Виховання у дитини моральних якостей

1.

Теоретичні основи морального виховання дітей

Виховання це спеціально організований і керований процес, який сприяє розвитку особистості. Виховання – це процес цілеспрямованого впливу на людину збоку інших людей з метою формування у неї певної системи особистісних якостей. Виховання може бути як спеціально організованим, так і стихійним

Виховання – це не просто напрямок професійї діяльності педагога, це мистецтво. Як актуально і сучасно у цьому контексті звучать слова К.Д. Ушинського, написані ним півтора століття тому: „...Ні політику, ні медицину, ні педагогіку не можна назвати науками в цьому строгому розумінні, а тільки мистецтвами, які мають на меті не вивчення того, що існує незалежно від волі людини... Наука лише вивчає те, що існує або існувало, а мистецтво прагне творити те, чого ще немає...”. ((К.Д. Ушинский „Человек как предмет воспитания. Опыт педагогической антропологии”., 1868 p.)

Метою виховання дітей дошкільного віку є виховання емоційно благополучної, різностороннньо розвинутої щасливої дитини (3,90).

Одним із напрямків виховання є моральне виховання особистості.

Моральне виховання – це цілеспрямований процес залучення дитини до моральних цінностей людства і конкретного суспільства.

Цілесптрямоване моральне виховання обумовлює моральний розвиток дитини, який трактують і як процес, і як результат:

1) моральний розвиток дитини – це процес позитивних якісних змін в особистості дитини під впливом різноманітних фокторів;

2) моральний розвиток дитини – це досягнутий рівень моральної вихованості її особистості.

Завданнями морального виховання є:

1. Формування моральної свідомості – уявлень, понять, переконань, суджень.

2. Формування мотивів моральної поведінки та дотримання моральних норм і правил

3. Формування моральних почуттів.

4. Формування позитивних навичок і звичок поведінки.

5. Формування моральних якостей особистості.

Педагогічна наука вбачає зміст морального виховання дитини у наступному:

· Виховання гуманності (здатності до співчуття, співпереживання, чуйності, доброти тощо).

· Виховання почуття дружби.

· Виховання працелюбства.

· Виховання дисциплінованості й культури поведінки.

· Виховання культури взаємостосунків.

· Виховання культури спілкування.

Науково-педагогічні джерела виділяють такі два напрями морального виховання:

2. Створення конкретних умов і ситуацій для прояву цих якостей.

До засобів морального виховання відносять:

· Художні – література, мистецтво, кіно.

· Природа – дає можливість викликати у дитини гуманні почуття, бажання піклуватися про тих, хто потребує її дипомоги.

· Власна діяльність дитини – гра, праця, навчання, художня діяльність, спілкування є засобами практичного виховання моральної поведінки.

· Оточення дитини, при цьому атмосфера у сім’ї, в який зростає дитина є визначальною у формуванні її моральних. Якостей, почуттів, моральної поведінки.

Неможливо переоцінити значення дитячої художньої літератури, казки у моральному вихованні дитини. Специфіка та сила образів художньої літератури полягає у тому, що вони звернені не тільки до розуму дитини, а й до її почуттів.

Співпереживання героям літературних творів, які діють в уявних умовах, дозволяє дитині активно переживати події, ситуації, вчинки, у яких вона не приймає і не може приймати безпосередньої участи, і таким чином збагатити її моральний досвід, викликати у неї певні почуття, спонукати до моральної оцінки вчинків і особистості героя.

Одним із важливих професійних вмінь гувернера є володіння методикою роботи з художнім твором, казкою.

Для того, щоб розкрити емоційні переживання персонажів твору, стимулювати дитину до співпереживання, до оцінки ситуацій, у ньому представлених, вихователю слід заздалегідь підготуватися до роботи з твором:

1. Прочитати твір кілька разів. Визначити головну думку твору. Сформулювати мету ознаймлення з ним дитини.

2. Продумати, з якою інтонацією будуть прочитані окремі частини, де будуть зроблені паузи, продемонстровані ілюстрації. Продумати низку питань до дитини за сюжетом твору.

3. Читаючи твір, потрібно розкрити дитині переживання героїв, наслідки їх вчинків, передати своє ставлення до вчинків героїв, спонукати дитину до співпереживання.

4. У бесіді після ознайомлення з твором слід стимулювати дитину до аналізу ситуації, оцінки вчинків героїв, до самостійних висновків.

5. Продумати види роботи дитини після ознайомлення з твором – малювання за мотивами твору, переказування з відповідною інтонацією, переказування за ролями, гру, заучування напам’ять.

Використання гри у моральному вихованні дитини. У грі дитина набуває досвіду спілкування, привчається рахуватися з інтересами інших дітей, поступатися, узгоджувати свої дії з діями інших. У грі дитина засвоює моральні норми, прийняті у суспільстві, оскільки відтворює взаємостосунки між людьми і моральні правила, які лежать в основі цих взаємостосунків копіює соціальні ролі і діяльність дорослих.

Отже у грі, через гру і за допомогою гри відбувається залучення дитини до правил поведінки у суспільстві. Гра є своєрідним містком у процесі засвоєння моральних норм і правил, який забезпечує перенесення засвоєних дитиною норм у реальні ситуації.

Дата добавления: 2014-01-07