Господарський договір: поняття, ознаки, класифікація, функції

Господарський договір – це засноване на домовленості сторін і зафіксоване у встановленій законом формі, зобов’язальне правовідношення між суб’єктами господарювання та/або суб’єктами організаційно – правових повноважень змістом якого є взаємні права і обов’язки сторін у галузі господарської діяльності з врахуванням загальногосподарських (публічних) інтересів

Ознаки господарського договору:

1) це, як правило, майнові договори, що обслуговують безпосередньо виробництво та господарський (комерційний) обіг, хоча можливий організаційний х-р;

2) можуть виникати як на добровільній основі, так і на підставі державного замовлення (державний контракт), повинен відповідати цьому замовленню (ч. 5 ст. 179 ГК). В теорії такі договори визначаються як плановані;

3) закон обмежує коло суб'єктів, які можуть бути суб'єктами господарських договорів (лише юридичні особи та ФОП);

Функції господарського договору:

Ø регулятивна

Ø контрольно- інформаційна

Ø координаційна

Ø інструменту планування

Ø охоронна

Договір вважається укладеним, якщо сторони в потрібній у належних випадках формі досягнули згоди усіх істотних умов договору. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Обв’язковими вважаються: предмет договору, ціна, строки

При визначені змісту господарського договору законодавством передбачені загальні, істотні та обов’язкові умови.

Загальні умови господарських договорів визначаються на основі:

­ вільного волевиявлення, коли сторони мають право продовжувати на свій розсуд будь – які умови договору, що не суперечать законодавству.

­ примірного договору, рекомендованого органом управління суб’єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст;

­ типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених, іншим органом державної влади коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; (наприклад, концесійний, депозитний, на емісію ц/п)

­ договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб’єктів, коли ці суб’єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Зміст господарського договору також виражається через форму яка встановлена ГК (повна письмова форма або у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, фактографами, телеграмами, телефонограмами тощо).

Дата добавления: 2014-01-07