Поняття стандартизації

Державна метрологічна система

Характеристики вимірювань

При виконнані любого виду вимірювань виникає похибка вимірювань. Під нею розуміють різницю між отриманим Х^/ та істинним Q значенням вимірюваної величини. Похибка D визначається у загальному вигляді:

D = X^/ - Q. (1.3)

Причин виникнення похибок декілька:

1.Недосконалість методів та засобів вимірювання

2.Нестаціонарність умов спостереження

3.Недостатність досвіду спостерігача

4.Особливості органів відчуттів спостерігача

В цілому також можна класифікувати та описати виникаючи при всякому вимірюванні похибки, але на цих питаннях ми зупинимось в наступних лекціях.

Поряд з похибкою можна ввести поняття точності вимірювання яке відображає близкість результату до істиного значення. Кількісно точність можна записати як величину, обернену модулю відносної похибки:

e = ½D/Q½^-1. (1.4)

Ще одна характеристика вимірювання – вірогідність. Вона ілюструє довіру до результатів вимірювання і ділить їх на дві категорії: вірогідні та невірогідні, в залежності від того відомі, чи не відомі причини відхилення результату вимірювання від істиного. Результати, вірогідність яких невідома, не являють собою цінності, а у ряді випадків можуть носити і характер дезінформації.

Таким чином наявність похибки обмежує вірогідність вимірювання, тобто вносить обмеження в число вірогідних значущих цифр числового значення виміряної величини і в результаті визначає точність вимірювання.

У нашій країні вона базується на Державному комітеті по стандартизації, метрології та сертифікації України, Республіканському центрі по метрології, стандартизації та сертифікації, обласних лабораторіях державного нагляду за впровадженням та дотриманням стандартів та станом вимірювальної техніки.

До цієї системи також входять ряд НДІ які розробляють та впроваджують еталони, нові методи та обладнання для вимірювань.

Крім того існує міжнародна система метрології та стандартизації основи якої були закладені у 1875 р. при проведенні Міжнародної Дипломатичної конференції по метру у Парижі.

В наш час ця система переросла в Міжнародну організацію законодавчої метрології (рік утворення - 1956) яка координує діяльність національних метрологічних організацій, зберігає та поновлює основні еталони, узгоджує принципово різні міри, еталони, розробляє міжнародні норми законодавчої метрології.

Під стандартизацією розуміють процес встановлення і впровадження стандартів.

По визначенню Міжнародної організації по стандартизації: “Стандартизація – встановлення та застосування правил з метою упорядження діяльності в визначеній галузі на користь та при участі всіх зацікавлених сторін, зокрема, для досягнення загальної оптимальної економії при збереженні функціональних умов і вимог техніки безпеки.”

Коло об’єктів стандартизації надзвичайно широке. Приведемо лише основні: продукція, норми, вимоги, терміни, позначення, одиниці вимірювання і т.п. Стандартизації підлягають об’єкти, які мають перспективу багатократного використання у науці, техніці, промисловості, сільському господарстві, транспорті, культурі, охороні здоров’я, міжнародній торгівлі.

У кожній з цих галузей, як правило, діють свої національні системи стандартів, які в тій, чи іншій мірі відповідають міжнародним. Наприклад: ДСТУ (Державний стандарт України), ЕСКД (єдина система конструкторської документації), ЕСТПП (єдина система технологічної підготовки виробництва), БНіП (будівельні норми і правила), НРБ (норми радіаційної безпеки) і т.п.

Дата добавления: 2014-01-07