використовуватися для визначення як відповідної наукової дисципліни, так і зв'язаної з нею області діяльності. Саме такий підхід мається на увазі при використанні ряду термінів: загальнодержавна система обробки й передачі інформації, державна система науково-технічної інформації, система інформаційного забезпечення вчених і фахівців і ін. Звичайно, ці терміни позначаються поняттями «інформаційна система» і «система інформаційного забезпечення».

Найважливішим компонентом системи інформаційного забезпечення є нова науково-технічна інформація про оригінальні ідеї, наукових результатів, фактах і т.д. При цьому завжди існувала проблема «адресності», суть якої полягає в тім, щоб ця інформація вчасно доставлялася саме тим користувачам, для яких вона становить безпосередній інтерес. Система наукової комунікації стала оформлятися як самостійна система, відповідальна за збереження й поширення наукових зведень і знань. Активно розвивалися видавнича справа, бібліотеки, а пізніше — реферативні, інформаційні і консультаційні служби.

Бібліотеки стали активно використовувати у своїй роботі останні досягнення науки й техніки і насамперед ЕОМ (і відповідні системи пам'яті), об'єднані із сучасними засобами зв'язку. Система наукової комунікації поступово стала здобувати значну роль у посередництві між розробниками нових зведень і споживачами, зацікавленими в їхньому безпосередньому використанні.

Інформаційні продукти. Сукупність уніфікованих зведень і послуг, представлених у деякому стандартизованому виді, одержали назва інформаційних продуктів. Прикладами можуть служити роздруковані результати пошуку в інформаційному масиві, спеціалізовані видання, аналітичні довідки і т.д. Кожен тип інформаційного продукту вимагає специфічної технології його одержання. Тому одні інформаційні системи стали спеціалізуватися на виробництві тих або інших конкретних видів інформаційних продуктів, інші (більш могутні) виявилися здатними робити сукупність продуктів різного типу. У результаті виділилися спеціалізовані й універсальні (інтегральні) інформаційні системи.

Бази даних, інформаційні ресурси. В міру розвитку обчислювальної техніки й засобів збереження інформації з'явилася можливість економічно виправданого нагромадження й збереження великих машинних інформаційних масивів (баз даних). У зв'язку з їхнім широким поширенням, розвитком методів і засобів переробки цих даних в інформаційні продукти стала швидко розвиватися індустрія інформації, почався перехід до «без паперової інформатики».

Бази даних можна підрозділити на бібліографічні й фактографічні. Бібліографічні бази даних містять так називану «вторинну» інформацію, тобто зведення про публікації. Відповідна «первинна» інформація (тобто самі публікації: книги, статті, патенти і т.д.) зберігається в іншому контурі інформаційної системи. Фактографічні бази даних містять зведення фактичного характеру і являють собою кінцевий користувальницький продукт.

Бази даних можуть бути галузевими, полі тематичними, «внутрішніми» (тобто створюваними в рамках деякої організації) або «зовнішніми» (тобто створюваними за межами даної організації). Іноді бази даних створюються по ознаках приналежності документів до того або іншого виду (по патентах, дисертаціям і т.д.) або по визначеній спрямованості тематики. Наприклад, останнім часом в інтересах науки й техніки створюються фактографічні бази даних по властивостях матеріалів і речовин;

по найважливішому машинобудівному устаткуванню; галузеві бази даних по нових прогресивних технологіях.

У нашій країні бази даних створюються відповідно до планів їхнього виробництва у всесоюзному й галузевому інформаційному органах, а також ведучих науково-дослідних інститутах.

Інформаційна технологія. Кожен тип інформаційного продукту вимагає специфічної технології його одержання. Найважливішою складовою частиною цієї технології є відповідне програмне забезпечення у виді так званих пакетів прикладних програм (ППП). У тих випадках, коли кожному програмному продуктові відповідає свій ППП, останній відносять до проблемно-орієнтованим або функціональним ППП. Якщо ж той самий ППП дозволяє одержувати цілий ряд інформаційних продуктів, його, звичайно, називають інтегральним.

Таким чином, що складають сучасного виробництва інформаційних продуктів є: технічні засоби (ЕОМ, засобу тиражування й передачі інформації), бази даних, ППП. Процедури виробництва інформаційних продуктів із вихідних баз даних оформляються у виді посібників, інструкцій, нормативно-технічних, організаційних і науково-методичних документів.

Для виробництва самих баз даних також потрібно своя інформаційна технологія. Так, із поняттям «база даних» тісно зв'язана поняття «банк даних». Банк даних — різновид інформаційної системи для нагромадження великих обсягів щодо однорідного взаємозалежного й мінливого даних, їхнього оперативного відновлення і багатоцільового використання. До складу банку даних входять: база (бази) даних і комплекс засобів її створення й використання (програмна система керування базами даних, мови, обчислювальне устаткування, процедури, персонал, методики).

Інформаційні мережі. В міру розвитку засобів зв'язку й обчислювальної техніки вони усі в більшій мері поєднуються в єдину інформаційну інфраструктуру, технічну основу якої складають інформаційні мережі. Через них споживач одержує можливість доступу практично до будь-яких банок даних, приєднаним до мережі.

В даний час співіснують різні системи наукової комунікації. Частина з них реалізована в традиційній формі через інформаційні центри й бібліотеки, інша частина — через мережі даних. По такому (змішаному) принципі організована, зокрема, доставка інформації споживачам у Державній системі наукової й технічної інформації.

Споживачі інформації. Кожен споживач, звичайно, висуває свої специфічні вимоги до інформаційної системи, його вимоги строго індивідуальні. Однак з погляду раціонального створення інформаційних систем можливих споживачів доцільно розділити на чотири категорії, зв'язані з проведенням наукових досліджень; з розробкою й проектуванням нової техніки; із прийняттям управлінських рішень по створенню нової техніки; із рішенням планово-управлінських задач (визначення народногосподарських пропорцій, розробка планів, установлення перспектив розвитку і т.д.).

Приведений поділ споживачів по категоріях умовно і дозволяє в остаточному підсумку краще сформулювати вимоги до конкретних інформаційних систем і тим самим підвищити ефективність інформаційного забезпечення різного роду кінцевих споживачів.

Дата добавления: 2014-01-07