Портфельні інвестиції

Деякі інвестори при виборі цінних паперів віддають перевагу їхній ліквідності (ринковості). Під ліквідністю розуміється можливість швид­кого і беззбиткового для інвестора перетворення цінних паперів на гроші.

Фондовий ринок — це механізм для укладення угод між тими, хто пропонує цінні папери, і тими, хто пропонує гроші. В операції купівлі-продажу на фондовому ринку продавцем вважається той, хто продає цінні папери, а покупцем — власник грошей. Цінний папір протис­тоїть грошам як особливий товар, випуск якого в обіг називається емісією.

Продавці цінних паперів (вони є і споживачами інвестиційного капіталу) називаються емітентами, а покупці цінних паперів (вони є і постачальниками інвестиційного капіталу, і тримачами цінних паперів) — інвесторами.

Єдиним джерелом інвестиційного капіталу є заощадження. Останн виникають, коли доходи підприємств, уряду й окремих громадян перевищують їхні витрати.

Розміщення цінних паперів за кордоном має два варіанти: в інозем­них облігаціях або в єврооблігаціях. Іноземні облігації країни А де-номінуються у валюті країни В і розміщуються в цій країні. Євро-облігації громадянства не мають.

Одним із завдань центрального банку є управління державним бор­гом: визначення властивостей облігацій, умов їх випуску, місця розміщення, зміни складу боргу.

Державний борг являє собою кумулятивний (за всі роки) дефіцит державного бюджету. Він складається з ринкових та неринкових облігацій.

Ринкові облігації — це казначейські векселі, котрі продаються міністерством фінансів центральному банку за його заявкою. Строк погашення — до одного року. Це також казначейські ноти і казна­чейські облігації, які мають купони, на котрих вказано відсоток і дату їх виплати. Строк погашення — від двох до 30 років.

Неринкові облігації — це заощаджені та інші облігації, котрі реєстру­ються на ім'я утримувача і не можуть бути продані за ринковою вартістю. Заощаджені облігації можуть бути продані за номінальною вартістю в будь-який час, що робить їх високоліквідними,

Операції купівлі-продажу цінних паперів здійсню­ються на ринку цінних паперів через посередників — інвестиційних ди­лерів і брокерів. Посередники надають послуги і емітентам, й інвесто­рам у здійсненні фондових операцій. Брокер веде такі операції на ос­нові договору з клієнтом і його коштом. За послугу брокер отримує комісійні, тому брокерська діяльність належить до розряду комісійної.

Дилер здійснює операції від свого імені і своїм коштом із метою перепродажу цінних паперів третім особам або задля формування влас­ного їх резерву. Отож дилерська діяльність належить до числа ко­мерційних.

Крім цих двох видів послуг, на ринку цінних паперів провадиться депозитарна діяльність:

зберігання і передання цінних паперів та пов'язаний з цим їхній облік;

збирання, звіряння, коригування документів і здійснення взаємних розрахунків (розрахунково-клірингова діяльність);

діє реєстратор — юридична особа, що веде реєстр власників цінних паперів.

Організаційно оформленим і постійно діючим ринком цінних па-; перів є фондова біржа — добровільне об'єднання посередників фондом вого ринку.

Дата добавления: 2014-01-07