Особливості управління підприємствами як системи

План

Тема 5. Структура та управління підприємством

1.Особливості управління підприємствами як системи.

2. Поняття та основні класифікації методів управління.

3. Виробнича структура підприємства.

4. Основні типи організаційної структури управління.

Актуальність теми: Сучасне промислове підприємство є складним комплексом. Його розвиток забезпечується системою управління виробництвом, що становить єдиний механізм, кожна складова якого виконує певну функцію, взаємопов’язану з функціями інших складових., тому дуже важливим є вивчення всіх складових структури управління.

Міждисциплінарний зв'язок: тісно пов’язана тема з менеджментом, з організацією виробництва, тощо.

Література:

1. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф. Покропивного. – Вид. 3-ге, перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2006. – 528 с., іл.

2. Економіка підприємств. Навчальний посібник. / Бойчик І.М., Харів П.С., Хопчан М.І., Піча Ю.В. – К.: Львів: - 2001 – 298 с.

3. Манів З.О., Луцький І.М. Економіка підприємства: Навч. посіб. – К.: Знання, 2004. – 580 с.

4. Економіка підприємства: теорія і практикум (За редакцією доц.. Міценко Н.Г., доц.. Ященко О.І.): Навчальний посібник. – Львів: «Магнолія 2006», 2008. – 688.

Сучасне підприємство та його основна організаційна структура – виробництво належать до категорії складних систем. Поняття «система» передбачає цілісність об’єкта, що складається з багатьох взаємопов’язаних та взаємодіючих елементів. Отже,

* система складається з двох або більшої кількості елементів;

* кожний елемент системи має властиві лише йому якості;

* між елементами системи існують зв’язки, за допомогою яких вони впливають один на одного;

* система не може існувати поза часом і простором.

Окрім цілісності система характеризується структурою, певними властивостями (параметрами), зв’язками між елементами як всередині системи, так і зовні. Структура системи може бути класифікована за різними ознаками:

Класифікаційна ознака	Види систем
За кількістю рівнів ієрархії За ступенем централізації управління За принципами поділу на підсистеми За кількістю цілей функціонування	Однорівневі, багаторівневі Централізовані, децентралізовані, змішані Функціональні, об’єктивні Одноцільові, багатоцільові

Більшість підприємств належить до багаторівневих ієрархічних структур з такими характерними рисами:

- Автономність окремих підсистем (елементів)

- Пріоритет вищих за рівнем підсистем порівняно з нижчими

- Керованість нижчих за рівнем підсистем з богу вищих.

З умови пов’язаності підсистем підприємства між собою, а також із системою-резидентом можна визначити певні вимоги до відносин між підсистемами, що суттєво впливають на ефективність управління підприємством:

- Необхідність чіткого узгодження цілей між рівнями підсистем та системою загалом;

- Забезпечення інформаційної сумісності підсистем, можливості оперативної обробки та передання даних у наступні ланки систем;

- Застосування єдиної формалізації структури інформації у вигляді типових документів, форм обліку, показників контролю функціонування підсистем і підприємства загалом;

- Обробка інформації, що надходить у режимі реального часу.

Організація управління підприємством залежить від складності його структури, масштабу та виду діяльності, наявності зв’язків з іншими суб’єктами господарської діяльності. Для більшості підприємств характерні три основні види управління їх діяльністю: виробниче, організаційне, економічне.

Основні завдання виробничого управління:

- управління розвитком підприємства (розширення асортименту продукції, що випускається, за рахунок випуску якісніших виробів, тобто поліпшення їх якісних та споживчих характеристик, застосування вдосконалених технологій виготовлення продукції, автоматизація виробництва);

- підвищення конкурентоспроможності продукції;

- забезпечення більш ефективного використання устаткування;

- забезпечення підвищення продуктивності праці основного та допоміжного персоналу;

- зниження всіх видів виробничих витрат;

- оптимальне планування, чіткій облік та нормування основних технологічних операцій, тощо.

Основні завдання організаційного управління:

- вибір форм організацій управління підприємством і виробництвом;

- визначення відносин і зв’язків між структурними підрозділами підприємства;

- підбір, розстановка та навчання кадрів;

- здійснення контролю за якістю та ефективністю роботи підрозділів управління підприємством, тощо.

Основні завдання економічного управління:

- виявлення впливу основних економічних показників на прибутковість підприємства;

- вибір найдоцільнішого варіанта оснащення підприємства машинами та устаткуванням;

- пошук наявних резервів підвищення економічної ефективності виробництва;

- розробка шляхів поліпшення якості продукції, тощо.

Однією з характерних рис діяльності підприємства є поділ праці. розрізняють дві форми поділу – горизонтальну та вертикальну.

Горизонтальна форма поділу праці пов’язана з розкладанням роботи на окремі завдання. У результаті такого поділу формуються окремі підрозділи підприємства, які виконують певні частини загального завдання. Після цього постає потреба координування дій виконавців для досягнення поставленої мети. Це призводить до появи і відокремлення управлінської праці від виконавчої, що відповідає вертикальному поділу праці на підприємстві.

В управлінні сучасним підприємством необхідно дотримуватися таких принципів:

· чіткого розподілу праці серед виконавців;

· додержання дисципліни і порядку;

· ознайомлення працівників з їх повноваженнями і відповідальністю;

· використання мотивації високопродуктивної праці;

· дотримання взаємовідносин з працівниками з урахуванням виробничої ієрархії;

· заохочування ініціативи.

Функції управління – це об’єктивно зумовлені загальні напрями або сфери діяльності, сукупність яких забезпечує ефективне кооперування спільної праці.

В управлінні підприємством виокремлюють такі основні функції:

1. Планування – це процес визначення мети діяльності, перспектив розвитку з врахуванням як особистих інтересів членів організації, так і інтересів суспільства в цілому. Планування включає в себе обґрунтування, прогноз, конкретизація та опис діяльності господарського об’єкта на найближчу перспективу.

Планування передбачає: спосіб, організацію і мотивацію досягнення мети на основі збалансування і послідовного виконання всіх виробничих операцій.

2. Організація – це процес формування структури системи, розподіл серед виконавців окремих завдань, повноважень та відповідальності для досягнення загальної мети її діяльності.

3. Мотивація – це причина, яка спонукає членів трудового колективу до спільних погоджених дій, аби забезпечити досягнення поставленої мети.

4. аналіз і контроль – вимірювання та порівняння результатів наміченої діяльності із запланованими показниками; коригування діяльності в разі виявлених відхилень від плану.

Таким чином, управління підприємством відображає сукупність взаємопов’язаних процесів планування, організації, мотивації та контролю, які забезпечують формування й досягнення цілей підприємства.

Дата добавления: 2014-01-07