Низхідна частина аорти

Низхідна частина аорти простягається від IV грудного до IV поперекових хребців, це найбільший відділ аорти, містить­ся в грудній порожнині (заднє середостіння), потім через аор­тальний розтвір діафрагми проходить у черевну порожнину, таким чином низхідна частина аорти поділяється на грудну і черевну частини.

Грудна частина аорти знаходиться на рівні IV—XII груд­них хребців. Гілки грудної частини аорти поділяються на паріє­тальні та вісцеральні.

І. Парієтальні гілки:

• задні міжреброві артерії — проходять між зовнішніми та внутрішніми міжребровими м'язами в борозні ребра (по ни­жньому краю ребра), кровопостачають задні частини міжреб­рових проміжків, м'язи спини;

• підреброві артерії — кровопостачають одноіменні м'язи, задні частини міжребрових проміжків;

• верхні діафрагмові артерії — кровопостачають діафрагму. II. Вісцеральні гілки:

• стравохідні — кровопостачають стравохід;

• бронхіальні — бронхи і легені;

• перикардіальні — перикард;

• середостінні — середостіння.

Черевна частина аорти знаходиться на рівні XII грудно­го — IV поперекового хребців. Гілки черевної аорти поділя­ються на парієтальні, вісцеральні парні та вісцеральні непарні.

Парієтальні гілки:

• нижні діафрагмові артерії — кроволостачають діафраг­му, надниркові залози верхньою наднирковою артерією;

• поперекові артерії — задню стінку черевної порожнини;

• серединна крижова артерія — крижову кістку, куприк та прилеглі м'язи.

Парні вісцеральні гілки:

• середня надниркова артерія — кровопостачає надниркові залози;

• ниркова артерія — нирку, надниркові залози через ниж­ню надниркову артерію;

• яєчкова артерія — яєчко, придаток яєчка; яєчникова артерія в жінок кровопостачає яєчник, маткову трубу.

Непарні вісцеральні гілки:

1) черевний стовбур розгалужується на три гілки:

• ліва шлункова артерія йде по малій кривині шлунка, кровопостачає шлунок і черевну частину стравоходу стравохі­дними гілками;

• селезінкова артерія — селезінку, шлунок, великий са­льник;

• спільна печінкова артерія розгалужується на дві гілки: власну печінкову артерію і шлунково-дванадцятипалу арте­рію. Власна печінкова артерія кровопостачає шлунок, віддаю­чи до малої кривини шлунка праву шлункову артерію, жовч­ний міхур — міхуровою артерією, входить у ворота печінки і кровопостачає печінку. Шлунково-дванадцятипала артерія кро­вопостачає шлунок, великий сальник, підшлункову залозу і дванадцятипалу кишку;

2) верхня брижова артерія кровопостачає підшлункову за­лозу, дванадцятипалу кишку, поперечну ободову кишку, ви­східну ободову кишку, сліпу кишку, клубово-сліпокишковий кут, апендикс, порожню, клубову кишки;

3) нижня брижова артерія кровопостачає низхідну ободо­ву кишку, сигмоподібну кишку, верхню третину прямої кишки.

На рівні IV поперекового хребця черевна аорта поділяється на праву спільну клубову артерію і ліву загальну клубову ар­терію. Кожна з них поділяється на внутрішню та зовнішню клубові артерії.

Внутрішня клубова артерія кровопостачає стінки й органи Порожнини малого таза, гілки її поділяються на парієтальні та вісцеральні.

Парієтальні гілки:

• клубово-поперекова артерія;

• латеральні крижові артерії;

• верхня сіднична артерія;

• затульна артерія;

• нижня сіднична артерія.

Вісцеральні гілки:

• пупкова артерія;

• нижня міхурова артерія;

• середня прямокишкова артерія;

• маткова артерія в жінок;

• внутрішня статева артерія.

Зовнішня клубова артерія розгалужується на: м'язові гіл­ки, нижню надчеревну, глибоку огинаючу клубову артерію.

Зовнішня клубова артерія виходить через судинну лакуну і продовжується в стегнову артерію.

Гілки стегнової артерії: глибока артерія стегна, поверхне­ва надчеревна (епігастральна) артерія, поверхнева огинаюча клубова артерія, зовнішня статева артерія, низхідна арте­рія коліна.

Стегнова артерія продовжується в підколінну артерію.

Підколінна артерія лежить у підколінній ямці, проекту­ється по діагоналі підколінної ямки, розгалужується на гіл­ки: присередню і бічну верхні артерії коліна, присередню і біч­ну нижні артерії поліна, середню артерію коліна, присеред­ню і бічну литкові артерії, передню і задню великогомілкові артерії.

Передня великогомілкова артерія кровопостачає: колінний суглоб, передню групу м'язів гомілки, присередню та бічну кіс­точки, гомілково-стопний суглоб. Безпосереднім продовжен­ням цієї артерії є тильна артерія стопи.

Задня великогомілкова артерія кровопостачає: колінний суглоб, бічну групу м'язів гомілки, бічну кісточку, бічною зад­ньою кісточковою артерією задню групу м'язів гомілки, присе­редню кісточку, гомілково-стопний суглоб, підошву, утворюю­чи підошовну дугу, підошовну поверхню пальців. Найбільша з гілок задньої великогомілкової артерії — малогомілкова артерія.

Рух крові по судинах

Рух крові по судинах зумовлений ритмічною роботою сер­ця, яке виконує роль насоса, що перекачує кров. Оскільки кро­воносні судини являють собою систему замкнутих трубок, то рух крові до судинах підпорядковується законам гідродинамі­ки, тобто законам руху рідини.

Рух рідини по системах замкнутих трубок залежить:

• від тиску на початку та в кінці трубки (цей чинник спри­яє руху рідини);

• від опору в цій трубі (цей чинник перешкоджає руху рі­дини).

У живому організмі під час скорочення серце під тиском нагнітає кров до артерій. Енергія тиску, яка надана крові, ви­трачається залежно від руху її по кровоносних судинах. Більшa частина цієї енергії використовується на тертя частинок крові між собою та об стінки судини. Найбільший тиск крові у початкових відділах великого кола кровообігу (так, в аорті він дорівнює 150 мм рт. ст.), а найнижчий — у кінці його (у верх­ній і нижній порожнистих венах тиск менший за атмосфер­ний). Тому основною причиною руху крові по кровоносних су­динах є різниця тиску крові у різних відділах судинної системи.

Рух крові по венах, окрім різниці тиску, зумовлений та­кож присмоктувальною дією грудної порожнини, скороченням скелетних м'язів, наявністю клапанів у венах.

Кров викидається у велике та мале коло кровообігу окре­мими порціями під час систоли шлуночків, але по кровонос­них судинах рухається безперервною течією. Неперервність течії крові зумовлена тим, що стінки артерії еластичні. Під час систоли кров, яка викидається, тисне на стінки артерій і вони розтягуються. Під час діастоли шлуночків кров із серця в судини не потрапляє, тиск на їхні стінки знижується, стінка артерій унаслідок своєї еластичності повертається в попереднє положення, чинить тиск на кров, проштовхуючи її. Завдяки цьому кров рухається безперервно.

Виділяють об'ємну та лінійну швидкість крові. Об'ємна швидкість кровотоку — це кількість крові, що тече через по­перечний переріз судини за одиницю часу. Об'ємна швидкість кровотоку в будь-якому відділі кровоносного русла однакова. Лінійна швидкість кровотоку — це швидкість руху крові по судинному руслу, вона в різних відділах кровоносної системи різна і залежить від загальної площі перерізу судин. Чим біль­ша загальна площа перерізу судин, тим менша лінійна швид­кість току крові. Тому в аорті, площа поперечного перерізу судин якої становить 2,5 см², лінійна швидкість найбільша — 0.5 м/с, а в капілярах сумарна площа поперечного перерізу до­рівнює 2500 см², тому лінійна швидкість кровотоку найменша і становить біля 0,5 мм/с.

Дата добавления: 2014-01-07