Огляд методів прогнозування

В літературі є велика кількість класифікаційних схем методів прогнозування. Пропонована схема класифікації методів прогнозування показана на рис. 1.

Кожен рівень деталізації визначається своєю класифікаційною ознакою: ступенем формалізації, загальним принципом дії, способом отримання прогнозної інформації.

За ступенем формалізації всі методи прогнозування поділяються на інтуїтивні та формалізовані. Інтуїтивне прогнозування застосовується тоді, коли об’єкт прогнозування або дуже простий, або настільки складний, що аналітично врахувати вплив багатьох факторів практично неможливо. У цих випадках вдаються до опитування експертів, Отримані індивідуальні та колективні експертні оцінки використовують як кінцеві прогнози або в якості вихідних даних в комплексних системах прогнозування.

У виборі методів прогнозування важливим показником є глибина випередження прогнозу. При цьому необхідно не тільки знати абсолютну величину цього показника, але і віднести його до тривалості еволюційного циклу розвитку об’єкта прогнозування. Для цього можна використати запропонований В. Білоконем безрозмірний показник глибини (дальності) прогнозування ()

,

де – абсолютний час випередження;

– величина еволюційного циклу об’єкта прогнозування.

Формалізовані методи прогнозування є дієвими, якщо величина глибини випередження укладається в рамки еволюційного циклу (). При виникненні в рамках прогнозного періоду «стрибка» в розвитку об’єкта прогнозування () необхідно використовувати інтуїтивні методи, як для визначення сили «стрибка», так і для оцінки часу його здійснення, або теорію катастроф. У цьому випадку формалізовані методи застосовуються для оцінки еволюційних ділянок розвитку до і після стрибка. Якщо ж у прогнозному періоді вкладається декілька еволюційних циклів розвитку об’єкта прогнозування (), то при комплексуванні систем прогнозування більше значення мають інтуїтивні методи.

У залежності від загальних принципів дії, інтуїтивні методи прогнозування можна розділити на дві групи: індивідуальні експертні оцінки та колективні експертні оцінки.

Методи колективних експертних оцінок можна віднести до комплексних систем прогнозування (зазвичай неповним), оскільки в останніх поєднуються методи індивідуальних експертних оцінок і статистичні методи обробки цих оцінок. Але, так як статистичні методи застосовуються у допоміжних процедурах вироблення прогнозної інформації, колективні експертні оцінки доцільніше віднести до сингулярних методів прогнозування.

До групи індивідуальних експертних оцінок можна включити (принцип класифікації – спосіб отримання прогнозної інформації) наступні методи: метод «інтерв’ю», аналітичні доповідні записки, написання сценарію. До групи колективних експертних оцінок входять анкетування, методи «комісій», «мозкових атак» (колективної генерації ідей).

Клас формалізованих методів у залежності від загальних принципів дії можна розділити на групи екстраполяційних, системно-структурних, асоціативних методів і методів випереджувальної інформації.

До групи методів прогнозної екстраполяції можна включити методи найменших квадратів, експоненційного згладжування, імовірнісного моделювання й адаптивного згладжування. До групи системно-структурних методів – віднести методи функціонально-ієрархічного моделювання, морфологічного аналізу, матричний, мережевого моделювання, структурної аналогії. Асоціативні методи можна розділити на методи імітаційного моделювання та історико-логічного аналізу. До групи методів випереджувальної інформації – включити методи аналізу потоків публікацій, оцінки значущості винаходів та аналізу патентної інформації.

Рис.1 Класифікаційна схема методів прогнозування

Представлений перелік методів та їх груп не є вичерпним. Нижні рівні класифікації відкриті для внесення нових елементів, які можуть з’явитися в процесі подальшого розвитку інструментарію прогностики.

Дата добавления: 2014-01-07