Із історії розвитку і сучасний стан методики викладання математики

Виховання учнів у процесі вивчення математики

Процес навчання математики слід будувати таким чином, щоб учень міг познайомитися з різними поглядами на влаштування світу – матеріалістичними, ідеалістичними; з поглядами, які примиряють, синтезують та інтегрують матеріалізм і ідеалізм.

Школа організовує, спрямовує початковий етап соціального розвитку молоді, закладає фундамент її знань, формує основи світогляду, а тому одним з найважливіших її завдань є досягнення органічної єдності навчального і виховного процесів. Можна виділити такі основні напрямки формування наукового світогляду в процесі вивчення шкільного курсу математики: розкриття матеріального походження математичних понять як відображення властивостей предметів і явищ навколишнього світу; розкриття ролі абстракції, логіки як необхідної ланки в пізнанні істотних властивостей і зв'язків матеріальних об'єктів; показ практичного значення математики, її ролі в розвитку науки, техніки, виробництва.

"Методика" – слово грецького походження ("метод" – шлях). Назву "Методика математики" запропонував в 1836 році Адольф Дистервег. В перекладі ця назва означає: "Шлях до математики".

Вперше методика математики виникла в працях швейцарського педагога Г. Песталоцці (1746 - 1827). Науковою дисципліною стала лише на початку XIX сторіччя.

Будь-яка наука, в тому числі і методика викладання математики, розвивається і поряд з уже готовою системою теоретичних відомостей, має ряд проблем. Головні проблеми методики викладання математики розпадаються на безліч більш дрібних проблем. Виникає питання, як розв'язувати ці проблеми, якими методами? Ці методи наукового дослідження і їх теорію називають методологією.

В наукових дослідженнях застосовуються й поєднуються три методи розв'язання проблем: емпіричний, теоретичний та експериментальний.

Емпіричний – сукупний метод навчання математики, що передавався від старших поколінь учителів молодшим.

Теоретичний метод – теоретичний аналіз і творче узагальнення досвіду та результатів спостережень при використанні методів наукового пізнання, в тому числі аналізу і синтезу, індукції і дедукції, законів логіки й діалектики.

Експериментальний – дидактичний експеримент проводиться з метою перевірки, а точніше, підтвердження певних ідей. Обов'язковою умовою наукового дидактичного експерименту є його широкий масштаб. Послідовний розвиток експерименту повинен привести до застосування ідеї, яка експериментується, в практику масової школи.

Методика викладання математики в своїх дослідженнях і висновках спирається на філософію, педагогіку, психологію, математику та узагальнений практичний досвід роботи учителів математики.

Методику навчання математики в наш час розробляють, виходячи із головної мети школи – виховання особистості учнів, формування їх як освічених, культурних, моральних і творчо активних людей. Навчання математиці перестає бути самоціллю, а стає основним засобом формування особистості. Математика постає перед учнями у вигляді розгортання системи історичних та практичних проблем, необхідність розв'язання яких є стимулом для поглибленого засвоєння потрібних учню знань і дій.

Учитель в цьому випадку виступає як організатор і керівник навчальною діяльністю учнів.

Дата добавления: 2014-01-07