Радянсько-німецькі договори 1939 р. і західноукраїнські землі

ТЕМА: УКРАЇНА В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

Н.р.

(1939-1945 рр.)

1. Радянсько-німецькі договори 1939 р. і західноукраїнські землі. Радянізація західних областей України.

2. Початок Великої Вітчизняної війни. Події 1941-1942рр.

3. Окупаційний режим та Рух Опору в Україні.

4. Визволення території України від гітлерівських окупантів.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Історія України. Навчальний посібник для студентів неісторичних спеціальностей – К., 1998, с. 315-331

2. Лановик Б.Д. Історія України. – К.,1999, с. 406-420

3. Субтельний О. История Украины.- К.,1994, с.569-601

4. Савченко Н.Н., Филиппенко Р.И. Учебное пособие "История Украины: конспект лекций" для студентов - X.: Изд-во НФАУ, 2002. – с.128-235

Друга світова війна почалась нападом Німеччини на Польщу 1 вересня 1939р. Серед багатьох чинників, що призвели до війни, були дві дипломатичні угоди, які справили на українців безпосередній вплив.

1938 – Мюнхенський пакт (розчленування Чехословаччини)  

Друга світова війна

1) Підписаний 30 вересня 1938р. Мюнхенський пакт був

продовженням політики «умиротворення агресора», яку

проводили Англія та Франція. Після Мюнхенського пакту

була розчленована Чехословаччина, частину якої – Закарпатську

Україну – окупувала союзниця Німеччини Угорщина

23 серпня 1939р. – пакт Молотова - Ріббентропа

2) Ще безпосередніше відношення до початку Другої світової війни мав підписаний

23 серпня 1939р. пакт про ненапад між Німеччиною І Радянським Союзом,

відомий як пакт Молотова-Ріббентропа.

Гітлер, що не приховував ненависті до Радянського Союзу, хотів, перш ніж напасти на своїх противників на Заході, нейтралізувати Радянський Союз.

Сталін, зі свого боку сподівався, підписавши пакт, спрямувати агресію нацистів на Францію та Англію і в такий спосіб виграти час для накопичення власних сил. До пакту додавався таємний протокол, у якому Сталін і Гітлер домовилися про розподіл Європи на сфери впливу та окупації:

Радянський Союз Німеччина

Прибалтика, Західна Білорусія та Західна Україна, Буковина та Бессарабія

Західна частина Польщі

Маючи гарантії нейтралітету Радянського Союзу, Гітлер напав на Польщу, поклавши початок Другої світової війни. Поспішаючи оволодіти Своєю частиною Польщі, 17 вересня 1939р. війська Червоної Армії під командуванням маршала С.Тимошенко вступили у Східну Польщу і зайняли майже всі землі, заселені українцями та білорусами. До кінця вересня 1939 р. Польща була розгромлена. А в червні 1940р. радянські війська окупували Буковину та Бессарабію, що перебували в складі Румунії.

Після приєднання на західноукраїнських землях почалось проведення політики радянізації.

Радянізація - це система заходів, спрямованих на установлення радянської влади, побудову соціалістичного суспільства за моделлю Радянського Союзу на західноукраїнських землях

Основні заходи радянізації:

- створено 6 нових областей 1939р. (Львівська, Дрогобицька, Рівненська, Волинська, Тернопільська, Станіславська) та 2 у 1940р. (Чернівецька та Ізмаїльська);

- створення радянських органів влади, поширення радянського законодавства;

- уніфікація адміністративно-територіального устрою (скасування поділу на воєводства, поділ на області та райони і т. ін.);

- направлення зі східних районів великої кількості кадрів (часто російськомовних);

- націоналізація промислових підприємств, розвиток промисловості конфіскація поміщицького та інших великих землеволодінь і передача землі селянам;

- початок примусової колективізації (весна 1940 р.);

- заборона всіх політичних партій, громадських, кооперативних, культурно-освітніх товариств, створених раніше; дозволено діяльність лише КП (б)У, комсомолу, радянських профспілок;

- розширення мережі навчальних закладів усіх рівнів; заснування бібліотек, клубів тощо;

- українізація освіти, преси;

- уведення безкоштовного навчання, медичного обслуговування;

- суворий контроль партійно-радянського керівництва над усіма сферами життя;

- командно-адміністративні методи впровадження радянської політики;

- нехтування місцевих особливостей та традицій;

- утиски церкви, особливо греко-католицької;

- репресії щодо місцевого населення;

- депортація у східні райони.

Результатом політики радянізації стало, з одного боку покращення рівня життя найбідніших верств населення, розвиток економіки краю, а з іншого — зростання незадоволення репресивними методами влади, підтримка серед населення ідеї створення самостійної Української держави, вступ до загонів оунівців.

Таким чином, у 1939-1940рр. українці були об’єднані в межах однієї держави. Але це не було їхнім рішенням, вони були не суб’єктом, а об’єктом геополітики.

Результати політики радянізації (заповнити таблицю)

№	Адміністративні зміни	Політична сфера	Економічна сфера	Соціальна сфера	Аграрні перетворення	Освіта, наука, релігія

2. Початок Великої Вітчизняної війни. Події 1941-1942рр.

22 червня 1941р., порушивши Пакт про ненапад, Німеччина нападає на Радянський Союз. Починається Велика Вітчизняна війна.

Напад на Радянський Союз розпочався згідно з розробленим німецьким генштабом і затвердженим Гітлером ще 18 грудня 1940 р. планом «Барбаросса».

План «Барбаросса» — кодова назва плану війни Німеччини проти Радянського Союзу, в основі якого був «бліцкриг» (блискавична війна).

Згідно з планом «Барбаросса» гітлерівські війська наступали у трьох напрямках:

Група армій	Головнокомандувач	Напрямки удару
«Північ»	фон Леєб	Прибалтика, Ленінград, Архангельськ
«Центр»	фон Бок	Мінськ, Смоленськ, Москва
«Південь»	фон Рундштедт	Західна Україна, Київ, Крим, Донбас

Оборонні бої 1941р.:

22 червня 1941 р. — бомбардування німецькою авіацією українських міст (Рівне, Львів, Житомир, Київ, Севастополь та ін.), запеклі бої на кордонах.

23—29 червня 1941 р. — найбільша танкова битва початкового періоду війни в районі Луцьк — Броди Рівне, в якій узяли участь з обох сторін близько 2 тис. танків (на тиждень затримала просування німців).

11 липня — 22 вересня 1941 р. — Київська оборонна операція, яка в результаті некомпетентного керівництва Й. Сталіна та його оточення закінчилася катастрофою для Південно-Західного фронту. Не дозволивши вчасно відвести війська з київського виступу й зайняти більш вдалу позицію для оборони, Ставка Верховного Головнокомандування прирекла на загибель і полон понад 600 тис. чол., які опинилися в оточенні. У цій операції загинули командувач фронту М. Кирпонос, член військової ради М, Бурмистренко, начальник штабу фронту В. Тупиков.

Оборона Києва тривала 71 день, вона надовго затримала німців і дала змогу провести евакуацію на схід людей і великих підприємств Лівобережжя та Донбасу.

5 серпня - 13 жовтня 1941 р. - оборона Одеси. Протягом 73 днів захисники міста відтягували на себе 300-тисячну ворожу армію

25 жовтня 1941 р. - гітлерівці зайняли Харків, до кінця жовтня - значну частину Донбасу.

30 жовтня 1941 р.- 4 липня 1942 р. - героїчна оборона Севастополя, яка тривала 250 днів.

До кінця 1941 р. - німцями була окупована майже вся територія України (крім декількох районів на Сході). До полону потрапили 3,8млн радянських військовополонених (з них 1,3 млн. становили українці).

? В чому полягає значення оборонних боїв Червоної Армії:

1) …………………………………………………………………………………………

2) ………………………………………………………………………………………….

Мобілізаційні заходи в Україні

Мобілізація — переведення збройних сил держави, промисловості, транспорту на воєнний лад

Основні заходи мобілізації:

— 30 червня 1941 р. — створення Державного Комітету Оборони на чолі з Й. Сталіним. Сталін також очолив Ставку Верховного Головнокомандування та став Верховним Головнокомандувачем Збройних сил;

— мобілізація до лав Червоної Армії (з України — понад 2 млн чол.);

— створення загонів народного ополчення з числа добровольців;

— спорудження оборонних укріплень;

— перебудова народного господарства на воєнний лад;

— евакуація підприємств, колгоспів, наукових та культурно-освітніх установ, людей, цінностей та швидке налагодження виробництва в тилу (всього з України евакуйовано понад 550 великих підприємств, не менше 3,5 млн населення; все, що не встигали вивезти, знищували);

— державна позика, добровільна здача населенням коштовностей та грошей до фонду оборони.

Евакуація — вивезення в тил з місцевості, якій загрожує окупація, промислових об’єктів, населення.

Спроби контрнаступу 1942р:

У січні 1942р. радянські війська робили героїчні зусилля, щоб визволити Донбас.

Травень 1942 р. - наступальна операція радянських військ під Харковом, наслідки якої були трагічними (в районі Барвенківського виступу в оточення потрапили три радянські армії, втрата склала 240 тис, чол.).

Травень-червень 1942р.- провалом закінчилися спроби радянських військ визволити Крим: 4 липня 1942р. прийшлося залишити німцям Севастополь;

22 липня 1942р. - остаточна окупація території України німецько-фашистськими військами після захоплення м. Свердловська Ворошиловградської області (нині Луганської), але ціною величезних жертв, героїчного опору народу німецький плав «блискавичної війни» був зірваний.

Причини невдач Червоної Армії на початковому етапі війни:

- Тоталітарний характер влади, що поставив у залежність від волі однієї людини та її найближчого оточення життя мільйонів людей.

- Прорахунки керівництва країни на чолі з Й. Сталіним: ігнорування даних розвідки про дату наступу німецьких військ; заборона приводити війська в прикордонних районах до бойової готовності; зволікання з переоснащенням армії та побудовою оборонних споруд; відсутність чіткого плану на випадок масштабних військових дій (перемогти ворога збирались «малою кров'ю» на його території).

- Перевага німецьких сил на напрямках основних ударів.

- Репресії командного складу, досвідчених воєначальників напередодні війни.

- Жорстка централізація, атмосфера страху в країні вбивали ініціативу, гальмували вирішення нагальних проблем.

- Міжнародна ізоляція СРСР.

Дата добавления: 2014-01-07