Хори на слова Т.Шевченка О.Олеся, . В.Самійленка та ін. твори

Які твори Лисенко ви знаєте, та в яких жанрах вони написані?????

До речі, ми маємо чудову можливість прослухати один з пізніх романсів М. Лисенка «Айстри» (сл. О.Олеся, 1907) у виконанні………..

- -Романс «Айстри» (сл. О.Олеся, 1907) вражає глибина та багатозначність змісту цього, на перший погляд, простого романсу:

Опівночі айстри в саду розцвіли…

Умились росою, вінки одягли,

І стали рожевого ранку чекать,

І в радугу барвів життя убирать…

Не дочекалися айстри чудового ранку, не здійснилася їхня мрія, померли айстри, і в цей час «засяяло сонце над трупами їх»

Здається, романс передає смуток, тугу за тим, що мрії та надіі утілюються у житті знадто пізно. Але настрій цього романсу набуває зовсім інший сенс, якщо брати до уваги час створення вірша, який було написано Олександром Олесем у 1905 році. Цей вірш, як і романс є своєрідним відгуком на революційні події. Алегоричний образ айстр, що розцвіли в саду опівночі (ніч – символ суспільного ладу), невіддільний у поезії від мрії про сонце, «вічну весну», «рожевий ранок». Коли ж сподівання виявилися марними, бо «навколо – тюрма...», айстри «схилились і вмерли». У цьому романсі образ квітів виступає одночасно і як предмет навколішнього світу і як символ чогось вищого, духовного, позаматеріального, недосяжного. Сучасник поета, Андрій Василько казав: «Не трудно було відгадати в айстрах тих людей, що в часи політичного гніту зневірилися у житті, бо навколо –тюрма, та покинули його, не дочекавшись часу, коли засяяв «ранок золотий».

Цей романс - далеко не останній твір композитора. Відомо, що творчу активність він зберіг до останнього року життя, підтвердженням чого є

Опери: «Сапфо» (лібр. Л.Старицької-Черняхівської, 1896—1904),

«Енеїда» (лібр. М.Садовського за І.Котляревським, 1909),

опера-хвилинка «Ноктюрн» (лібр. Л.Старицької-Черняхівської, 1912)

камерно-інструментальні твори для скрипки з фортепіано

Елегія до дня роковин смерті Т.Шевченка (1912),

обробка української народної пісні «Сонце низенько» (1912);

для віолончелі і фортепіано

Елегія «Сум» (1901);

Завдяки М. Лисенко сформувався національний стиль, який об'єднує динаміку фольклорної виразності і кращі традиції класичної музики.. У цьому ж напрямі розвивалася творчість послідовників М. Лисенка –

М. Леонтовича, К. Стеценка, Я.Степового, які по-новаторському осмислили творчу спадщину свого талановитого попередника.

Микола Леонтович (1877 — 1921) поза уривками до опери «Русалчин Великдень» обмежився майже виключно невеличкими хоровими творами на слова українських поетів, обробками народних пісеньдля хору та релігійними кантами. Але у цій ділянці Леонтович займає виняткове місце не тільки в українській, але й у всесвітній хоровій літературі. Його підхід до опрацювання народної пісні — геніальний. Спосіб його обробок народних пісень можна назвати вокальною інструментацією, та не з метою осягнення чисто звукових ефектів, а в глибоко естетично-змістовному значенні, джерела якого беруть свій виток у народних «голосіннях». Хорова фактура Леонтовича наскрізь поліфонічно-контрапунктична, з частими імітаційними вступами голосів, аж до 4-голосної фугованої експозиції включно. Проте Леонтович уміє й простими засобами досягнути надзвичайних вокальних ефектів. З найцінніших його хорових творів згадаємо «Пряля», «Щедрик», «Зайчик», «Дударик», «Женчичок-бренчичок»»,«Над річкою бережком», «Зоре моя вечірняя», «Із-за гори сніжок летить», «Козака несуть», кант «Почаївська Мати Божа» й ін.

–Леонтович Щедрик (0.46!!! 1.26)

Життя композитора обірвалося раптово та трагічно:у січні1921 року він був вбитий агентом ВЧК, а 1928 року було заборонена діяльність товариства його пам'яті. Лише у 1995році у держрхивах України були знайдені документи, які засвівдчували, що вбивство було здійснено агентом ВЧК згідно з планом.

Кирило Стеценко(1882 — 1922), який, до речі, був учнем Лисенко, у творчості віддавав перевагу хоровим, вокально-инструментальним, оперним жанрам, обробкам народних пісень. В нього, як і в Лисенка, проявляються деякі впливи Чайковського та західних романтиків, та його композиторська техніка виказує вже більшу гладкість фактури і голосоведення та більше гармонійне багатство, ніж у Лисенка. Своєрідність стилю Стеценка полягає у використанні народно-пісенних мотивів,але не «цитатно фіксованих», а майстерно оброблених автором та вплетених у музичний контекст. Композиторська спадщина Стеценка нараховує 50 солоспівів із фортепіано, понад 50 менших чи більших хорів a capella й із фортепіано (в тому числі три кантати), музику до до сценічних творів «Про що тирса шелестіла», «Гайдамаки», «Іфігенія в Тавриді», дитячі опери «Івасик Телесик» і «Котик та півники», з церковної музики —канти, дві літургії, в народному дусі написану панахиду, вкінці —кілька зошитів колядок та щедрівок.

Окрім композиторської діяльності Стеценко відомий як музично-громадянський діяч та педагог, який все своє життя присвятив ділу музичної освіти.

– Стеценко Вечірня пісня(1.06)

З післялисенківської доби треба виділити також українського композитора, педагога і музичного критика Яківа Степового (справжнє прізвище— Якименко, 1883 — 1921), який мав професійну музичну освіту – закінчив Петербурзьку консерваторію, навчався в класі М.А.Римського-Корсакова- видатного російського теоретика т а композитора. Яків Степанович також відомий як викладач Київської консерваторії, засновник Державного вокального квартету, завідувач секції національної музики у Всеукраїнському комітеті мистецтв, музично-просвітній діяч, пропагандист кращих зразків світової класики в Україні. Маючи нахил до вокальної композиції, Степовий залишив нам ряд настроєвих солоспівів, дуетів, терцетів, обробки народних пісень. Але, не задовольняючись створенням лише вокальної музики, композитор звертається й до камерних фортепіанних жанрів.

––– Степовий. Прелюд «Пам'яті Т. Г. Шевченка» написана у дусі траурної ходи та викликає аналогії з твором М. Равеля «Павана на смерть інфанти». (0.55)

Ще рішуче, ніж Степовий, став на шлях інструменталіста Павло Сениця (1879-1960), який закінчив Московську консерваторію по класу теорії та композиції у Б. Яворського. Автор близько 250 музичних творів, Сениця поруч з солоспівами культивує інструментальні форми, іноді у великих формах. Такі його «Українська симфонія», для оркестру, оркестрова увертюра, струнний квартет тощо.

Серед послідовників творчих принципів Лисенка у Російській Україні слід ще назвати М. Аркаса, М. Калачевського, Б. Підгорецького, випускника Варшавського музичного інституту (опера «Купальна іскра»); О. Кошиця (опрацювання народних пісень), феноменального диригента та популяризатора української музики своїми композиціями та аранжировками, відомого не тільки у межах СРСР а й у далекому зарубіжжі.

Музичне мистецтво 20-30х.рр. тісно пов’язане з загальними процессами суспільно-політичного життя у Східній та Західній Україні.

Міжвоєне двадцятиріччя різко розділило Україну не тільки між двома країнами - СРСР та Польщею, а й між двома світами. І якщо західні області з центром у Львові при всіх протистояннях з владою мали більшу можливість розвивати та відстоювати українську музичну культуру, то у Східній Україні трагічні події, починаючи від нищення церковної традиції у 20-х рр., попри голодомор 32-33рр., «Розстріляне відродлження», репресіїї 37-го р. поставили українське мистецтво, в тому числі й музичне на межу фізичного виживання. Тому коливання маятника історії української музичної культури у цей час відбувається у напрямку західного регіону.

Ще до 20-х років на обрії музичногомистецтва Західної України вимальовується постать Станіслава Людкевича (1879-1979рр.), який за значимістю для поворотних точок у музичному мистецтві майже дорівнюється Лисенкові. Профессійний композиор (освіту здобув у Львові та Відні) Людкевич культивує великі вокально-інструментальні форми. До наймасштабних творів композитора належать кантата-симфонія «Кавказ», кантата «Заповіт», за поезією Шевченка, опера «Довбуш»., чимало інструментальних програмних творів. Творчість Людкевича перейнята громадянським пафосом, позначена масштабним національним колоритом.

–Людкевич- Кавказ ч. 1 Прометей.(1.05)

Дата добавления: 2014-01-07