Лекція 1. Роль і завдання TIMSS – проектів вимірювання навчальних досягнень у системі IEA (Міжнародній асоціації вимірювань навчальних досягнень)

Тема 1. Міжнародна асоціація вимірювань навчальних досягнень

План

Лекція 1. Роль і завдання TIMSS – проектів вимірювання навчальних досягнень у системі IEA (Міжнародній асоціації вимірювань навчальних досягнень).

Тема 1. Міжнародна асоціація вимірювань навчальних досягнень

1. Міжнародні порівняльні дослідження як інструмент моніторингу якості освітніх систем.

2. Суть, різновиди, складові, принципи моніторингу якості освіти.

3. Мета та завдання моніторингу.

4. Напрямки, етапи та види моніторингу.

5. Моніторинг якості початкової освіти.

Завдання для самостійної роботи:

1. Опрацювати Порядок проведення моніторингу якості освіти (Постанова КМ від 14.12.2011 р.).

2. Скласти опорну схему моніторингу якості освіти(методи, форми, організаційне забезпечення).

3. Скласти конспект рекомендованої літератури з питання контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи (журнали, газети «Директор школи», «Завуч», «Управління освітою», «Початкова школа», «Початкова освіта»).

Рекомендована література:

Основна:

1. Волинець К. І. Вступ до спеціальності: початкова освіта. Модуль 2: навч. посіб. / К. І. Волинець, О. М. Ващенко, Т. В. Кравченко. – Київськ. ун-т імені Бориса Грінченка, 2011. –148 с.

2. Державний контроль за управлінням та якістю навчання в середніх закладах освіти в Україні. Передпроектне базове дослідження [верес., 1997 – берез., 1998 р.] / за наук. ред. Д. І. Дейкуна. – Київ: МОН. Британська Рада в Україні, 1998.

3. Моніторинг якості освіти: методи, форми, організаційне забезпечення: посібник [для методистів, директорів, заступників директорів загальноосвітніх закладів]. – Херсон: Південноукраїнський регіональний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів, 2001.

4. Савченко О. Розвиток змісту початкової освіти в умовах Державного суверенітету України: методологічний, законодавчий, дидактичний аспекти / Олександра Савченко // Початкова школа. – 2011. – № 8. – С. 25–29.

Додаткова:

1. Арцишевський Р. Світоглядна освіта в умовах переходу до інформаційного суспільства / Р. Арцишевський // Шлях освіти. – 2008. – № 1. – С. 6–112.

2. Контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи. – К.: Початкова школа, 2002.

3. Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти // Початкова школа. – 2011. – № 8. – С.13–14.

4. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи // Початкова школа. – 2011. – № 8. – С. 15.

5. Репкина Г. И., Е.В.Заика Оценка уровня сформированости учебной деятельности [В помощь учителю начальной школы] / Г. И. Репкина, Е. В. Заика. – Томск: Изд-во «Пеленг», 1993.

Процес розробки засад вимірювання в проекті TIMSS.

Проект ТІМSS (TRENDS in Interhational Mathemanics and Science Study – Світові тенденції у математичній та природничій освіті).

Вимірюваннянавчальних досягнень з математики та природознавства учнів 4-х та 8-х класів за проектом ТІМSS. Збір інформації щодо шкільних ресурсів та якості навчальних програм і викладання. Дослідження. ТІМSS як проект ІЕА – Міжнародної асоціації вимірювань навчальних досягнень. Використання ТІМSS колективного досвіду, який надають представники країн усього світу. ІЕА – незалежне міжнародне об’єднання національних дослідницьких організацій та державних агенцій.

Сучасний стан глобалізації світу, розвитку інформаційних технологій і комунікацій дозволяють проводити різноманітні міжнародні порівняльні дослідження якості освіти. Це дає інформацію для аналітичних досліджень особливостей національних освітніх систем і пошуків шляхів їх вдосконалення. Мабуть найбільш відомими з таких проектів є дослідження якості математичної і природничої освіти PISA, TIMSS, в яких досліджується стан освіти країн – учасниць цих досліджень на основі одномоментних зрізів рівнів навчальних досягнень (TIMSS) або набуття компетентностей (PISA) учнів наприкінці початкової та базової школи. Основу таких досліджень складає виконання тестів з відповідних дисциплін та анкетувань учнів і вчителів.

Україна вперше у 2007 році брала участь у дослідженні TIMSS.

Міжнародні порівняльні дослідження як інструмент моніторингу якості освітніх систем

Впровадження Державних стандартів базової і повної середньої освіти України та проведення Міністерством освіти і науки України експерименту зовнішнього тестування навчальних досягнень учнів (Наказ № 409 від 17.07.2002 р.) за фінансової й експертної підтримки Міжнародного фонду “Відродження” в рамках проекту “Центр тестових технологій” актуалізували проблему створення й запровадження національної системи зовнішнього оцінювання та моніторингу якості освіти. Одним із основних шляхів розвитку та становлення національної системи моніторингу якості освіти в Україні є участь країни в міжнародних порівняльних дослідженнях.

Основною метою міжнародних порівняльних досліджень є порівняльне оцінювання якості навчальних досягнень учнів у різних освітніх галузях та виявлення чинників, які впливають на якість цих досягнень. Серед найвагоміших порівняльних досліджень міжнародного рівня потрібно передусім виділити такі:

1. “ІАЕР ІІ" — друге дослідження порівняльного оцінювання математичної підготовки учнів.

2. ТІМSS — третє міжнародне дослідження оцінювання якості математичної та природничонаукової освіти.

3. РІSА — міжнародна програма оцінювання освітніх досягнень учнів у сфері функціональної грамотності.

4. РІRLS — міжнародна програма вивчення якості читання та розуміння тексту.

5. СІVІСS — міжнародне дослідження громадянської освіти.

6. SІТЕS — друге порівняльне міжнародне дослідження інформаційних і комунікаційних технологій (ІКТ) в освіті.

У рамках міжнародного дослідження прогресу в галузі освіти ІАЕР було реалізовано проект “ ІАЕР ІІ ” – друге дослідження порівняльного оцінювання математичної підготовки учнів. Його проводили 1991 р. за ініціативи й фінансової підтримки Міністерства освіти США, Національного фонду науки та Національного центру статистики освіти США. Керувала дослідженням Американська служба педагогічного тестування ETS (Educational Testing Service). Оцінювали навчальні досягнення учнів 9-ти та 13-річного віку з математики, природознавства та географії. Для вимірювання використовували:

а) тестові завдання для оцінювання підготовленості учнів;

б) учнівські анкети, завдяки яким мали на меті отримати інформацію про учнів та їхні родини;

в) анкети для вчителів та адміністрації шкіл задля отримання даних щодо кадрового й матеріально-технічного забезпечення шкіл та особливостей організації навчального процесу;

г) анкети, яка виявляла основні характеристики й особливості освітньої системи в країні.

Щоб дістати повнішу оцінку рівня навчальних досягнень, традиційні письмові тести доповнили практичними експериментальними роботами з математики та природознавства. Характерною особливістю тестів була наявність у них завдань, які відбивали життєві ситуації. Дослідження провели один раз у формі зрізу.

Всі дослідження, які проводить Міжнародна асоціація з оцінювання навчальних досягнень (ІЕА), переважно виконуються у формі зрізу. В них стан освітньої системи вивчається в процесі тестування й анкетування школярів, а також анкетування вчителів та адміністрації школи, що водночас проводиться в усіх школах зазвичай наприкінці навчального року. Такі зрізи дають змогу оцінити навчальні досягнення учнів як результат навчання, накопичений за всі попередні шкільні роки.

Проект “TIMSS” – Третє міжнародне дослідження з оцінювання якості математичної та природничо-наукової освіти відбулось у 1994 – 1995 рр.. Як і всі дослідження ІЕА, TIMSS також організовано у вигляді зрізу, але відрізнялось від інших тим, що зрізи стану освітньої системи проводились не в одному класі, а в двох інших, що йдуть один за одним: в 3-му – 4-му та 7-му – 8-му класах.

На думку Д. Вайліта та Р. Вольфа, розробників концепції TIMSS, підхід, застосований у TIMSS, є компромісом між звичайним зрізовим та лонгітюдним дослідженнями. Він дозволяє отримати значно більше інформації стосовно навчальних досягнень учнів і чинників, що впливають на результати навчання. Під час звичайного зрізу дослідження орієнтоване лише на визначений вік або рік навчання.

Метою дослідження TIMSS було порівняльне оцінювання природничо-математичної підготовки учнів середньої школи в країнах з різними освітніми системами та виявлення чинників, що впливають на рівень підготовленості.

Завдання ТIMSS реалізовували за такими напрямками:

􀂃 збір, аналіз та узагальнення інформації стосовно освітніх систем у країнах, які беруть участь у дослідженні;

􀂃 аналіз та порівняння систем природничо-математичної освіти на рівні визначення цілей, планування змісту освіти та вимог щодо підготовленості учнів у рамках конкретних дисциплін (аналіз навчальних планів, програм і підручників природничо-математичних дисциплін);

􀂃 аналіз навчального процесу з математики та природничо-наукових дисциплін (організація навчального процесу; методи викладання; можливості, надавані учням під час вивчання математики та природничо-наукових дисциплін; забезпечення навчального процесу літературою та іншими навчальними засобами);

􀂃 оцінка результатів навчання, яка передбачає не тільки оцінювання навчальних досягнень учнів за природничо-математичною освітою, але й виявлення їхнього ставлення до навчання;

􀂃 аналіз взаємозв’язку серед запланованих цілей освіти та рівнів реалізації, з одного боку, та результатами навчання (досягнутий рівень освіти) – з іншого.

Від 1999-го р. дослідження ТIMSS (ТIMSS-R) планувалося як квазілонгитюдне моніторингове дослідження, в якому щочотири роки оцінюється підготовка учнів 4-х та 8-х класів з математики та природознавства. Це дає змогу порівнювати країни за динамікою зміни рівня підготовленості школярів під час переходу від початкової школи до основної.

Міжнародна програма оцінювання освітніх досягнень учнів у сфері функціональної грамотності – PISA (Programme for International Student Assessment) має на меті визначення того, чи мають учні, які здобули обов’язкову освіту (у 15-річному віці), знання й уміння для повноцінного функціонування в суспільстві. Вона надає інформацію щодо учнівської успішності з читання, математичної й природничої грамотності та визначає чинники, що впливають на формування цих навичок у школі та в родині. Отримана інформація дасть змогу країнам-учасницям приймати обґрунтовані рішення в освітній галузі.

15-річний вік визначено тому, що в багатьох країнах до цього віку закінчується обов’язкове навчання в школах, а навчальні програми в різних країнах мають багато спільного. Особливо зацікавлює на цьому етапі можливість визначити стан знань і вмінь, які можуть бути корисними для учнів у майбутньому, а також уміння самостійно здобувати знання, потрібні для успішної адаптації в сучасному світі.

В дослідженні беруть участь учні з 32-х країн світу.

Міжнародний проект “ PIRLS ” – “Вивчення якості читання та розуміння тексту” є моніторинговим дослідженням якості освіти. Перше дослідження в галузі грамотності читання проводилось протягом 1989 – 1992 рр. Метою дослідження є:

􀂃 порівняння рівня та якості читання й розуміння тексту учнями початкової школи в країнах світу;

􀂃 виявлення й тлумачення відмінностей у національних освітніх системах задля вдосконалення процесу навчання читати;

􀂃 виявлення чинників, які впливають на результати освіти.

Дослідження організувала Міжнародна асоціація з оцінювання навчальних досягнень (ІЕА) 2001 р. У проекті брали участь 40 країн світу. PIRLS планується проводити щоп’ять років.

У кожній школі проводиться тестування учнів випускного класу початкової школи, анкетування учнів та їхніх батьків, а також анкетування вчителів і представників адміністрації школи.

Для анкетування використовується 4 види анкет – для учнів, батьків, учителя та адміністрації школи. За допомогою анкет під час дослідження збирають таку інформацію:

1. Анкета для учнів:

а) демографічні характеристики учнів;

б) організація навчального процесу очима учнів;

в) ставлення учнів до читання;

г) виконання домашньої роботи з читання;

ґ) ставлення учнів до школи;

д) соціально-економічний статус родини.

2. Анкета для батьків:

а) підготування дитини до школи;

б) характер занять з дитиною;

в) ставлення батьків до школи;

г) освіта батьків;

ґ) професійна діяльність;

д) соціально-економічний статус.

3. Анкета для вчителя:

а) демографічні характеристики вчителя;

б) характеристика класу, в якому проводиться тестування;

в) особливості навчання рідної мови та читання;

г) оцінювання навчальних досягнень;

ґ) система підвищення професійної майстерності;

д) взаємозв’язок з родиною учня.

4. Анкета для адміністрації школи:

а) характеристика школи;

б) організація навчального процесу;

в) матеріально-технічне забезпечення;

г) взаємозв’язок з родиною учня;

ґ) ставлення до школи;

д) розподіл робочого часу директора школи.

Дослідження PIRLS можна розглядати як додаткове відносно дослідження PISA, оскільки воно оцінює навчальні досягнення в галузі читання випускників початкової школи.

У дослідженні оцінюють два види читання, до яких найчастіше вдаються учні під час навчальних занять та поза школою:

􀂃 читання заради набуття читацького літературного досвіду;

􀂃 читання з метою опанування та використовування інформації.

Міжнародне дослідження з громадянської освіти “ CIVICS ” проводиться у 28-ми країнах світу. Воно також організоване Міжнародною асоціацією з оцінювання навчальних досягнень ІЕА (перше дослідження з громадянської освіти проведено 1971 р.). Основне завдання дослідження – вивчити стан громадянської освіти в країнах світу задля виявлення особливостей підготування школярів до активної участі в громадянській діяльності суспільства.

У дослідженні вивчається не лише знання учнів у галузі громадянської освіти, а й їхні інтелектуальні вміння, думки, здатності використовувати свої знання в уявних ситуаціях, ставлення до низки соціальних питань. Тестові матеріали розроблено для використання в різних країнах, тому вони ґрунтуються на типових життєвих ситуаціях громадянського суспільства та мають узагальнений характер. Завдання не зосереджені на певній визначеній програмі чи навчальному посібнику. Вони орієнтовані на знання й уявлення учнів, здобуті з різних джерел, зокрема й сформовані життям.

Отже, міжнародні порівняльні дослідження мають на меті оцінити навчальні досягнення та виявити чинники, які пояснюють ті чи інші досягнення країн. Як пріоритетні освітні галузі для оцінювання якості освіти вибрано математику, природознавство та читання. Трапляються спроби проведення досліджень у сфері громадянської освіти та ІКТ, але такі дослідження поодинокі і поки не можна стверджувати, що вони стануть моніторинговими, як це відбулося з дослідженнями TIMSS, PISA та PIRLS.

Детальніше можна познайомитися з інформацією: Моніторинг якості освіти: світові досягнення та українські перспективи / За заг. ред. О.І. Локшиної – К.: К.І.С, 2004. –128 с. (С. 48-59).

Моніторинг якості освіти – це форма організації, збору, зберігання, обробки та поширення інформації про стан якості освіти.

Функції моніторингу якості освіти:

інформаційна – створює вірогідний масив інформації щодо якості освіти;

діагностична – фіксує реальний стан якості освіти;

прогностична – виявляє стратегію та тактику розвитку освіти в навчальних закладах;

управлінська – впливає на мету, зміст, методи управлінської діяльності;

педагогічна – вибудовує цілісність процесу навчання, виховання та розвитку учнів;

адаптаційна – мінімізує негативні наслідки сучасної ситуації, що дає можливість створити середовище для розвитку дитини.

Складові моніторингу якості освіти: чітко визначений об’єкт управління; задані параметри розвитку об’єкта; критерії оцінки цих параметрів; технологія проведення поточного контролю; інформаційна база спрямування процесу на кінцевий результат.

Принципи запровадження моніторингу якості освіти: узгодженість; об’єктивність; комплексність; безперервність; своєчасність; перспективність; рефлективність; гуманістична спрямованість; відкритість та варіативність. Складові частини моніторингу: джерела інформації, зміст інформації, розповсюдження інформації, збереження інформації.

Як цілісний управлінський інструмент моніторинг включає: незалежну експертизу стану освітянського процесу; функцію управління, яка забезпечує зворотній зв’язок; систему отримання даних для прийняття стратегічних та тактичних рішень, спостереження з метою контролю, оцінки, прогнозу, систему збору, аналізу, подання бази даних для управління.

На основі даних педагогічних освітніх моніторингових досліджень розроблені „Програма моніторингу якості освіти”, модель управління моніторингом, структура психологічного супроводу моніторингових досліджень.

Метою впровадження програми є підвищення якості освіти в школі через розробку, теоретико-методологічне обґрунтування і реалізацію моделі моніторингу якості освіти в умовах впровадження інноваційних технологій навчання та управління.

В цьому контексті метою моніторингу є:

– інформаційно-аналітичне забезпечення прийняття управлінських рішень, які спрямовані на узгодження дій та відносин між учасниками навчально-виховного процесу;

– аналіз рівня та якості розвитку випускників як інтегрованого результату освітньої діяльності педагогічного колективу школи та соціуму;

– аналіз динаміки розвитку школи за умови впровадження інноваційних технологій навчання та ефективного управління освітнім процесом;

– впровадження надійного інструментарію аналізу ефективного розвитку школи для вдосконалення управління навчально-виховним процесом;

– формування в педагогічному колективі позитивної мотивації до підвищення ефективності роботи;

– вивчення педагогічних результатів діяльності школи;

– підвищення управлінської культури адміністрації.

Відповідно до мети визначені завдання моніторингу:

– оцінка та динаміка готовності педагогічного колективу до інноваційної роботи;

– діагностика і оцінка творчого розвитку учнів;

– діагностика і оцінка пізнавальної діяльності учнів;

– діагностика і оцінка особистісного та соціального розвитку учнів;

– вивчення динаміки загальної підсумкової успішності учнів;

– аналіз результатів оцінювання розвитку учнів;

– удосконалення способів діагностики та оцінки рівня і якості розвитку учнів школи та вироблення рекомендацій для педагогічного колективу;

– вивчення якості проектування (концепції) розвитку школи;

– аналіз і оцінка результативності діяльності педколективу школи за підсумками навчання;

– вивчення педагогічної та управлінської мотивації до праці;

– вироблення рекомендацій для батьківського, учнівського колективів школи.

Якісний рівень освіти забезпечується за допомогою відповідних механізмів, що отримали назву моніторингу, який розуміється як система збирання, опрацювання та розповсюдження інформації про діяльність освітньої системи, що забезпечує безперервне відстеження її стану і прогноз розвитку.

Педагогічний моніторинг – система відбору, обробки аналізу, зберігання інформації про діяльність педагогічної системи в конкретному напрямку, що забезпечує безперервне тривале відстеження її стану, наступну корекцію навчально-виховного процесу та прогнозування розвитку освітньої системи.

Слово "моніторинг" походить від лат. "монітор" - той, що попереджає, наглядає, нагадує. Оксфордський словник визначає моніторинг як ретельне спостереження, контроль за роботою.

Освітній моніторинг здійснює методичний кабінет, який організовує управління якістю освіти на кількох рівнях: учень (моніторинг навчальних досягнень), учитель (моніторинг педагогічної діяльності), навчально-виховний заклад (вінутрішньошкільний моніторинг).

Проводячи педагогічний моніторинг, шкільна методична служба покликана не тільки зосереджуватись на обробці отриманої інформації, а практично повинна досягти своєї домінуючої функції – управлінської, тобто коригування та прогнозування результатів.

Моніторинг націлює на постійне спостереження за будь-яким процесом з метою виявлення його відповідності бажаному результату. Кожен учитель і учень повинні чітко окреслити той бажаний результат (перспективну мету), на який вони вийдуть у процесі співпраці. А мета одна: випускник повинен бути освіченою людиною.

Залежно від мети дослідження можна виділити такі напрямки моніторингу:

· діагностичний моніторинг, основною метою якого є визначення рівня навичок учня залежно від їх особистості;

· статистичний, який дає можливість одночасно зняти показники за одним або кількома напрямками діяльності освітнього закладу, порівняти отриманий результат з нормативом і визначити відхилення від стандарту, здійснити аналіз і прийняти управлінське рішення;

· змістовний (особистісно орієнтований моніторинг, змістом якого є розвиток якостей особистості дитини, тобто динаміка особистісного розвитку);

· супровідний педагогічний моніторинг, який передбачає контроль на поточне коригування взаємодії вчителя й учня в організації і здійснення навчально-виховного процесу.

Ідея моніторингу – відстежити, скоригувати й отримати результат.

Проведення моніторингу якості освіти з базових дисциплін у навчальному закладі має на меті аналіз стану викладання відповідних предметів, а також рівня компетентності учнів.

Річний процес внутрішньо шкільного моніторингу фіксує діяльність кожного учня та діяльність школи, спрямовану на досягнення мети, що стоїть перед ними, та містить три етапи:

· вхідний (діагностичний);

· проміжний (поточний;)

· вихідний (підсумковий).

Діагностичний моніторинг проводиться на початку навчального року і констатує якість освіти, набутої у попередніх класах (чи то підтверджує достатній і високий рівні знань, чи примушує замислитись над початком і середнім рівнем).

Проміжний етап – це, по суті вся робота, яка планується на навчальний рік з метою підвищення якості знань з відповідного предмета. Вчителю бажано побачити перспективу роботи учня і надати йому вчасно фаховий супровід протягом навчального року під час вивчення будь-якої теми.

Таким чином, другий етап моніторингу якості освіти з базових дисциплін важливий тим, що не тільки вносить корекцію в систему знань, але й організовує на самостійно-творчу роботу. Завдання будь-якого характеру націлюють учнів на самооцінку якості знань з предмета, спонукають до самовдосконалення та наштовхують на пошуки умов для реалізації особистості.

Досвідчені вчителі, проаналізувавши помилки кожного учня і класу в цілому, розробляють план педагогічних корекційних дій і завдання для самоосвітньої діяльності кожного учня, залучають дітей до пошуково-творчої роботи з метою виявлення динаміки індивідуальних досягнень учнів. Це можуть бути різнорівневі тематичні текстові завдання, різнопланова робота над текстом, складання текстів творчого характеру, вирішення проблемно-пізнавальних завдань, доказ або спростування гіпотези. Саме в цей період роботи надається можливість кожній дитині інтенсивно попрацювати над підвищенням якості знань з відповідних предметів.

У системі моніторингу третій етап (вихідний або підсумковий) є наслідком навчально-корекційної, творчої, самостійної діяльності учнів і підводить до такого рівня якості освіти з базових дисциплін, з якими учень піде в подальше життя.

Процес моніторингу якості шкільної освіти поступово набуває в нашій країні організаційного, фінансового і наукового забезпечення. В науковому значенні це система цілеспрямованого збирання, обробки і розповсюдження інформації про діяльність освітньої системи або її окремих елементів, яка забезпечує неперервне відстеження її стану для корекції та прогнозу розвитку.

Мета таких досліджень зібрати матеріал для аналізу і оцінювання основних складових, які характеризують якість освіти: 1) ресурси, що вкладено в освіту (стан будівель, шкільне обладнання, кількість учителів, витрати на одного учня та ін.); 2) організація освітнього процесу (якість змісту, кадрів, середовище навчання вчителів, інспектування тощо); 3) результат освітньої системи (індивідуальні досягнення учнів, стан виховання, соціалізації учнів в школі тощо); 4) прогноз подальшого розвитку освіти.

Залежно від мети моніторингу і рівня управління розрізняють: шкільний, районний, обласний, національний, міжнародний моніторинг. За кілька останніх років набуто досвід участі вчителів і учнів початкової ланки у різних видах моніторингу, що здійснювався як складова заходів з виконання постанови КМ України "Про деякі питання запровадження зовнішнього оцінювання та моніторингу якості освіти" (2004). Важливо, що впродовж цього часу учні 4-тих класів двічі брали участь у міжнародних дослідженнях ТІМSS щодо оцінювання освітніх досягнень молодших школярів з математичної та природничої освіти, результати яких висвітлювались на сторінках ж. "Початкова школа".

Моніторинг якості початкової освіти - це обов'язкова самостійна ланка управлінської діяльності. Щоб бути ефективним, він має стати системою, у якій поєднано усі види контролю і оцінювання, упорядковано об'єкти, процедури і інформацію у часі і просторі, передбачено види, форми, критерії оброблення даних та їх подальше використання з метою впливу на якість початкової освіти на різних рівнях управління. У цьому разі можна буде відстежувати рівень реалізації цілей початкової освіти у тому числі тих, які визначають особистісний розвиток дітей, їх здоров'я, помітити найважливіші зміни у її якості і здійснити відповідні кроки як для корекції стану, так і обґрунтованого матеріального і морального відзначення найкращих педагогів.

Виключно важливо розвивати готовність учителів до самостійного проведення у своєму класі досліджень якості досягнень учнів з різних аспектів, залучати дітей до самооцінної діяльності, привчати до складання "Освітнього портфоліо", що характеризує різними засобами їхні індивідуальні здобутки.

25 серпня 2004 року уряд затвердив Постанову Кабінету Міністрів України щодо створення національної системи зовнішнього оцінювання та моніторингу якості освіти.

У «Новому українському тлумачному словнику» читаємо: Моніторинг – безперервне стеження за певним процесом з метою виявлення відповідності його бажаному результату.

Початкова освіта є фундаментом для отримання учнями необхідних знань і формування певних навичок. Від результативності і ефективності саме початкової освіти значною мірою залежить якість навчального процесу у середній та старшій школі. Тому виявлення труднощів і проблем на етапі молодшого шкільного віку та корекція цих відхилень сприятиме поліпшенню якості освіти на всіх її рівнях.

Постановою кабінету міністрів України від 20 квітня 2011 року затверджено новий Державний стандарт початкової загальної освіти, який буде впроваджено з 1 вересня 2012 року. У цьому документі обґрунтовано теоретичні засади відбирання й структурування змісту навчальних предметів школи першого ступеня. На відміну від попередніх підходів у навчанні в початковій школі новий Державний стандарт акцентує увагу на актуальності практичної спрямованості знань, умінь і навичок молодших школярів, важливість набуття учнями необхідних компетентностей: громадянської, комунікативної, міжпредметної естетичної, предметної математичної, предметної природознавчої, соціальної.

На виконання Указу Президента України від 4 липня 2005 року № 1013 «Про невідкладні заходи щодо функціонування та розвитку освіти в Україні» у нашій державі запроваджується система моніторингу якості освіти.

Головною метою оцінювання якості освіти є реалізація конституційних прав громадян на рівний доступ до якісної освіти, аналізу стану системи освіти та прогнозуваня її розвитку.

Початкова школа реформується не автономно, а в межах єдиного для всієї системи законодавства, тож цій ланці освіти потрібен моніторинг якості.

Моніторинг якості освіти слід розглядати як інструмент методичного й управлінського забезпечення державного стандарту початкової загальної освіти; моніторинг – це регулярне безперервне контролююче відстеження якісних результатів навчання, виховання, розвитку учнів у системі “вчитель-учень”. Педагогічний моніторинг є формою організації, збору, збереження, обробки і поширення інформації, що забезпечує безперервне відстеження стану викладання і рівня навчальних досягнень учнів.

Мета педагогічного моніторингу:

· проаналізувати й оцінити результативність навчання;

· оцінити ефективність навчального процесу з погляду Державних стандартів початкової загальної освіти;

· проаналізувати успішність навчання з урахуванням особливостей учнів;

· узагальнити позитивний педагогічний досвід.

Попередні результати дослідження свідчать, що протягом навчального року вчителям слід постійно готувати учнів до моніторингових досліджень, а саме: педагогам і учням треба вчитися працювати з тестовими завданнями.

Учителю початкових класів доцільно використовувати різноманітні тестові завдання під час проведення поточного й тематичного оцінювання, широко практикувати тестування не тільки як контрольну форму перевірки знань, умінь і навичок школярів, але і як продуктивний навчальний прийом, відпрацьовувати у школярів навички виконання тестових завдань різних форматів і різного ступеня складності.

Приклади моніторингових досліджень в Україні:

Дата добавления: 2014-01-07