Лекція 7 ПС-Ф

Тема 7. Спрощена система оподаткування суб’єктів малого підприємництва (2 год.)

1. Особливості запровадження спрощеної системи оподаткування.

2. Платники єдиного податку – юридичні особи.

3. Платники фіксованого податку фізичні особи – підприємці.

4. Порядок сплати єдиного податку.

1. З метою державної підтримки малого бізнесу Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» від 22.06.1999 р. № 746/99 для суб’єктів малого підприємництва запроваджено спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Вона поширюється на суб’єктів підприємницької діяльності (СПД):

- фізичних осіб, у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 громадян та обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за календарний рік не перевищує 500 тис. грн.;

- юридичних осіб будь-якої організаційно-правової форми середньооблікова чисельність працюючих у яких не перевищує 50 фізичних осіб і обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за календарний рік не перевищує 1 млн. грн.

Проте філії, представництва та інші відокремлені представництва головного підприємства не можуть перейти на спрощену систему оподаткування окремо від головного підприємства і бути незалежним від нього платником єдиного податку.

Не можуть також перейти на спрощену систему оподаткування:

- суб’єкти малого підприємництва, в яких частка внесків у статутному фонді, що належить засновникам – юридичним особам та учасникам, які не є СМП, перевищує 25 %;

- довірчі товариства, страхові компанії, фінансово-кредитні та небанківські установи (банки, ломбарди, кредитні спілки);

- суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють операції у сфері обігу дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння;

- підприємства грального бізнесу;

- пункти обміну іноземної валюти;

- виробники та імпортери підакцизних товарів (алкогольних, тютюнових, паливо-мастильних).

2. Для переходу на спрощену систему оподаткування СМП – юридична особа повинна подати в ДПІ за місцем реєстрації заяву не пізніше ніж за 15 днів до початку будь-якого кварталу. При цьому обов’язковою умовою, що надає право СМП перейти на спрощену систему оподаткування є сплата до бюджету всіх податків та обов’язкових платежів, термін сплати яких настав на дату подання заяви.

У заяві платник повинен розрахувати планований на поточний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), майна та основних фондів, як підсумок фактичної виручки від реалізації на дату подання заяви до ДПІ та розрахункового обсягу виручки від реалізації за решту місяців, виходячи з середньої місячної фактичної виручки за період, що передує переходу (табл. 1).

При цьому для переходу на спрощену систему оподаткування доходи СМП – юридичної особи за попередній рік та розрахована виручка за поточний рік не повинні перевищувати 1 млн. грн.

Таблиця 1

Схема визначення виручки від реалізації (фактичної та розрахункової), що надає можливість перейти на спрощену систему оподаткування

Період, з якого заплановано перехід	Розрахунок планованої виручки на поточний рік
ІІ квартал поточного року	Фактична виручка за січень – лютий та розрахункова за березень – грудень
ІІІ квартал поточного року	Фактична виручка за січень – травень та розрахункова за червень – грудень
ІУ квартал поточного року	Фактична виручка за січень – серпень та розрахункова за вересень – грудень
І квартал наступного року	Фактична виручка за січень – листопад та розрахункова за грудень

ДПІ зобов’язана протягом 10 днів після отримання заяви від платника видати йому «Свідоцтво про право на сплату єдиного податку суб’єктом малого підприємництва» або надати письмово мотивовану відповідь. Термін дії свідоцтва до кінця календарного року.

Новостворені СМП мають право перейти на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з того кварталу, в якому проведено їх державну реєстрацію.

СМП який сплачує єдиний податок може повернутися до загальної системи оподаткування з початку кожного наступного кварталу за умови подання до ДПІ заяви не пізніше ніж за 15 днів до закінчення звітного кварталу.

Рішення про перехід на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності СМП може прийняти не більше одного разу протягом календарного року.

СМП які сплачують єдиний податок не мають права застосовувати інший спосіб розрахунків за відвантажену продукцію, крім готівкового та безготівкового.

При перевищені СМП граничної чисельності або обсягу виручки він повинен перейти на загальну систему оподаткування починаючи з наступного звітного кварталу.

Юридичні особи можуть вибрати одну з двох ставок оподаткування:

- 10 % від суми виручки від реалізованої продукції, за винятком АЗ - при не сплаті ПДВ;

- 6 % від суми виручки від реалізованої продукції, за винятком АЗ - при сплаті ПДВ.

Юридичні особи зобов’язані вести книгу обліку доходів і витрат та касову книгу. Розрахунок про сплату єдиного податку юридичні особи повинні подати до ДПІ до 20 числа наступного за звітним кварталом місяця.

Після закінчення терміну свідоцтва платник єдиного податку повинен здати його в ДПІ протягом 5 днів.

3. За спрощеною системою оподаткування також можуть працювати фізичні особи – підприємці. Для цього кожен громадянин, іноземець та особа без громадянства повинні подати до ДПІ за місцем проживання заяву із зазначенням видів діяльності, якими вони передбачають займатися.

Ставки єдиного податку для фізичних осіб – підприємців встановлюються місцевими радами за місцем їх державної реєстрації у фіксованому розмірі залежно від виду діяльності в межах від 20 до 200 грн. на місяць, який збільшується у разі використання найманої особи, включаючи членів його сім’ї на 50 % за кожну особу.

Для переходу на сплату єдиного податку фізична особа повинна не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного звітного кварталу подати до ДПІ заяву та розрахуватися зі всіма податковими зобов’язаннями, які виникли у неї до цього. Одночасно підприємець подає до органу ДПС копію квитанції про сплату податку мінімум на один місяць.

Розмір єдиного податку, який сплачує фізична особа не залежить від розміру його доходу. Якщо підприємець здійснює декілька видів діяльності для яких встановлено різні ставки єдиного податку, то він придбаває і сплачує податок за більшою ставкою. Підприємці, які сплачують єдиний податок повинні вести книгу обліку доходів і витрат.

Фізичні особи – підприємці протягом 5 днів після закінчення звітного кварталу подають до органу ДПС звіт, в якому вказують: види діяльності, які здійснювалися; фактичну кількість працівників; суму фактично сплаченого єдиного податку; обсяг виручки від реалізації товарів з початку дії свідоцтва у календарному році.

Якщо валовий дохід підприємця – платника єдиного податку в поточному календарному році перевищить 500 тис. грн., або кількість працюючих 10 чоловік він повинен перейти на загальну систему оподаткування.

Підприємці, які займаються торгівлею на ринку, та у яких дохід за попередні 12 місяців не більше 119 тис. грн. (17 Х 7000), а кількість працюючих не більше 5 чол. можуть сплачувати фіксований податок (від 20 до 100 грн.), який придбається до 20 числа місяця, що передує звітному.

4. Платники єдиного податку звільняються від сплати таких податків і зборів:

- ПДВ (крім юридичних осіб, які сплачують податок за ставкою 6 %);

- податку на прибуток підприємств;

- податку на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб – підприємців);

- плати (податку) за землю;

- плати за користування надрами;

- збору за спеціальне використання води та лісових ресурсів;

- збору за проведення деяких видів підприємницької діяльності.

Юридичні особи повинні сплатити єдиний податок не пізніше 20 числа наступного за звітним місяця на окремий рахунок Держказначейства.

Фізичні особи повинні сплатити єдиний податок не пізніше 20 числа місяця який передує звітному місяцю на окремий рахунок Держказначейства.

Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування малі підприємства та підприємці сплачують на загальних підставах.

Указом Президента передбачалося, що малі підприємства та підприємці кошти до Пенсійного фонду і на соціальне страхування не сплачують, а Держказначейство наступного для після надходження цих коштів від платників перераховують:

- 43 % коштів до місцевих бюджетів;

- 42 % коштів до Пенсійного фонду;

- 15 % на обов’язкове соціальне страхування.

Оскільки сьогодні єдиний внесок на соціальне страхування малі підприємства та підприємці сплачують окремо, то до Держказначейства вони перераховують тільки 43 % від відповідної ставки або розміру податку.

Дата добавления: 2014-01-07