Механічна асфіксія, її види, стадії прижиттєвого перебігу, загальноасфіксичні ознаки смерті

Запоріжжя-2009

Кисневого голодування

ТЕМА: “Розлад здоров'я і смерть від гострого

Л Е К Ц І Я

з дисципліни:

“Судова медицина”

(гіпоксія, механічна асфіксія, задушення) ”

(2 год.)

Для курсантів факультетів

з підготовки слідчих,

кримінальної міліції та студентів юридичного

факультету

Лекцію підготував: Світлицький А.О., викладач кафедри юридичної психології, судової медицини та психіатрії Запорізького юридичного інституту ДДУВС, кандидат медичних наук.

Рецензенти:

1. Гуйтур М.М., кандидат медичних наук, лікар-невропатолог вищої категорії кафедри неврології з курсом психіатрії, наркології та медичної психології Запорізького державного медичного університету.

2. Мазулін Г. В., кандидат фармацевтичних наук, начальник відділу спеціальних досліджень Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Запорізькій області.

Лекція обговорена та схвалена

на засіданні кафедри юридичної

психології, судової медицини та

психіатрії 26 серпня 2009 року,

протокол № 1

План лекції:

1. Механічна асфіксія, її види, стадії прижиттєвого перебігу, загальноасфіксичні ознаки смерті.

2. Судово-медична діагностика видів асфіксії.

РЕКОМЕНДОВАНА Література:

1. Виноградов И.В. Судебно-медицинская экспертиза. Справочник для юристов. - М., 1985.

2. Голубович Л.Л., Лісовий A.C. Судова медицина. - К., Атака. - 2003.

3. Лісовий A.C. Судова медицина. Підручник. - К., 1999.

4. Попов В.Л. Судебно-медицинская экспертиза. Справочник. - С.-Петербург. - 1987.

5. Сапожников Ю.С. Судебная медицина. Учебник. - К., 1980.

6. Сапожников Ю.С., Гамбург А. М. Судебная медицина.—К.: Вища школа, 1980.

7. Сапожников Ю.С. Криминалистика в судебной медицине.—К.: Здоров'я, 1970.

8. Судебная медицина /Под ред. И.В. Виноградова, В.В. Томилина. — М.: Юрид. лит., 1991.

9.Томилин B.B. Судебная медицина. Учебник. - М., 1987.

10.Тагаез H.H. Судова медицина. - Харків, Основа. - 2003.

Під асфіксією розуміють порушення газообміну, яке настає внаслідок кисневого голодування з накопиченням в організмі вуглекислоти. Під механічною асфіксією розуміють такий вид асфіксії, при якому порушення процесів газообміну в організмі виникає в результаті дії зовнішніх факторів, що утруднюють доступ повітря в дихальні шляхи. Залежно від характеру і місця прикладання сили розрізняють сім видів механічної асфіксії: 1) повішення, 2) задушення петлею, 3) задушення руками, 4) закриття отворів рота і носа, 5) закриття дихальних шляхів сторонніми предметами і блювотними масами, 6) стиснення грудної клітки і живота, 7) утоплення.

Згідно з сучасними даними при асфіксії в організмі відбуваються значні порушення обміну речовин, серцево-судинної діяльності, дихання, центральної нервової системи. Ступінь їх вираженості залежить від виду механічної асфіксії, її тривалості, стану організму та інших моментів, які зумовлюють морфологічні зміни, і виявляються при дослідженні трупів осіб, які загинули від механічної асфіксії.

При прижиттєвому перебігу асфіксії виділяють ряд стадій. Основні з них такі: 1) задишка; 2) сильні судоми; 3) короткочасний спокій; 4) термінальне дихання; 5) зупинка дихання і серцевої діяльності. Ці стадії характерні для всіх видів механічної асфіксії, хоча в інтенсивності і тривалості кожної з них можуть бути відхилення. Весь період, як правило, продовжується 5-8 хв., інколи більше, закінчуючись летальним наслідком.

У зв'язку з викладеним виникає питання: в якій із названих стадій можливе збереження життя людини?

Природно, що чим раніше буде вжито заходів до відновлення життєвих функцій організму, тим більше шансів на щасливий кінець.

У спеціальній літературі і медичній практиці відомо багато випадків, коли людям удавалось зберегти життя не тільки при короткочасній (3-4 хв.), але й при більш тривалій асфіксії (10-15 і навіть 30-45 хв.).

Практика показує, що не завжди людина, яка на перший погляд позбавлена ознак життя, є дійсно мертвою. Своєчасним наданням медичної допомоги можна зберегти життя людині, яка перебуває в термінальному стані, причому послідовність відновлення життєвих функцій при асфіксії протікає в порядку, зворотному процесу вмирання. Спочатку відновляється функція бульбарних центрів, потім спинного і середнього мозку і, нарешті - кори великих півкуль.

У осіб, які перенесли асфіксію, поряд зі змінами, що викликані безпосередньою дією механічного фактора (странгуляційна борозна, синці, садна на шиї, переломи хрящів гортані і т. ін.), відзначаються також порушення функцій центральної нервової системи, внутрішніх органів. Останні проявляються втратою свідомості, наявністю судом і збудженістю, розладом пам'яті, амнезією з дезорієнтуванням, конфабуляціями, псевдоремінесценціями.

Інколи відзначаються і соматичні розлади - пневмонія, ішемія міокарду, набряк легенів, набряк мозку, втрата зору, слуху, парези сфінктерів та інші явища. Причому ступінь їхньої вираженості залежить від глибини і тривалості асфіксії. При легкій, короткочасній асфіксії вони порівняно швидко проходять. При глибокій і тривалій асфіксії ці явища стійкі, носять затяжний характер, а інколи після виведення із асфіксичного стану через кілька днів можуть закінчитися смертю, зумовленою різними причинами (набряк легенів, мозку, ішемія міокарда, пневмонія і т. ін.).

При дослідженні трупів осіб, які загинули від механічної асфіксії, перш за все звертають увагу на ряд морфологічних змін, які виявляються як при зовнішньому дослідженні, так і при розтині трупа, сукупність яких і дозволяє судити про асфіктичний характер смерті (загальноасфіксичні ознаки смерті).

До таких ознак належать:

1) рясні темно-фіолетового кольору трупні плями;

2) ціаноз обличчя, причиною якого є застій крові в малому колі кровообігу;

3) дрібнокрапкові крововиливи на фоні трупних плям і на слизових оболонках повік;

4) мимовільне сечовиділення і дефекація;

6) темна і рідка кров у порожнинах серця та судинах;

6) переповнення кров'ю правої половини серця внаслідок застою крові в малому колі кровообігу;

7) повнокрів'я внутрішніх органів, наявність якого пояснюється частково застоєм крові в малому і великому колах кровообігу;

8) підплевральні і підепікардіальні дрібнокрапкові темно-червоного кольору крововиливи (плями Тардьє), причина утворення яких до теперішнього часу точно не встановлена, незважаючи на численні дослідження.Більшість авторів схильні думати, що вони утворюються від сильного підвищення кров'яного тиску і порушення цілісності капілярів під час судом. Останніми роками встановлено, що при асфіктичному стані порушується проникність судинної стінки, чим і пояснюється наявність багатьох крововиливів при смерті від асфіксії, які виявляються не тільки на поверхні легенів і серця, але й на інших органах і тканинах, слизових і серозних оболонках.

Слід зазначити, що серед перелічених ознак немає жодної патогноманічної тільки для асфіксії. Більшість із них може спостерігатися у випадках швидкого настання смерті. Лише сукупність ознак при наявності видової, яка характеризує конкретний вид механічної асфіксії, може дати можливість встановити причину смерті.

Дата добавления: 2014-01-07