Контрольні питання

Миша

Миша — устрій керування манипуляторного типу. Являє собою плоску коробочку із двома-трьома кнопками. Переміщення миші по плоскій поверхні синхронізовано з переміщенням графічного об'єкта (покажчика миші) на екрані монітора.

Принцип дії. На відміну від розглянутої раніше клавіатури, миша не є стандартним органом керування, і персональний комп'ютер не має для неї виділеного порту. Для миші немає й постійного виділеного переривання, а базові кошти уведення й висновку (BIOS) комп'ютера, розміщені в постійному запам'ятовувальному пристрої (ПЗУ), не містять програмних засобів для обробки переривань миші.

У зв'язку із цим у перший момент після включення комп'ютера миша не працює. Вона потребує підтримки спеціальної системної програми — драйвера миші. Драйвер установлюється або при першому підключенні миші, або при установці операційної системи комп'ютера. Хоча миша й не має виділеного порту на материнській платі, для роботи з нею використають один зі стандартних портів, кошти для роботи з якими є в складі BIOS. Драйвер миші призначений для інтерпретації сигналів, що надходять через порт. Крім того, він забезпечує механізм передачі інформації про положення й стан миші операційній системі й працюючим програмам.

Комп’ютером управляють переміщенням миші по площині й короткочасним натисканням правої й лівої кнопок. (Ці натискання називаються щигликами.) На відміну від клавіатури миша не може прямо використатися для уведення знакової інформації — її принцип керування є событийным. Переміщення миші й щиглики її кнопок є подіями з погляду її програми-драйвера. Аналізуючи ці події, драйвер установлює, коли відбулася подія й у якім місці екрана в цей момент перебував покажчик. Ці дані передаються в прикладну програму, з якої працює користувач у цей момент. По них програма може визначити команду, що мав на увазі користувач, і приступитися до її виконання.

Комбінація монітора й миші забезпечує найбільш сучасний тип інтерфейсу користувача, що називається графічним. Користувач спостерігає на екрані графічні об'єкти й елементи керування. За допомогою миші він змінює властивості об'єктів і пускає в хід елементи керування комп'ютерною системою, а за допомогою монітора одержує від її відгук у графічному виді. Стандартна миша має тільки дві кнопки, хоча існують нестандартні миші із трьома кнопками або із двома кнопками й одним обертовим регулятором. Функції нестандартних органів керування визначаються тим програмним забезпеченням, що поставляється разом з устроєм.

До числа регульованих параметрів миші ставляться: чутливість (виражає величину переміщення покажчика на екрані при заданому лінійному переміщенні миші), функції лівої й правої кнопок, а також чутливість до подвійного натискання (максимальний інтервал часу, при якому два щиглики кнопкою миші розцінюються як один подвійного щиглика). Програмні засоби, призначені для цих регулювань, звичайно входять у системний комплект програмного забезпечення.

3. Загальна схема апаратної частини комп’ютера.

		ПАМ'ЯТЬ ПК     ОЗП (RAM) ПЗП (BIOS)

Процесор — основна мікросхема комп'ютера, у якій і провадяться всі обчислення. Конструктивно процесор складається з осередків, схожих на осередки оперативної пам'яті, але в цих осередках дані можуть не тільки зберігатися, але й змінюватися. Внутрішні осередки процесора називають регістрами. Важливо також відзначити, що дані, що потрапили в деякі регістри, розглядаються не як дані, а як команди, що управляють обробкою даних в інших регістрах. Серед регістрів процесора є й такі, які залежно від свого змісту здатні модифікувати виконання команд. Таким чином, управляючи засиланням даних у різні регістри процесора, можна управляти обробкою даних. На цьому й засноване виконання програм.

З іншими устроями комп'ютера, і в першу чергу з оперативною пам'яттю, процесор зв'язаний декількома групами провідників, називаних шинами. Основних шин три: шини даних, адресна шина й командна шина.

Адресна шина. У процесорів Intel Pentium (а саме вони найпоширеніші в персональних комп'ютерах) адресна шина 32-розрядна, тобто складається з 32 паралельних ліній. Залежно від того, є напруга на якийсь із чи ліній ні, говорять, що на цій лінії виставлені одиниця або нуль. Комбінація з 32 нулів і одиниць утворить 32-розрядну адресу, що вказує на одну з осередків оперативної пам'яті. До неї й підключається процесор для копіювання даних з осередку в один зі своїх регістрів.

Шина даних. По цій шині відбувається копіювання даних з оперативної пам'яті в регістри процесора й назад. У комп'ютерах, зібраних на базі процесорів Intel Pentium, шина даних 64-розрядна, тобто складається з 64 ліній, по яких за один раз на обробку надходять відразу 8 байтів.

Шина команд. Для того щоб процесор міг обробляти дані, йому потрібні команди. Він повинен знати, що варто зробити з тими байтами, які зберігаються в його регістрах. Ці команди надходять у процесор теж з оперативної пам'яті, але не з тих областей, де зберігаються масиви даних, а відтіля, де зберігаються програми. Команди теж представлені у вигляді байтів. Найпростіші команди укладаються в один байт, однак є й такі, для яких потрібно два, три й більше байти. У більшості сучасних процесорів шина команд 32-розрядна (наприклад, у процесорі Intel Pentium), хоча існують 64-розрядні процесори й навіть 128-розрядні.

1. Схема функціонування комп’ютера. Взаємодія основних пристроїв.
2. Базова конфігурація ПК
3. Призначення та характеристики системного блоку
4. Призначення та характеристики монітору.
5. Призначення та характеристики клавіатури та миши.
6. Загальна схема апаратної частини комп’ютера
7. Призначення та типи шин.

Дата добавления: 2014-01-07