Закріплення вивченого матеріалу

8.

8.

7.

6.

4,5

Вплив спілкування гувернера (педагогічного спілкування) з дитиною на засвоєння нею моральних норм та правил поведінки.

Методика формування етичних навичок і навичок культури поведінки дитини.

Педагогічне спілкування – це професійне спілкування гувернера з дитиною у процесі її життєдіяльності, спрямоване на створення сприятливого психологічного клімату та здійснення на його основі виховання і розвитку дитини.

К.Д. Ушинський вказував, що вплив особистості вихователя на дитину складає ту виховну систему, яку не можна замінити ні підручником, ні моральними сентенціями, ні системою покарань і зархочень.

В.О. Сухомлинський зазначав, що об’єктами педагогчного впливу є найтонші сфери особистості дитини – її почуття, розум, воля, самосвідомість, і вплинути на них можна лише подібним – почуттями, розумом, волею вихователя.

Здійснюючи моральне виховання, гувернер не лише надає дитині певні знання, а й впливає на неї своєю поведінкою, виступаючи зразком дотримання моральних норм та еталонів етичної поведінки. Саме дорослий виступає як зразок для дитини починаючи з трьох років її життя (за Ельконіним, Божович).

Поведінка гувернера наочно демонструє приклади гуманного ставлення до інших, втілює у практику правила культурного, етичного поводження. Спочаику вихователь сам проявляє позитине емоційне ставлення до інших, а потім спонукає до цього дитину.

Сприяє моральному розвитку дитини демократичний, гуманний стиль спілкування з нею. Важливим є не тільки зміст вимог до дитини, а й форма, в якій і вимоги повідомляються. Грубість, нестриманість, непоміркований вчинок вихователя, несправедливе покарання сильно травмують дитину, підривають її довіру до дорослого. На перешкоді таким проявам може стати володіня гувернером своїм емоційним станом, настроями, психічним самопочуттям, вміння стримуватися, не діяти зопалу. Будь-яким виховним впливам повинні передувати педагогічні роздуми гувернера про вчинок, поведінку гувернера, а не те, на що штовхає його миттєвий настрій або емоційний стан. У будь-якому разі можна застосувати відстрочене покарання.

Метою схвалення гувернера повинна бути фіксація уваги дитини на позитивних проявах її поведінки, виклик у неї задоволення від виконання морального правила. На першому етапі оволодіння моральними правилами схвалення дорослого є основним мотивом прояву правильної поведінки дитини.

Мета засудження негатиної поведінки – активізація почуття невдоволення, сорому, жалю. Недостатньо сказати дитині, що вчинок поганий, необхідно при цьому своє ставлення до нього та наслідки для інших.

Дитина у дошкільному віці сильно потребує позитивних емоційних взаємостосунків з дорослим. Усяке порушення цих взаємостосунків дитина переживає вкарай важко і саме тому у подальшому намагається діяти згідно вимог дорослих. Коли дитина цінує свої добрі стосункі з близькими їй лорослими, справедливе засудження її вчинків з їх боку викликає розкаяння, бажання виправитися. Ефективними у закріплення моральної поведінки є такі способи комунікативного впливу на дитину, як натяк, опосередковане педагогічне навіювання, опосередкована оцінка.

Раннє залучення дітей до праці сприяє успішній соціалізації. Необхідність працювати сприймається при цьому дитининою як неодмінний атрибут життя. І навпаки, якщо батьки відгороджують дитину від праці по дому, від допомоги, то дитина вважає, що працювати не обов’язково.

Трудове виховання пов’язане з моральним вихованням, естетичним, розумовим, фізичним розвитком. Відсутнусть вправ на узгодження дій рук і очей затримує фізичний розвиток дитини, негативно відбивається на розумовому розвиткові,

Завдання трудового виховання:

1. Виховання позитивного ставлення до праці, бажання працювати.

2. Формування трудових умінь та навичок.

3. Виховання поваги до праці дорослих.

4. Виховання морально-вольових якостей особистості.

Засоби трудового виховання:

1. Власне трудова діяльність.

2. Ознайомлення з працею дорослих.

3. Художні засоби.

Види праці дітей:

1.. Самообслуговування – вдягання, прийом їжі, санітарно-гігієнічне обслуговування. Набувши навичок самообслуговування дитина стає більш незалежною від дорослих, більш захищеною і впевненою у собі.

2. Господарчо-побутова діяленість – прибирання приміщення, миття посуду, прання тощо.

3. Праця по догляду за тваринами і рослинами.

4. Ручна і художня праця – виготовлення саморобних іграшок, аплікація, вишивання, шиття, ліплення тощо.

Умови успішного трудового виховання:

1. Створення позитивної емоційної атмосфери переживання дитиною успіху, задоволення від досягнутого результату, схвалення праці, зусиль дитини дорослими, що призводить до того, що праця у дитини асоціюється з приємними емоціями. Заохочення повинно відповідати вкладеним дитиною трудовим зусиллям.

2. Участь дорослого уроботі з дитиною повинна бути помірною.

3. Поки у дитини не сформується стійке позитивне ставлення до праці, робота виконується більш ефективно у присутності дорослого.

4. Необхідно враховувати навантаження, тривалість, обсяг, складність роботи в залежності від віку дитини та сформованості її трудових навичок. Неодмінною умовою успіху у трудовому вихованні дитини є педагогічний такт батьків, вихователя, який прявляється у процесі навчання і демонстрації дитині того, що саме і як потрібно робити, у непомітній допомозі дитини саме у тій мірі, у якій вона цього потребує, у терпінні, наполегливості.

5. По моржливості не відмовлтися від допомоги дитини.

6. Необхідно систематично залучати дитину до праці. Дитина повинна мати постійні трудові обов’язки по дому і нести відповідальність за їх виконання.

7. Не карати працею

8. Важливо, що дитина розуміла необхідність своєї праці як особисто для себе, так і для інших.

9. Необхідно забезпечити дитину відповідними знаряддями праці.

Формування позитивного ставлення до праці починається з раннього віку. Для дитини раннього віку (1-3 роки) характерний інтерес до оточуючого, бажання діяти з предметами, висока пізнавальна активність. Все це можна і необхідно використовувати у трудовому вихованні, поступово переводячи дитину від виконання простих завдань разом із дорослими до більш складних доручень, які діти виконують самостійно.

Усвідомлення мети діяльності. Діти 3-4 років не можуть самостійно визначати мету діяльності. На цьому етапі дорослий ставить мету і допомагає її реалізувати. Діти 5-7 років вже здатні самостійно поставити мету і усвідомити відділені цілі ідіяльності.

Планування діяльності. Діти 2-4 рокув взагалі не планують свою діяльність. Старші діти планують лише процес виконання, але не визначають та не планують знаряддя діяльності, результат. Дорослий повинен вчити дітей планувати трудову діяльність.

Ставлення дітей до результатів праці. Для дітей 2-4 рокув важливий як матеріальний, так і моральний результат, тобто позитина оцінка дорослого, його схвалення. У 5-7 років стає значущим матеріальний результат, виникає почуття гордості, задоволення від результату праці.

Звичка до праці виробляється поступово: показ – пояснення – дії разом з дорослим – поступове зменшення обсягу допомоги та участі дорослого – самостійне виконання. З 4-5 рокув у дітей повинні бути постійні обов”язки по дому.

Л і т е р а т у р а:

1. Козлова С.А., Куликова Т.А. Дошкольная педагогика: Учебное пособие. – М.: ”Академия”, 1998..
2. Макаренко А.С. Лекции о воспитании детей// Избр. пед.сСоч. – М., 1977. – Т.2.
3. Свердлов О.Г. Діалоги про виховання. Книга для батьків. – К., 1985.
4. Титаренко В.Н. Нравственное воспитание в семье// Культура семейных отношений. – М., 1985.
5. Воспитание дошкольника в труде / Под ред. Нечаевой. – 1983.
6. Куликова Т.А. Семейная педагогика и домашнее воспитание. – М., 1997.
7. Макаренко А.С. Книга для родителей. – К.: Рад шк., 1987.
8. Маркова Т.А. Воспитание трудолюбия у дошкольника. – М., 1991.
9. Никитин Б.П., Никитина Л.А. Мы, наши дети и внуки. – М., 1989.
10. Сухомлинський В.О. Батьківська педагогіка. (Будь-яке видання

1. Вміти давати відповіді:

1. Особливості адміністративного поділу українських земель в складі імперій.

2. Характерні риси економічного розвитку українських земель в складі Російської імперії на початку XIX ст. В чому виявилась криза кріпосництва.

3. Причини та мета національного відродження на землях в складі Російської імперії. Відмінність вимог старшини та інтелігенції.

4. Прояви національного відродження на землях в складі Російської імперії.

5. Характерні риси економічного розвитку українських земель в складі Австрійської імперії на початку XIX ст. В чому виявилась криза кріпосництва.

6. Причини та мета національного відродження на землях в складі Австрійської імперії. Чому головним учасником стало духівництво.

7. Прояви національного відродження на землях в складі Австрійської імперії.

8. Революція 1848 – 1849 рр., її наслідки для західноукраїнських земель.

9. Декабристи та українське відродження?

10. Роль та наслідки зовнішньополітичних акцій Російської імперії для українських земель.

1. Вміти порівнювати: Порівняти причини, мету та учасників національного відродження на Наддніпрянській та Західній Україні.

Порівняти програмні вимоги організацій декабристів.

1. Робити доповіді: Діяльність «Руської трійці». Діяльність та значення Кирило – Мефодіївського товариства.

Література:

Основна:

Бойко О.Д. Історія України: Посібник. - К., 2002.

Історія України: Навчальний посібник / Під ред. В.А. Смолія. - К., 2000.

Остафійчук В. Ф. Історія України:сучасне бачення.-К.,2008

Світлична В.В. Історія України. – К.; Л., 2003.

Субтельний О. Україна: історія. - К., 1996.

Додаткова:

Вєрига В. Нариси з історії України (кінця XVIII— почат­ку XX ст.). - Л., 1996.

Грицак Я. Нариси історії України.- К., 1996.

Катренко А.В. Український національний рух XIX ст. - Ч. І.: Перша пол. XIX ст. - К., 1998.

Когут 3. Російський централізм і українська автономія. - К., 1996.

Дата добавления: 2014-01-07