Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Лекція 2. Тема 2. Податок на додану вартість (ПДВ)(6 год.)




Лекція 1

Лекція – 2

Тема 2. Податок на додану вартість (ПДВ) (6 год.)

1. Суть та призначення ПДВ.

2. Платники ПДВ та порядок їх реєстрації.

3. Об’єкт оподаткування і податкова база.

4. Пільги при справлянні ПДВ.

5. Первинний облік податку та податкова документація з ПДВ.

6. Особливості нарахування ПДВ за окремими операціями.

7. Відповідальність платників ПДВ.

Література: Довгалюк В. І., Ярмоленко Ю. Ю. Податкова система, К. –2007. – 360с.

1. ПДВ відноситься до непрямих податків, які існують у формі специфічних та універсальних акцизів.

Специфічні акцизи застосовуються до окремих груп товарів – лікеро-горілчаних, тютюнових, паливно-мастильних та ін. Універсальні акцизи нараховується на всі товари, які є об’єктом купівлі-продажу.

Універсальний акциз має три види: податок з продажу, який справляються на одному етапі руху товару, або продукції (платники податку - оптові, роздрібні продавці або товаровиробники обробної продукції), податок з обороту, який справляється всіма учасниками руху товару від виробника до роздрібного продавця та податок на додану вартість.

ПДВ – це різновид непрямого оподаткування, що є обов’язковим платежем загальнодержавного значення з універсальними ставками і однаковими податковими зобов’язаннями платників податків перед державою.

Як і інші непрямі податки, він входить до ціни товарів (робіт, послуг) і сплачується покупцем продавцю у складі вартості придбаного товару.

Перерахування ПДВ до бюджету здійснює продавець з суми податкових зобов’язань зменшених на суму податку, що сплачений або підлягає сплаті постачальником. Іншими словами ПДВ сплачується з доданої вартості.

Додана вартість – це частина валового обороту з реалізації товарів, яка безпосередньо добавляється кожним учасником руху товару до початкової ціни.

Існує два методи визначення доданої вартості:

- метод додавання складових (зарплати, відрахувань на соціальні виплати, що входять у собівартість продукції, амортизації, деяких накладних витрат і прибутку);

- сальдовий метод (з виручки від реалізації вираховуються матеріальні затрати та прирівняні до них видатки).

 

ДВ = ВОП (ЗП + СН) + А + П = Д – (В – ВОП), (1)

 

де: ДВ – додана вартість;

ВОП – витрати на оплату праці;

ЗП – витрати на виплату зарплати;

СН – соціальні нарахування

А – амортизація;

П – прибуток;

Д – дохід від реалізації;

В – витрати підприємства (включаючи витрати на придбання основних фондів).

Існує чотири способи визначення ПДВ:

- прямий адитивний (додавальний), якщо до всіх складових застосовується одна ставка: ставка х (ВОП + П);

- непрямий адитивний, якщо до різних складових застосовуються різні ставки: ставка х П + ставка х ВОП;

- прямий віднімальний: ставка х [Д – (В – ВОП)];

- непрямий віднімальний: ставка х Д – ставка х (В – ВОП).

В Україні, як і в більшості країн світу сума сплати ПДВ до бюджету визначається методом непрямого вирахування (віднімання).

Ставка ПДВ в Україні до 31.12.2013 року становить 20 % до оборотів, які не включають ПДВ, а з 01.01.2014 року – 17 %.

Для визначення ПДВ з оборотів, які містять суму податку, необхідно суму виручки помножити на 20 / 120, або поділити на 6; з 2014 р. – 17/117.

В Україні, як і в інших країнах, що використовують ПДВ, в звичайних та податкових накладних величина ПДВ повинна бути зазначена окремою лінійкою.

 

2. Платником податку є:

- будь яка особа (юридична або фізична, резидент або нерезидент), що проводить господарську діяльність і за добровільним рішенням реєструється платником податку;

- будь яка особа, що підлягає обов’язковій реєстрації як платник цього податку;

- будь яка особа, яка імпортує товари або послуги, в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком;

- особа, яка порушила митний режим, якщо він передбачав повне або часткове звільнення від оподаткування;

- особа, яка використовує податкову пільгу, в тому числі при імпорті товарів, не за призначенням, або використовує пільгу, яка їй не призначена;

- особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи;

- особа, яка веде облік операцій з майном, що отримане нею в управління за договором управління майном, включаючи цивільно правові договори;

- особа, що проводить операції з конфіскованим та безхазяйним майном, знахідками, та майном, що за правом успадкування або інших законів належить державі, незалежно від його вартості та режиму оподаткування платника;

- особа, що уповноважена вносити податок, що виникає при наданні послуг підприємствами залізничного транспорту.

Особами відповідальними за нарахування і сплату податку у разі постачання послуг нерезидентами, в. т. ч. їх постійними представництвами, якщо вони не зареєстровані як платники податку, та якщо місце надання послуг є митна територія України, є резиденти.

Підлягають обов’язковій реєстрації платником ПДВ особи загальна сума операцій яких з поставки товарів або послуг, що підлягають оподаткуванням даним податком, у тому числі з використанням комп’ютерної мережі, нарахована або сплачена такій особі, протягом останніх 12 місяців сукупно перевищує 300 тис. грн., без врахування ПДВ (за винятком осіб, які сплачують єдиний податок).

Особи, не зареєстровані платником ПДВ, які ввозять товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно з законом (сумарна вартість 200 євро, або загальна вага 50 кг) сплачують ПДВ при митному оформленні товарів, без реєстрації платником.

Особа може добровільно зареєструватися платником ПДВ якщо сума її операцій з поставки товарів та послуг за останні 12 місяців менше 300 тис. грн. без ПДВ, але обсяги постачання товарів та послуг іншим платникам ПДВ за останні 12 місяців становлять не менше 50 % загального обсягу постачання.

Новостворене підприємство може добровільно зареєструватися платником ПДВ, якщо статутний капітал, або балансова вартість його активів більше 300 тис. грн.

Будь-яка особа, яка добровільно, або зобов’язана зареєструватися платником ПДВ повинна зробити це в органі ДПС за свої місцезнаходженням, для чого необхідно до органу ДПС подати заяву.

Терміни подачі заяви на реєстрацію:

- не пізніше 10 числа календарного місяця, за місяцем, в якому сума операцій платника з поставки товарів або послуг, перевищила за останні 12 місяців 300 тис. грн. без ПДВ;

- не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, починаючи з якого особа прийняла рішення добровільно зареєструватися платником ПДВ;

- особи, які переходять із спрощеної на загальну систему оподаткування, у випадку коли сума її операцій з поставки товарів та послуг за останні 12 місяців не перевищила 300 тис. грн. без ПДВ подає реєстраційну заяву одночасно з поданням заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування.

Особи, які добровільно реєструються платником ПДВ, можуть вказати в заяві бажаний день реєстрації. Заява подається особисто фізичною особою, або безпосередньо керівником юридичної особи до органу ДПС за місцезнаходженням особи. У заяві зазначаються підстави для реєстрації.

Якщо останній день строку подачі заяви припадає на вихідний, святковий або неробочий день, він переноситься на перший робочий день.

Орган ДПС може відмовити платнику у реєстрації, якщо буде встановлено що він не здійснює постачання товарів або послуг, або не входить в перелік осіб, які можуть бути платником ПДВ, або подав заяву з порушення вимог щодо її подачі, або є підстави для анулювання його реєстрації.

Якщо відсутні підстави для відмови, податковий орган повинен видати (відправити поштою) свідоцтво про реєстрацію особи платником ПДВ не пізніше наступного робочого дня після бажаного платником строку, або протягом 10 робочих днів від дня отримання реєстраційної заяви. Якщо бажаний строк вказаний платником наступає після 10 робочих днів від дня отримання заяви, то свідоцтво повинно бути видане не пізніше бажаного дня.

Після отримання свідоцтва платник набуває право виписувати податкові накладні, формувати податковий кредит та отримувати бюджетне відшкодування.

Будь яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації, вважається платником з першого числа місяця, за місяцем коли досягнута сума в 300 тис. грн., без права на податковий кредит та бюджетне відшкодування до моменту реєстрації її платником ПДВ.

Анулювання реєстрації платника може відбутися у таких випадках:

А) в особи, яка зареєстрована платником ПДВ не менше 12 місяців, за останні 12 місяців обсяги оподатковуваних операцій менші 300 тис. грн., без ПДВ;

Б) ліквідації платника, після затвердження ліквідаційного або передавального балансу та сплати ним сум податкових зобов’язань;

В) переходу платника на сплату єдиного податку, який не передбачає сплату ПДВ;

Г) особа, зареєстрована платником, протягом 12 послідовних місяців не подає декларацію, або подає її з відміткою про відсутність протягом цього періоду податкового зобов’язання або податкового кредиту;

Г) установчі документи платника визнані судом не дійсні;

Д) господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи – банкрута;

Е) платник ліквідується за рішенням суду;

Є) фізична особа – платник, померла, визнана недієздатною або безвісно відсутня;

Ж) у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців наявний запис про їх відсутність;

З) закінчився строк дії свідоцтва платника ПДВ, якщо свідоцтво видано на певний період;

И) обсяг постачання товарів та послуг, платника зареєстрованого добровільно, іншим платникам ПДВ за останні 12 місяців сукупно становить менше 50 % загального обсягу постачання.

У випадку А) анулювання реєстрації здійснюється за заявою платника, у інших випадках - за заявою платника, або за самостійним рішенням органу ДПС.

У випадку відсутності законних підстав для анулювання реєстрації орган ДПС протягом 10 днів надає платнику, який подав заяву, вмотивовану письмову відмову.

Якщо у платника ПДВ, який знімається з реєстрації є основні фонди або оборотні засоби стосовно яких нараховувався податковий кредит у поточному або попередніх періодах, зобов’язаний визначити щодо них умовний продаж та сплатити податок.

Якщо у платника, який знімається з реєстрації, є заборгованість із сплати цього податку, вона повинна бути сплачена до дня анулювання реєстрації.

Про анулювання реєстрації орган ДПС повинен повідомити платника протягом трьох робочих днів після анулювання.

 

3. Об’єктом оподаткування є операції платників податку з:

- постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, в тому числі передача права власності на об’єкти застави та передача об’єктів у фінансовий лізинг;

- ввезення товарів та супутніх послуг на митну територію України (імпорт). До імпорту прирівнюється постачання товарів з митних зон, магазинів або складів;

- вивезення товарів за межі території України (експорт). До експорту прирівнюється постачання товарів до спеціальних митних зон, магазинів, або складів;

- міжнародні перевезення пасажирів і багажу будь-яким транспортом.

База оподаткування – це оборот у вартісному вираженні, до якого застосовується ставка для визначення податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів та послуг визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується для виробництва ліків).

Звичайною ціною вважається ціна визначена умовами договору. Для пов’язаних осіб (родичів керівників або учасників підприємства, та юридичних або фізичних осіб які через акції та частки, не менше 20 %, контролюють його діяльність), бартерних операцій та операцій з платниками які не сплачують ППП, або сплачують його за ставками іншими, ніж основна) звичайною ціною є справедлива ринкова ціна.

База оподаткування товарів, які імпортуються на митну територію України, як резидентами так і нерезидентами, визначається з їх договірної вартості але не нижче митної вартості, з якої були сплачені податки і збори при митному оформленні, з урахуванням акцизного податку і ввізного мита, за винятком ПДВ, що включається в ціну товарів або послуг згідно з законом.

У разі постачання товарів або послуг за регульованими цінами (тарифами) база оподаткування визначається за договірною вартістю, визначеною за такими цінами.

У разі постачання товарів за договорами фінансового лізингу базою оподаткування є договірна вартість, але не нижче ціни придбання об’єкту лізингу.

У разі постачання товарів або послуг без оплати чи з частковою оплатою у межах бартерних операцій, при натуральній виплаті зарплати, передачі товарів і послуг у межах платника податку для невиробничого використання, а також пов’язаній з продавцем особі чи суб’єкту підприємницької діяльності, який не зареєстрований платником ПДВ база оподаткування визначається за фактичними цінами, але не нижче звичайних.

Вартість тари, що згідно з умовами договору є зворотною, до бази оподатку-вання не включається. Але якщо у строк більше 12 місяців з моменту надходження вона не повертається то її вартість включається до бази оподаткування;

Для платника податків, який реалізує вживані товари (здійснює комісійну торгівлю), які придбані в неплатників ПДВ, базою оподаткування є комісійна винагорода, або позитивна різниця між ціною продажу та ціною придбання таких товарів. При цьому ціна продажу вживаного транспортного засобу для фізичних осіб визначається за договірною ціною, але не нижче оціночної вартості розрахованої особою уповноваженою проводити таку оцінку; для платників податку – договірна вартість але не нижче звичайних цін.

У випадку ліквідації виробничих та невиробничих основних фондів за самостійним рішенням платника, при переведенні виробничих фондів до невиробничих, або використанні в неоподатковуваних операціях, а також при безоплатній їх передачі особі, яка не зареєстрована платником ПДВ базою оподаткування є звичайна ціна основних фондів, але не нижче балансової вартості.

У разі коли платник податків здійснює поставку товарів під забезпечення боргових зобов’язань покупця векселем базою оподаткування є договірна вартість. При цьому дисконти або знижки з номіналу векселя не враховуються, а ціна реалізації збільшується на суму за відсотками, які повинні бути нараховані за користування векселем.

Для послуг, які постачаються нерезидентами на митній території України базою оподаткування є договірна ціна таких послуг з урахуванням податків і зборів, за винятком ПДВ, що включається до ціни постачання. У разі отримання послуг від нерезидента без оплати їх вартість визначається за звичайними цінами.

Вартість імпортованих товарів або послуг визначена в іноземній валюті перераховується в національну валюту за курсом НБУ на день виникнення податкових зобов’язань.

База оподаткування при митному оформленні давальницької сировини або постачанні готової продукції, отриманих українським виконавцем як оплата за послуги з переробки давальницької сировини визначається за загальними правилами.

Якщо після поставки товарів або послуг відбувається будь-яка зміна компенсації їх вартості, суми податкових зобов’язань та кредитів підлягають відповідному корегуванню.

4. Основні види пільг:

- операції, що не є об’єктом оподаткування;

- зменшені ставки ПДВ (в Україні використовуються тільки нульова ставка);

- операції, звільнені від оподаткування.

Операції, що не є об’єктом оподаткування:

- випуск (емісія) та продаж за кошти цінних паперів, що випущені в обіг суб’єктами підприємницької діяльності, НБУ, МФУ і органами місцевого самоврядування;

- передача майна на відповідальне зберігання (схов) та повернення з нього; передача та повернення майна з оренди; нарахування та сплата процентів або комісій у складі лізингового платежу у межах договору фінансового лізингу; передача та повернення майна з застави; виплата основної суми та відсотків за іпотечним боргом;

- страхування, співстрахування та перестрахування особами, які мають ліцензію на право здійснення страхування, а також пов’язані з страховою діяльністю послуги брокерів та агентів; надання послуг з загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування, недержавного пенсійного забезпечення та обслуговування пенсійних вкладів;

- обіг валютних цінностей, банківських металів, банкнот та монет НБУ (крім нумізматичних), випуск, обіг та погашення державних лотерей, виплата грошових виграшів та призів, поставка непогашених поштових марок, конвертів та листівок з непогашеними марками (крім тих, що використовуються для філателії);

- послуги з інкасації, розрахунково-касового обслуговування, залучення депозитів, обслуговування та повернення вкладів, управління корпоративними правами, операції з фінансовими кредитами, кредитними гарантіями та банківськими поручи-тельствами; операції з торгівлі за кошти або ЦП борговими зобов’язаннями;

- виплата в грошовій формі зарплати, пенсій, стипендій, субсидій і дотацій з бюджету та Пенсійного фонду; виплат грошима та ЦП дивідендів та роялті; надання комісійних, брокерських та дилерських послуг із торгівлі та управління ЦП;

- реорганізація юридичних осіб;

- надання позашкільним навчальним закладом вихованцям, учням і слухачам платних послуг у сфері позашкільної освіти;

- надання банками послуг у межах управління фондами банківського управління, фондами операцій з нерухомістю, фондами фінансування іпотечного будівництва;

- оплати третейського збору та відшкодування витрат пов’язаних з вирішення справ третейськими судами;

- надання послуг з агентування і фрахтування торгівельного флоту судновими агентами;

- створення, надання та використання майнових прав інтелектуальної власності.

Операції, що оподатковуються за нульовою ставкою (їх платник має право отримувати податковий кредит при купівлі товарів та послуг, які будуть використані у виробництві товарів, які будуть реалізовані за нульовою ставкою):

А) поставка на експорт товарів та супутніх такому експорту послуг;

Б) постачання товарів:

- для заправки або забезпечення цивільних та військових морських суден, що використовуються за межами територіальних вод України;

- для заправки або забезпечення повітряних суден, що виконують міжнародні рейси, а також суден Повітряних Сил України, які відправляються за межі повітряного кордону України;

- для роздрібної торгівлі у магазини безмитної торгівлі. З таких магазинів товари можуть бути вивезені тільки в іншу країну;

В) постачання послуг:

- з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським, річковим та авіаційним транспортом;

- що передбачають роботи з рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України нерезидентами, з подальшим вивезенням за територію України;

- з обслуговування повітряних суден, що обслуговують міжнародні рейси.

Операції звільнені від оподаткування (платник не отримує податковий кредит при придбанні товарів, які будуть використані в неоподатковуваних операціях). В цьому випадку ПДВ із куплених товарів відноситься на витрати підприємства). Покупці, які придбали неоподатковувані товари також не отримують податкового кредиту.

До неоподатковуваних відносяться операції:

- постачання продуктів дитячого харчування та товарів дитячого асортименту для немовлят, за переліком встановленим КМУ;

- постачання послуг із здобуття вищої, середньої, професійно-технічної та дошкільної освіти навчальними закладами, а також послуг з виховання та навчання дітей у будинках культури, дитячих музичних, художніх, спортивних школах і клубах, школах мистецтв та послуг з проживання учнів або студентів у гуртожитках;

- постачання технічних та інших засобів реабілітації (крім автомобілів), послуг з їх ремонту та доставки, товарів спеціального призначення, в тому числі виробів медичного призначення для інвалідів та інших пільгових категорій населення, а також постачання комплектуючих і напівфабрикатів для виготовлення цих засобів;

- постачання легкових автомобілів для інвалідів;

- послуги з доставки пенсій з державного та недержавного пенсійного страхування, а також грошової допомоги населенню за рахунок державного бюджету;

- послуги з охорони здоров’я, які надаються закладами охорони здоров’я і реабілітаційними установами, крім косметологічної допомоги, проведення санітарно-гігієнічної експертизи підприємств, навчання та організації санітарних служб підприємств, видачі дозволів на поводження з шкідливими продуктами, носіння зброї, проведення медичного огляду та щеплення осіб для виїзду за кордон та медичного огляду для отримання посвідчення водія;

- реабілітаційні послуги інвалідам та дітям-інвалідам, а також постачання їм та дітям до 18 років санітарно-курортних путівок;

- послуги з утримання дітей у дошкільних закладах та школах інтернатах, осіб у будинках-інтернатах для громадян похилого віку і інвалідів, пансіонатах для ветеранів війни і праці, реабілітаційних та соціальних установах;

- харчування та облаштування на нічліг бездомних громадян а також надання їм та особам звільненим з місць позбавлення волі допомоги у закладах соціального захисту та адаптації;

- харчування дітей у дошкільних, загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах та громадян у закладах охорони здоров’я;

- харчування, забезпечення майном, комунальними і іншими послугами засуджених;

- харчування, забезпечення майном, комунальними та іншими соціальними послугами осіб що утримуються в реабілітаційних установах, санаторіях для ветеранів та інвалідів, установах які займаються реабілітацією бездомних та звільнених з місць позбавлення волі;

- послуги з перевезення пасажирів міським пасажирським транспортом (крім таксі);

- культові послуги та рреалізація предметів культового призначення релігійними організаціями;

- послуги з поховання та постачання ритуальних товарів державними та комунальними службами;

- безкоштовна передача рухомого складу однією залізницею або підприємством іншим залізницям або підприємствам;

- безоплатна приватизація житлового фонду та безоплатна передача майна працівникам сільськогосподарських підприємств, які приватизуються;

- постачання житла, крім першого постачання;

- надання благодійної допомоги;

- безоплатна передача в державну або комунальну власність об’єктів усіх форм власності, а також безоплатна передача майна між державними або комунальними підприємствами, якщо така передача здійснюються за рішенням КМУ та місцевих органів влади у межах їх компетенції;

- безоплатне постачання товарів та послуг власного виробництва для власних потреб трудовими майстернями будинків інтернатів, центрів реінтеграції бездомних громадян, соціальної адаптації звільнених з місць позбавлення волі, спеціалізованих лікарень, профілакторіїв та диспансерів;

- постачання державних платних послуг органами виконавчої або місцевої влади та іншими особами, уповноваженими цими органами, якщо обов’язковість отримання таких послуг встановлено законом;

- надання послуг державними органами реєстрації громадського стану;

- надання послуг бібліотеками, які перебувають у державній та комунальній власності або у власності всеукраїнських громадських організацій інвалідів;

- передачі земельних ділянок під час приватизації с/г підприємств та отримання орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній та комунальній власності;

- оплата вартості фундаментальних досліджень, науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт з держбюджету;

- безкоштовна передача приладів, обладнання та матеріалів, крім підакцизних, науковим установам і ВНЗ ІІІ-ІУ рівня акредитації, яким надається підтримка держави;

- постачання в сільській місцевості с/г товаровиробниками послуг з ремонту шкіл, дошкільних закладів, інтернатів, закладів охорони здоров’я та надання матеріальної допомоги в межах 17 грн. на місяць на одну особу продуктами харчування власного виробництва та послуг з обробки землі багатодітним сім’ям, ветеранам війни і праці, реабілітованим, інвалідам, постраждалим від аварії на Чорнобильській АЕС, одиноким особам, школам, дошкільним закладам, інтернатам та закладам охорони здоров’я;

- постачання (передплата) періодичних друкованих засобів масової інформації та книжок, учнівських зошитів і підручників українського виробництва, українсько-іноземних словників та доставка таких видань на митній території України;

- передача конфіскованого майна, знахідок, скарбів та безхазяйного майна у розпорядження державних установ та організацій;

- постачання лікарських засобів дозволених для виробництва і застосування в Україні, а також медичних виробів за переліком, затвердженим КМУ;

- постачання товарів та послуг у частині компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами у вигляді дотації з бюджету;

Всі вище перераховані операції, які передбачають звільнення від оподаткування ПДВ, застосовуються і щодо їх імпорту, крім підакцизних товарів.

- ввезення на митну територію України для власного користування товарів та послуг дипломатичними та консульськими представництвами іноземних держав та міжнародних організацій;

- ввезення на митну територію України товарів морського промислу суднами, зареєстрованими в Україні;

- постачання товарів (крім підакцизних) та послуг (крім грального і лотерейного бізнесу), які безпосередньо виробляються підприємствами (витрати з переробки даним підприємством становлять не менше 8 % ціни таких товарів або послуг), де працює не менше 50 % інвалідів, ФОП, яких не менше 25 % загального фонду оплати праці;

- ввезення культурних цінностей;

- постачання послуг, що надаються іноземним та вітчизняним суднам, що здійснюють міжнародні перевезення;

- постачання послуг з аеронавігаційного обслуговування повітряних суден, які здійснюють внутрішні, міжнародні і транзитні польоти у зонах відповідальності України;

- ввезення на митну територію України майна як технічної допомоги, яка надається за міжнародними договорами, згоду на які дала ВРУ, а також як гуманітарної допомоги;

- реалізація заставного майна банками, яке перейшло у їхню власність;

- операції банків з депозитами;

- ввезення на митну територію України природного газу;

- постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва доступного житла та житла, що будується за державні кошти;

- постачання матеріалів та устаткування для виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії, енергозберігаючого обладнання, матеріалів та виробів, засобів вимірювання, контролю та управління витратами паливно-енергетичних ресурсів;

- постачання паливно-мастильних матеріалів на період проведення військових навчань за програмою «Партнерство заради миру».

 

5. Величину ПДВ, яку треба сплатити у звітному періоді до бюджету кожний платник визначає самостійно, як різницю між сумою нарахованих податкових зобов’язань, які виникають при реалізації товарів і послуг та ПДВ, який виникає при закупівлі матеріальних засобів та основних фондів (сума податкового кредиту).

Право на визначення податкових зобов’язань та податкового кредиту мають тільки платники податку, які пройшли реєстрацію у податкових органах, отримали свідоцтво про реєстрацію та індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

 

ПДВб = ПЗ - ПК

 

Датою виникнення податкових зобов’язань вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

А) дата зарахування коштів від покупця або замовника на банківський рахунок платника податку, як оплата товарів або послуг, що підлягають постачанню, а у випадку поставки товарів або послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а при відсутності такої – дата інкасації коштів у банку, що обслуговує платника;

Б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У разі постачання товарів з використанням торгівельних автоматів датою виникнення податкових зобов’язань є дата виїмки з торгівельного автомату грошової виручки.

У разі постачання товарів за договорами товарного кредиту, які передбачають нарахування відсотків, датою виникнення податкового зобов’язання за цими відсотками є дата їх нарахування згідно з умовами договору.

У разі постачання товарів або послуг через торгівельні автомати з викорис-танням жетонів податкові зобов’язання виникають при реалізації жетонів.

У разі постачання товарів або послуг з використанням кредитних карток або чеків податкове зобов’язання виникає на дату оформлення податкової накладної, або виписування рахунку, залежно від того яка подія відбулася раніше.

Для операцій з фінансового лізингу датою виникнення податкових зобов’язань є фактична дата передачі об’єкту в лізинг.

При оплаті товарів і послуг за рахунок бюджетних коштів податкові зобов’язання виникають при надходженні коштів на рахунок платника, або отримання компенсації у іншій формі.

При імпорті товарів в Україну, податкові зобов’язання виникають на дату подання митної декларації.

При імпорті послуг в Україну датою виникнення податкових зобов’язань є дата списання коштів з розрахункового рахунку платника податку, або оформлення документа що засвідчує факт постачання нерезидентом, залежно від того яка подія сталася раніше.

Для виконавців довгострокових договорів датою виникнення податкових зобов’язань є дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за такими договорами. Довгостроковим вважається договір з терміном виконання більше 1 року та якщо договором не передбачено поетапну передачу товарів робіт або послуг.

При оплаті населенням комунальних послуг податкові зобов’язання у платника податку виникають на дату зарахування коштів на його банківський рахунок.

Попередня (авансова) оплата вартості товарів, які експортуються або імпортуються, не змінює значення податкового кредиту або податкових зобов’язань платників.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

- придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

- придбання (будівництва) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі при їх внесенні до Статутного фонду);

- отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

- ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів або послуг;

- дата отримання платником податків товарів або послуг, що підтверджено податковою накладною.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 1717; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.114 сек.