Творчий шлях Гете

Вплив літературно-суспільного руху „Бурі та натиску” (штюрмерство) на визначення і розвиток ідей Просвітництва

«Sturm und Drang» / «Буря та натиск» / «Буремні генії»

–літературний та суспільний рух німецької бюргерської молоді 1770-80 рр. (названий за однойменною драмою Ф.Клінгера), спрямований проти феодального деспотизму, аристократичної культури, догм класицизму та манірності рококо

– програмний документ штюрмерів – “Про німецький характер в мистецтві” (1775)

– осередки – Франкфурт, Страсбург

Естетична програма штюрмерства
(І.Гердер – теоретик)

•Ідея “характерного мистецтва” (емоційна насиченість)

•Інтерес до національного коріння мистецтва, увага до фольклору (нац. самобутність)

•Історизм в усвідомленні явищ культури (статика й динаміка)

•Соціальна дієвість (соц. функція літератури)

•Особлива роль фантазії та емоційного начала в літературі

Мета – об'єднати роздрібнену Німеччину, пробудити національний дух німців

Штюрмерство – основа для наступної епохи

Реалізатори ідей – Ґете та Шіллер

5. Штюрмерські періоди в творчості
Гете й Шіллера

1-й період

•Руйнація існуючих тенденцій

•Життєрадісність, анакреонтика

•Наслідування народної традиції у поезії – вірш “Степова троянда”

2-й період – штюрмерство

•Знайомство з Гердером (1775)

•Обробка народних мотивів – відновлення жанру балади

Історична драма “Гец фон Берліхінген”

– часи поч. Реформації та селянської війни (прототип Геца – ватажок Томас Мюнгер)

- 1-й образ “буремного генія” у Гете (Гец) – задум “Фауста”

“Страждання молодого Вертера”

Передісторія: 1772р., м. Вецлар – самогубство через кохання молодого Ієрузалема + автобіографічна історія нещасного кохання Гете (Шарлотта Буфф)

•Ідеї Руссо, Гердера (штюрмерство + сентименталізм / руссоїзм)

•Жанрова форма – епістолярний роман (сконцентрований у змісті та за обсягом vs. Річардсону)

•Вплив на Європу на різних рівнях: мода (мінорінсть в одязі, культ сліз, розчарування, сум, песимізм тощо), хвиля самогубств à

В літературі – наслідування сюжету та структури à Вертеризм (2-а рівні: духовна чуйність та слабка воля)

«ни одна очаровательная женщина не вызвала столько самоубийств, как Вертер»

«Широко распространяется склонность к уединённым прогулкам, к созерцанию бледной луны, к писанию пространных и сентиментальных писем, к меланхолическим декламациям, к гипертрофированной чувствительности»

«Горесті молодої Вертеріни» (1775);

«Мазури або молодий Вертер» (1775);

«Горесті молодого франконця, генія» (1777);

«Радощі молодого Вертера у кращому світі» (1780);

«Листи Шарлотти, написані під час знайомства з Вертером» (1788);

«Шарлотта та Вертер» (1787);

«Російський Вертер» (1802)

3-й період

•Розчарування в ідеології штюрмерства

•Захоплення ідеями поступової освіти і гуманістичного виховання

-Тема митця (мистецтво та гроші) – “Земне буття художника”

-Філософська лірика (переспів давньогрец. Поета Алкмана)

-Актуалізація жанру балади (“Лісовий цар”) – розмежування реалістичного та магічного світів (до Романтизму!)

4-й період:

•Повернення до класицизму

•Вибіркове звернення до певних рис давньоримської літератури (напр. До теми почуттів – “Римські елегії” – насолода життям + християнське “все вирішує Бог...”)

• 1790 – “Роки навчання Вільгельма Мейстра”

“Пандора”

-Образ бунтаря – Прометей / Вільгельм

-Мотив зречення (релігійне, філософське, заради кохання)

5-й період

1827 р. – термін “всесвітня література”

Збірка філософської лірики “Західно-східний диван” – ідея поєднання всього найкращого на Заході та на Сході

“Фауст” – знаменує кінець Просвітництва в усіх країнах

Йоган Крістоф Фрідріх Шіллер
(1759 - 1805)

м. Марбах – Вюртемберське герцогство

Батько – сільський пекар, садівник, фельдшер в армії герцога Карла-Євгена

Шіллер мав стати богословом, але – Військова академія герцога Карла-Євгена – юриспруденція та медицина

10 років Шіллер – “власність” герцога

(через “непримусову” розписку батька)

Творчий шлях Шіллера (3 періоди)

2-й період “штюрмерський” (1777 - 1785)

“Розбійники” (1778-1780)

“Луїза Міллер” / “Підступність і кохання” (1783)

“Змова Фієско в Генуї” (1784)

“Розбійники”

Передісторія: новела “До історії людського серця” Д.Шубарт (1775)

1781р. – видання “Розбійників” власним коштом

1781-82 рр. – постановка п'єси у театрі барона фон Дальберга (м. Мангейм) – політично “пом'якшена” версія; згодом – у Штутгартському театрі (дозвіл Карла-Євгена)

22 вересня 1782 р. – втеча Шіллера з Вюртенберга

Жанро-стильові особливості “Розбійників”:
історична драматургія + естетична теорія

•просвітницький класицизм + просв. реалізм + сентименталізм

•Сюжетне підґрунтя - палка ворожість до кріпосного права

•Конфлікт аристократів та людей 3-го стану

•Німеччина – сюжетне тло, проте – вихід за межі німецької дійсності – за рахунок використання реальних фактів, персоналій тогочасної історії (колоніальні авантюри європейців, критика буржуазних норовів Англії та Франції)

•Дискусія про сутність людської природи (віра у внутрішню красу та велич людини + здатність до самопожертви)

•Образ природної людини (Карл Моор, Фердінанд фон Вальтер) – самотній бунтар – відсутність антифеодального руху в Німеччині

•Мета - соціальний протест через розбійництво

•Мотив “рідної крові” – образ родини

•Опосередкована характеристика персонажів (про дії дізнаємось у розмовах інших)

•Використання розмовної брутальної мови

Дата добавления: 2014-01-07