Структура соціальної педагогіки

Предмет, мета, завдання, загальні категорії соціальної педагогіки.

3. Взаємини соціальної педагогіки з іншими науками. Література. 11, 12, 29, 34, 38, 41, 58, 59, 60, 72, 73, 74, 86.

4.1 ПРЕДМЕТ, МЕТА, ЗАВДАННЯ, ОСНОВНІ КАТЕГОРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ.

Стосовно визначення предмета соціальної педагогіки в Україні та Росії існує декілька підходів, серед них: деякі фахівці вважають соціальну педагогіку структурною частиною педагогіки, другі - соціальної роботи, інші - міждисциплінарною наукою, наприклад:

В.Д.Семенов - "соціальна педагогіка досліджує виховання як суспільне явище, як вид духовних відносин; вона вивчає не тільки виховний потенціал суспільства, але й шляхи його актуалізації на основі різних форм інтеграції виховних сил суспільст-ва"(59;3).

В.Бочарова, погоджуючись з німецькими фахівцями, вважає, "розвиток соціальної педагогіки як науки, яка охоплює всю повноту та розмаїтість ситуативної проблематики життя людини і моделей дій відповідно до сфери соціальної роботи" (11, 5).

Філонов Г.Н. "Палітра знань про людину, імпліцитно збагачує соціальну педагогіку і входить до різноманітних моделей соціальної роботи, створює широку зону для міждисциплінарних досліджень, які визначають стратегію соціальної педагогіки як науки" (74; 39).

Л.І.МІЩИК - "предметом соціальної педагогіки слід вважати закономірні відношення, логіку взаємозвязків, структурно-функціональної взаємодії всіх складових змісту процесу соціалізації, самовизначення і самореалізації особистості" (41; 16).

Н.П.Бурая "Соціальна педагогіка - це наука про соціально-педагогічні механізми формування особистості в соціумі, гармонізацію її взаємовідносин на мікро-, мезо-, макрорівнях" (12; 10).

Л.Г.Коваль, І.Д.Звєрєва "Соціальна педагогіка - галузь загальної педагогіки, наука про закономірності та механізми становлення та розвитку особистості в процесі здобуття освіти та виховання у різних соціальних інститутах, а також соціально орієнтована діяльність освітніх, наукових, культурних та інших закладів, установ і соціальних служб, які сприяють формуванню соціальної активності дітей та молоді в процесі вирішення суспільних, політичних, економічних та інших проблем суспільства" (34; 3).

На наш погляд, предметом соціальної педагогіки є дослідження, організація та керування взаємодією впливів соціального середовища на формування гуманної духовності людини, групи, суспільства.

Мета соціальної педагогіки - створення умов в соціумі для позитивного розвитку особистості, цілеспрямована гуманізація внутрішньо-, між-, надособових відносин у суспільстві, гармонізація духовної та матеріальної структур культури соціуму.

Завдання соціальної педагогіки:

· самостійне дослідження та узагальнення досліджень інших наук щодо процесів взаємодії людини, групи, суспільства, які впливають на їх соціальне формування;

· розроблення концепцій керування процесами духовної взаємодії в суспільстві заради позитивної самореалізації людини та культурного прогресу соціуму;

· створення умов в соціумі для гуманного духовного становлення, розвитку та реалізації людини, групи, суспільства загалом;

· поступове поширення сфери соціального виховання на стихійні зони процесу соціалізації з метою керування обставинами, які прямо або опосередковано впливають на духовний розвиток людини;

· організація гуманної демократичної системи соціального виховання в суспільстві;

· розробка механізмів регулювання та корекції ставлення:

а) особистості до себе, інших людей (в тому числі груп, суспільства, світової спільноти), до природи;

б) різноманітних груп до окремої особи, інших людей, до природи;

в) суспільства до особистості, груп, інших суспільств, природи;

· дослідження закономірностей впливу та перспектив розвитку соціальної педагогіки в окремому суспільстві і світі.

Загальні категорії соціальної педагогіки.

СОЦІУМ - людська спільнота визначеного типу, наприклад, племя, нація(58;57).

СОЦІАЛІЗАЦІЯ - процес засвоєння індивідом протягом життя соціальних норм та культурних цінностей тих груп суспільства, до яких він належить. Соціалізація охоплює всі соціальні процеси, завдяки яким індивід засвоює певні знання, норми, цінності, що дозволяє йому функціонувати як рівноправному членові суспільства. Соціалізація відбувається під стихійним та цілеспрямованим впливами величезної кількості відповідних суспільних структур та інститутів, роль яких по різному виявляється на різних етапах та стадіях соціалізації (86).

СОЦІАЛЬНЕ СЕРЕДОВИЩЕ - сукупність соціальних чи соціально-природних умов, обставин, ситуацій, що впливають па формування свідомості та поведінки людини (34; 24).

ФАКТОРИ СОЦІАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА умовно діляться на МАКРОФАКТОРИ (суспільство, держава, планета, космос), МІКРОФАКТОРИ (сім'я, навчально-виховні установи, поза шкільне середовище, трудові колективи, товариства однолітків тощо) (34; 13).

СОЦІАЛЬНЕ МІКРОСЕРЕДОВИЩЕ є, з одного боку, одним з найголовніших факторів, який прискорює чи стримує процес самореалізації особистості, з іншого боку, - необхідна умова успішного розвитку цього процесу (57; 3).

СОЦІАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ - система соціально-педагогічних заходів, спрямованих на створення умов у соціумі для гармонійного становлення та реалізації духовного потенціалу людини, групи, суспільства загалом; на гуманізацію відносин у суспільстві.

ГУМАНІЗМ - сукупність ідей, поглядів, що стверджують цінність людини незалежно від суспільного становища і право особистості на вільний розвиток усіх її творчих сил, проголошують принципи рівності, справедливості, людяних відносин між людьми (58;177).

Дата добавления: 2014-01-07