Закономірності мислення в навчальному процесі

5.1 Ймовірність згадування теореми, необхідної для розв’язання задачі, зростає, якщо: а) теорема та дані задачі виражені в одних і тих самих поняттях; б) шукані та дані задачі зближені аналізом та синтезом настільки, що в інтервал, що залишився, як раз укладається дана теорема, цілком заповнюючи цей інтервал. (Аналогічно при тих же умовах зростає ймовірність згадування необхідного визначення, правила, закону, способу розв’язання задачі).

5.2 Послідовність міркувань , що повторюється при розв’язання однотипних задач, може згортатися до складеної асоціації , яка в подальшому в разі необхідності легко розгортається в початковий ланцюг міркувань. Якщо асоціація утворена без проміжних ланок, то вклинювати їх в подальшому між процесами та дуже складно.

5.3 (Закономірність Гальперіна) Розумові операції можна цілеспрямовано формувати шляхом поступового переходу від розгорнутих зовнішніх дій, заздалегідь запрограмованих та тих, що виконуються у заданій послідовності, до більш згорнутих розумових дій.

5.4 Активність розумової діяльності по ходу ознайомлення з матеріалом зростає, якщо виконуються наступні умови: а) учень, знайомлячись з матеріалом, одночасно виконує конкретне завдання, що допомагає глибше зрозуміти даний матеріал; б) це завдання направляє зусилля учня на використання прийому розумової діяльності; в) учень володіє знаннями, необхідними для виконання цього завдання, та навичками застосування даного прийому; г) цей прийом відповідає змісту матеріалу, та чим в більшій мірі, тим сильніше активізується діяльність; д) матеріал не є занадто легким.

Дата добавления: 2014-01-07