Лекція 5. Обчислювальний експеримент

Обчислювальний експеримент

Обчислювальним експериментом називається методологія й технологія досліджень, засновані на застосуванні прикладної математики й електронно-обчислювальних машин як технічної бази при використанні математичних моделей. Таким чином, обчислювальний експеримент ґрунтується на створенні математичних моделей досліджуваних об'єктів, що формуються за допомогою деякої особливої математичної структури, здатної відбивати властивості об'єкта, що виявляються їм у різних експериментальних умовах.

Таким чином, кожен обчислювальний експеримент ґрунтується як на математичній моделі, так і на прийомах обчислювальної математики.

Обчислювальний експеримент здобуває виняткове значення в тих випадках, коли натурні експерименти й побудова фізичної моделі виявляються неможливими. Особливо яскраво можна проілюструвати значення обчислювального експерименту при дослідженні масштабів сучасного впливу людини на природу.

Ліквідували галицько-волинську державу на попередній лекції.

Останнім правителем галицько-волинської держави – Юрій ІІ. Любарт сів на Волині, намагається поширити свою владу і на Галичину. Не вдалося. Галицька знать не підтримала. Польський король Казимир ІІІ напав на Львів. В 1387 році війна закінчилася. Яким шляхом ішов історичний розвиток українських земель в складі польської держави та ВКЛ

Галичина.

Галичина була захоплена збройним шляхом. Деякі дослідники кажуть, що Юрій Болеслав заповів свій трон польському королю, але свідчень не залишилося. Місцеве галицьке боярство не захотіло увійти в Польщу, тому розпочалася війна. У поляків не було сил захопити Галичину, звернувся до племінника, угорського короля Людвіка (Лайош Великий). Умови домовленості: якщо Казимир переможе, після його смерті Галичина переходить до угорського короля. Так і сталося. 1387 рік – захопили Галичину. Коли Казимир помер, в нього не було спадкоємців, і Галичина стала доменом угорського короля, його власність, але не входила до його складу. Але коли помер Лайош, у нього не було синів. Домовився з поляками, що Ядвіга, його дочка, стає польською королевою. А хто ж буде король? Велике князівство литовське – на нього звернули увагу стосовно цього питання. І у поляків, і у литовців був сильний спільний ворог – тевтонський орден, треба об’єднати зусилля. Домовленість між поляками та ВКЛ: Ягайло стає чоловіком Ядвіги

1. Відбувається злиття двох держав
2. Ягайло мав охрестити ту частину Литви, яка залишалася язичницькою

Кревська унія 1385 рік. Більша частина українських земель, що увійшла до королівського домену – Галичина, Белзщина, частина Поділля.

На той час польська шляхта змогла збройним, дипломатичним шляхом вирішити питання своєї залежності від королівської влади. Шляхта – отримує свої землі за те, що вона несе військову повинність. З часом шляхта намагається отримати якомога більше прав і до мінімуму зменшити залежність від королівської влади. Землі шляхти були визнані приватною власністю. Право судочинства, адміністративне підпорядкування – залежність мінімальна.

Шляхта в державі має певні права, але шляхта в Галичині залишалася васалом короля. Відбувається заселення Галичини поляками. Не масове, але порівняно з польськими землями на території Галичини були вільні землі (особливо після війни за Галичину). Польська шляхта починає переселятися сюди. Позитивний момент для місцевої шляхти. Ті польські шляхтичі, які потрапляли на цю землю, були також зацікавлені мати великі права, не бути доменом. Разом з цим, і місцева шляхта втягнулася у цю боротьбу. Місцева шляхта бере активну участь у політичному житті держави.

1434 рік Єденський привілей. Белзьке, Руське і Подільське воєводства отримують статус звичайних воєводств в Польській державі (не домени, як до того). Адміністративний поділ на воєводства передбачав участь шляхти в політичному житті, шляхта вирішувала все, Бальний сейм – тут вирішувалося все, шляхетський сейм. Будь-яке важливе питання без рішення сейму не могло бути прийнято.

Коли польська шляхта переселилася на ці землі, відчувала дефіцит серед селян, нікому обробляти землю, сюди починає переселятися польське селянство. Православні-католики. Окатоличення і спольщення місцевої шляхти, але це відбувалося абсолютно добровільно. Для того, щоб бути «повноцінним» мешканцем польської держави, треба бути окатоличеним, ополяченим. Місцева шляхта сама була зацікавлена у тому, щоб стати католиками, говорити польською, польська культура. Ніхто нікого не примушував. В той же час значна частина дрібної шляхти аж до XIX століття залишилася православною. І саме ця дрібна шляхта з селянством залишаються носіями русинства.

1371 рік польський король відновив галицьку православну митрополію, гніту не було, просто лягали під поляків тільки ті, хто хотів бути при владі.

Але все ж римо-католицька церква посилилася. Намагається навернути до своєї віри якомога більше населення. На цьому рівні конфлікти відбувалися.

Розвиток міста.

На той час в західній Європі інтенсивний розвиток СПРАВЖНІХ міст, об’єднання ремісників і торговців, які були зацікавлені у вигідних для себе умовах. Магдебурзьке право, місцеве самоврядування. Міста могли бути або королівськими, або перебувати у приватній власності. Але власник зацікавлений в отриманні прибутку. Домовленість між містом і власником, що місто отримує право самоврядування, а власник отримає … (далі – за угодою). Всім вигідно.

Те ж саме відбувається і в Польщі. В Україні це Львів (1356), Кам’янець-Подільський.

На ці землі в міста переселяється значна кількість німецьких ремісників і купців, які і стали ініціаторами магдебурзького права. Німці, поляки, вірмени, створили в більшості з цих міст найбільш впливову основу населення. Українців було менше, вони там були, але не відігравали значної ролі в цих містах. Освіта, книгодрукування, мистецтво, архітектура – все це розвивається. Причому в університетах могли навчатися і діти купців, ремісників. Юрій Дрогобич став ректором Болонського університету, син ремісника

Як функціонувало міське самоврядування? Існували цехи – об’єднання ремісників одної спеціалізації, статут, важко потрапити, там були учні, підмайстри, майстри. Так чи інакше цеховий розвиток створював міста як міста. Очолювали міське самоврядування виборні органи.

Лава - кримінальні справи, очолював війт.

Рада - громадські справи, очолював бургомістр. Разом створювали магістрат.

Входження цих земель до польської держави мало різні моменти

Позитивні

- активне політичне життя шляхти

- розвиток міст

- міська культура – розвиток

негативні

- католицька держава, певні протиріччя, які потім тільки посилились. Але на той час цей негативний момент не був помітний, загарбання поляками наших земель ще не було.

Дата добавления: 2014-01-07