Зміни в українському суспільстві у пореформенний період

Етапи еволюції національної самосвідомості.

Як вважає О.Субтельний, кожна нація в еволюції національної самосвідомості обов’язково проходить такі етапи:

1. Відтворення національної історії, збір історичного матеріалу, фольклору:

- центрами суспільно-політичного руху були університети (Харківський, Київський);

- з"явилися історичні твори (Д.Бантиш-Каменський "Історія Малоросії", анонімна "Історія русів", М.Церетелєв "Попытка собрания старых малороссийских песен", М.Максимович " Малоросійські народні пісні").

2. Відродження і широке використання національної мови, літератури:

- важливою подією стала публікація у 1798 р. "Енеїди" І.Котляревського, написаної народною українською мовою;

- велике значення для пробудження національної свідомості мали твори Є.Гребінки, Г.Квітки-Основ’яненка,твори І.Срезневського, М.Максимовича;

- в Харкові видавалися "Український журнал", "Український вісник".

- Особливою була роль Т.Шевченка, у 1840 р. у Петербурзі був виданий "Кобзар".

3. Поява національних організацій, які формулюють національно-орієнтовані

політичні вимоги. Таким було Кирило-Мефодіївське товариство, засноване у січні 1846 р. До нього входили: М.Костомаров, П.Куліш, М.Гулак, О.Маркович, В.Білозерський, Т.Шевченко та ін.

Програма, складена М.Костомаровим, називалася "Книга бытия украинского народа" і вона передбачала:

- ліквідацію в Росії кріпосного права;

- перебудову суспільства на засадах справедливості, рівності, свободи, братства;

- створення слов"янської федерації (за прикладом США), столицею має бути Київ;

- розвиток культури, освіти.

Проте серед учасників товариства не було єдиного погляду на шляхи втілення в життя цих вимог:

- більшість лібералів проголошували мирний шлях;

- Т.Шевченко та його однодумці стояли за соціальну революцію.

КМО не встигло вийти з підготовчої стадії і розгорнути практичну роботу, на початку 1847 р. його члени були арештовані.

Значення КМТ:

- перша спроба української інтелігенції перейти від культурного до політичного етапу боротьби;

- вперше сформульована ідея панславізму.

Кримська війна 1854-55 рр. викликала революційну ситуацію, загострилася боротьба селян (приклад - "Київська козаччина"- масове бігство селян до Тавріі з Київської губернії 1855р.).

Щоб уникнути революції, царський уряд "провів визволення" селян зверху. Імператором Олександром ІІ було проведено ряд реформ.

1. Селянська реформа 1861 р.:

- скасоване кріпосне право, селяни перестали бути власністю поміщиків, могли вільно торгувати, відкривати промислові та ремісничі підприємства, торговельні заклади, купувати рухоме і нерухоме майно тощо;

- поміщики за встановлені повинності - роботою або грішми – мусили надати перший наділ польової землі.

- Селяни залишалися тимчасово зобов"язаними на невизначений час.

Внаслідок цієї реформи:

- наділи, менші 5 десятин, тобто менші прожиткового мінімуму, отримали 94% ревізьких душ;

- інтересам поміщиків відповідала також викупна операція: в Україні за дореформеними цінами земля, яку отримали поміщицькі селяни, коштувала 128млн крб.., а селяни мали сплатити 503млн крб.

2. Фінансова реформа 1862 р.

Була викликана необхідністю впорядкування фінансів після Кримської війни

та необхідністю пошуків коштів для проведення селянської реформи. За цією реформою:

- утворювався Державний банк;

- щорічно стали публікуватися звіти про доходи та витрати держави.

3. Судова реформа 1864 р.

- запроваджений єдиний безсословний суд;

- суди стали незалежними від адміністративних органів влади(губернаторів, міністрів тощо);

- судові засідання стали більш демократичними(були відкритими, з"являється суд присяжних, право на адвокатський захист).

Але:

- з 1866 р. судові чиновники стали залежними від губернатора;

- з 1871 р. політичні справи замість суду стала розглядати жандармерія.

4. Реформа місцевого самоуправління (1864-1870 рр.)

- в губерніях та повітах запроваджувалися земські збори, які обирали свої виконавчі органи – земські управи (земства);

- в містах запроваджені міські думи, які обирали свій виконавчий орган - міську управу.

Функції земств та міських дум:

- були позбавлені політичних прав та займалися виключно місцевими господарськими та соціальними питаннями (благодійністю та утриманням шкіл, лікарень, пошт тощо);

Значення земств. Незважаючи на те, що Ленін назвав земства "пятым колесом в телеге российского государственного управления", вони:

- вирішували багато господарських проблем, займалися благодійними справами;

- відіграли велику роль у статистичному вивченні господарств Росії, України та їх території (щорічно випускали статистичні збірки про наявність на їх території кількості селян, міського населення, дітей, лісів тощо);

5. Реформа народної освіти.

Результати:

- почалося бурхливе будівництво початкових, середніх шкіл, училищ, гімназій;

- запроваджений принцип рівності всіх сословій та національностей;

- дозволялося відкривати приватні школи;

- навчальні заклади поділялися на класичні гімназії (які готували до вступу до університетів), і реальні (училища, які готували до вступу у вищі технічні навчальні заклади);

- надавалася автономія університетам.

Але:

- різко зросла платня за навчання;

- як і раніше, жінкам заборонялося навчатися в університетах;

- зберігалися квоти для євреїв.

6. Військова реформа 1874 р.:

- скорочено строк солдатської служби з 20 до 6 (на флоті – до 7) років;

- заборонені тілесні покарання;

Значення реформ:

- прискорили розвиток капіталістичних відносин;

- сприяли деякій демократизації суспільства;

- але: тому що реформи проводилися "зверху", в країні залишалися пережитки феодалізму (самодержавна форма правління, поміщицька землевласність).

Хоч реформа 1861 р. була проведена в інтересах великих землевласників, вона прискорила процес формування в Україні індустріального суспільства:

- зростає кількість промислових підприємств(якщо у 1869р.-3712 фабрик, то в 1900 р. - 5301);

- розвивається залізничний транспорт (протягом 1866-1879 рр. в Україні прокладено понад 4,5 тис. верст залізничних колій; на кінець ХІХ ст. довжина залізниць в Україні становила 1/5 всієї залізничної мережі Росії).

- розвиток транспорту підвищив попит на паливо та метал, протягом 1861-1900 рр. видобуток кам"яного вугілля в Донбасі зріс з 10 млн. до 672 млн. пудів і становив 68% загальноросійського видобутку;

- (з 80-х рр. починається розробка багатющих покладів криворізької залізної руди, і вже тоді Україна давала понад 57% видобутку руди в Росії;

- наприкінці 90-х рр. виробництво чавуну в Україні становило 52% загальноросійської виплавки.

- посилився приплив іноземного капіталу, зарубіжні інвестори отримували в Україні високі прибутки, що майже повністю йшли за кордон. Великий вплив іноземного капіталу – одна з особливостей капіталізму в Росії.

Дата добавления: 2014-01-07