Стратегічний набір підприємства

Ураховуючи багатоплановий характер діяльності підприємства, треба зазначити необхідність існування певного переліку взаємопов'язаних стратегій, що являють собою так званий «стратегічний набір».

Стратегічний набір — це система стратегій різного типу, що їх розробляє підприємство на певний відрізок часу, яка відбиває специфіку функціонування та розвитку підприємства, а також рівень його претендування на місце й роль у зовнішньому середовищі.

- орієнтація на досягнення реальних взаємопов'язаних цілей;

- ясність змісту та розуміння необхідності застосування певного набору (системи) стратегій;

- ієрархічний характер, оскільки можна виокремити загальну стратегію, продуктово-товарні стратегії окремих підрозділів, основні та забезпечуючі стратегії (ресурсні та функціональні) для кожного зі скалярних ланцюгів;

- надійність, що передбачає його всебічну обгрунтованість, зваженість;

- відображення господарських процесів у їхній сукупності та взаємозв'язку;

- гнучкість і динамічність стратегічного набору, тобто врахування змін у зовнішньому та внутрішньому середовищі, що відбувається в змінах у пріоритетах і змісті, а також, у разі потреби, переході на резервні стратегії;

- баланс рівноваги між прибутковими та витратними стратегіями, основними та компенсаційними, резервними.

Усвідомлення необхідності перегляду існуючого «стратегічного набору»

Зовнішнє середовище

Висновок щодо впливу зовнішніх і внутрішніх факторів на стратегічний набір

Розробка та оцінка стратегічних альтернатив, орієнтирів тощо.

Формування стратегічного набору, адек-ватного новій ситуації

Ситуаційний аналіз

Внутрішнє середовище

час, зміни, досягнення певних орієнтирів тощо

Рис.Коригування стратегічного набору підприємства

Стратегічний набір — це не демонстрація загальних намірів, а акцентування на відзначних характеристиках та особливостях окремих підприємств.

Не може бути двох ідентичних стратегічних наборів, якими керуються фірми, навіть якщо вони належать до однієї й тієї самої галузі. Це пояснюється умовами функціонування кожного з підприємств: особливостями адаптації внутрішнього середовища до вимог зовнішнього оточення, а також ступенем активності впливу керівництва на формування середовища функціонування організації взагалі. Немає двох однакових підприємств, тому не може бути двох однакових стратегічних наборів.

Добре сформований стратегічний набір — той, що відбиває досягнутий рівень розвитку, особливості та умови його подальшого руху, відповідно до обраних стратегій.

Обгрунтований стратегічний набір — той, що є правильним для даного підприємства і якого можна досягти за допомогою наявного потенціалу та певних зусиль щодо його трансформації для забезпечення конкурентноспроможного рівня в довгостроковій перспективі. Добре керовані фірми можуть ставити за стратегічні орієнтири певні межі, яких слабші підприємства не можуть собі дозволити; останні ж мають робити деякі речі, які сильні фірми можуть і не робити (наприклад, формувати стратегічне мислення персоналу, бо в сильних фірмах воно вже є).

Процес побудови стратегічного набору — це діяльність, яка здійснюється на всіх рівнях управлінської ієрархії. Існують такі стратегії:

· загальні для всього підприємства в цілому;

· загальні конкурентні за окремими бізнес-напрямками;

· продуктово-товарні, бізнесові - для кожного з напрямків діяльності організації (як з виробництва різних видів товарів, так і з надання різних послуг);

· для кожної з функціональних підсистем підприємства;

· ресурсні для забезпечення досягнення стратегічних орієнтирів загального, функціонального та продуктово-товарного типів.

Стратегічний набір має заповнити «стратегічну прогалину» підприємства, тобто забезпечити умови для його саморозвитку.

Щоб створити ефективний стратегічний набір, кожну з його складових потрібно формулювати із залученням тих фахівців, які знаходяться у тих підсистемах і підрозділах, що будуть розвиватися на основі обраних стратегій. У такий спосіб забезпечується ефективна координація різноспрямованих стратегій стратегічного набору та виконання дій, що зумовлені стратегічними планами, розробленими для реалізації стратегічного набору.

Види стратегій Організаційне забезпечення	Корпоративна (Загальна) стратегія	Бізнесова (Товарно-продуктова) стратегія напрямку діяльності	Забезпечуючі стратегії (стратегії підтримки)
Функціональні	Ресурсні	Стратегії операційного рівня
Відповідальний за затвердження стратегії	Вище керівництво (рада директорів, правління, штаб-квартира)	Керівник підрозділу із залученням спе-ціалістів. Затверджується ви-щим керівництвом	Керівник функціо-нальних підрозділів. Затверджується лі-нійним керівництвом	Керівники відповід-них підрозділів (у т.ч. функціонального). Затверджується лі-нійним керівництвом	Керівники окремих ланок всередині виробничих та функ-ціональних сфер із залученням колег із суміжних підрозді-лів. Затверджуються відповідними керів-никами підсистем
Зміст і перелік основних видів робіт з розробки стратегії	Структуризація ці-лей, стратегій та уп-равління складовими “портфеля”. Коорди-нація стратегій у стратегічному набо-рі: формування рівня конкурентоспроможності підприємства; контроль системи розподілу ресурсів між підрозділами	Визначення цілей та стратегій напрямку. Визначення типу конкуренції та кон-курентних переваг. Визначення заходів щодо реагування на зміни у галузі та умовах конкуренції. Координація функ-ціональних стратегій. Контроль системи розподілу ресурсів	Визначення вимог щодо підтримки напрямків діяльності. Формування цілей та стратегій у функ-ціональній галузі (в т.ч. “самостійних”, що можуть мати власні “виходи”). Розробка планів для реалізації загальних і бізнесових стратегій	Визначення вимог щодо підтримки напрямків діяльності. Формування цілей та стратегій стосовно окремих ресурсів (визначення потреб постачання, викорис-тання, взаємозаміни тощо). Розробка пла-нів ресурсного забез-печення загальних і бізнесових ресурсів	Розробка стратегій операційного рівня відносно кожної уп-равлінської та вироб-ничої ланки. Розроб-ка організаційних планів для поточної реалізації дій щодо забезпечення вико-нання “стратегічного набору”