Картка 1. «Людина — природа

Професійна діяльність, її функції.

Відповідно до поділу суспільної праці економіка містить собі дві великі сфери діяльності: виробничу (сферу матеріального виробництва) і невиробничу.

До сфери матеріального виробництва належать усі галузі, виробляють або доводять до споживачів матеріальні блага, промисловості, сільському господарстві, будівництві створюються необхідні для суспільства засоби виробництва (матеріали, машини, спорудження й т. ін.) і предмети споживання (продукти, одяг, взуття й т. ін.). Вантажний транспорт, зв'язок з обслуговування виробництва, торгівля, громадське харчування, матеріально-технічне постачання, заготівля і збут також належать до сфери матеріального виробництва, тому що вони сприяють створенню продукції й забезпечують її реалізацію. Це важка і легка промисловість, сільське господарство, будівництво, транспорт.

До невиробничої сфери належать галузі, що здійснюють медичне, культурно-побутове обслуговування населення, керування, планування й інші суспільні функції. Ця сфера впливає на поліпшення умов праці, побуту людей, підвищення життєвого рівня. Це охорона здоров’я, соціальне забезпечення, житлово-комунальне господарство, побутове обслуговування, освіта, культура, мистецтво, наука, зв’язок.

Для роботи в різних галузям матеріального виробництва й не­виробничої сфери необхідні люди різних професій і спеціальностей. У сучасному суспільстві існує величезна кількість професій. їхнє число й перелік постійно змінюються: деякі професії «відмирають», застарівають, їх заміняють нові.

Класифікувати професії можна за різними ознаками (за пер­шою літерою назви, належністю до галузі господарства й т. ін.). Але молоді люди, що стоять перед вибором професії, не завжди точно знають назву професії,. що їх цікавить. Найбільш зручною є класифікація, що побудована на ознаках, зумовлених особистими якостями людини (здібностями, станом здоров'я, особистим життє­вим досвідом і т. ін.). При такій класифікації професії поєднують за типами (залежно від об'єкта або предмета праці), класами (за­лежно від мети праці), групами (залежно від умов праці).

Залежно від об'єкта або предмета праці, від того, із чим або з ким працює людина, усі професії розподіляють на п'ять типів: людина – природа, людина – техніка, людина – людина, людина – знакова система, людина – художній образ.

Представників цих професій поєднує одна дуже важлива якість — любов до природи. Але любов не споглядальна, котра притаманна практично всім людям, які вважають природу найбільш сприятливим середовищем для відпочинку, а діяльна, пов'язана з пізнанням її законів і їх застосуванням. Одна справа — любити тварин і рослини, бавитися з тими, радіти їм. І зовсім інша — регулярно, день у день доглядати за ними, спостерігати, лікувати, вигулювати, незважаючи на особистий час і плани.

Фахівець зобов'язаний:

· усе знати про живі організми;

· бути ініціативним і самостійним у розв'язанні конкретних завдань;

· бути турботливим, терплячим, далекоглядним;

· бути спокійним і врівноваженим.

■ Предметом праці для представників більшості професій типу «людина - природа» є:

• тварини, умови їхнього зростання і життя;

• рослини, умови їхнього вирощування.

Фахівцям у цій сфері доводиться виконувати такі види ді­яльності:

• вивчати, досліджувати, аналізувати стан, умови життя рослин або тварин (агроном, мікробіолог, зоотехнік, гідробіолог, агрохімік, фітопатолог);

вирощувати рослини, доглядати за тваринами (лісівник, рільник, квіткар, городник, птахівник, тваринник, садівник, бджоляр);

• проводити профілактику захворювань рослин і тварин (ветеринар, лікар карантинної служби).

Психологічні вимоги професій «людина — природа»:

• розвинена уява, наочно-образне мислення, гарна зорова пам'ять, спостережливість, здатність передбачати й оці­нювати мінливі природні фактори;

• оскільки результати діяльності виявляються лише за досить тривалий час, фахівець повинен мати терпін­ня, наполегливість, має бути готовим працювати поза колективами, іноді за нелегких погодних умов, у бруді й т. ін.

Картка 2. «Людина — техніка».

Особливість технічних об'єктів полягає в тому, що вони, як правило, можуть бути точно виміряні за багатьма ознаками. При їхній обробці, перетворенні, переміщенні або оцінюванні від пра­цівника вимагається точність, визначеність дій. Техніка як Пред­мет праці надав широких можливостей для новаторства, вигадки, творчості.

Важливі умови для успіху в цій сфері:

• технічна фантазія;

• здатність подумки поєднувати і роз'єднувати технічні об'єкти та їхні частини;

• практичне мислення.

Предметом праці для представників більшості професій типу «людина — техніка» є:

1. технічні об'єкти (машини, механізми);

2. матеріали, види енергії.

Фахівцям у дій галузі доводиться стикатися з такими видами діяльності:

• створення, монтаж, складання технічних пристроїв (фахів­ці проектують, конструюють технічні-системи, пристрої, розробляють процеси їх виготовлення. З окремих вузлів, деталей, складають машини, механізми, прилади, регулю­ють і налагоджують їх);

• експлуатація технічних пристроїв (фахівці працюють на верстатах, керують транспортом, автоматичними системами);

• ремонт технічних пристроїв (фахівці виявляють, розпізнають несправності технічних систем, приладів, механізмів, ремонтують, регулюють, налагоджують їх).

Психологічні вимоги професій «людина — техніка»:

• гарна координація рухів;

• точне зорове, слухове, вібраційне й кінестетичне сприймання;

• розвинене технічне й творче мислення й уява;

• уміння переключати й концентрувати увагу;

• спостережливість.

Картка 3. «Людина — знакова система».

Ми зустрічаємося зі знаками значно частіше, ніж зазвичай уявляємо собі Це цифри, коди, умовні знаки, природні або штучні мови, креслення, таблиці, формули. У будь-якому разі людина сприймає знак як символ реального об'єкта або явища.

Щоб успішно працюватиме будь-якій професії цього типу, необхідно вміти:

· •абстрагуватися від реальних фізичних, хімічних, механічних властивостей предметів;

· подумки поринати у світ, здавалося б, сухих позначень і зосереджуватися на відомостях, які вони несуть у собі;

· уявляти й сприймати характеристики реальних явищ або об'єктів, що стоять за знаками;

· особливі вимоги професії цього типу пред'являють до уваги особистості.
Предметом праці для представників більшості професій типу «людина — знакова система» є:

• тексти рідною або іноземною мовою (редактор, коректор, друкарка, діловод, телеграфіст, оператор комп'ютерного набору);

• цифри, формули, таблиці (програміст, оператор ЕОМ, економіст, бухгалтер, статистик);

• креслення, схеми, карти (конструктор, інженер - технолог, кресляр, копіювальник, штурман, геодезист);

• звукові сигнали (радист, стенографіст, телефоніст, звукооператор).

Психологічні вимоги професій «людина - знакова система»:

• гарна оперативна й механічна пам'ять;

• здатність до тривалої концентрації уваги на абстрагованому (знаковому) матеріалі;

• гарне розподіляння і переключення уваги;

• точність сприйняття, уміння бачити те, що стоїть за умовними знаками;

• посидючість, терпіння;

• логічне мислення.

Дата добавления: 2014-01-07