Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Реєстрація пацієнтів, заповнення різних видів документації




Карта стаціонарного хворого (історія хвороби ф. №003/о) - основний документ лікувальних відділень стаціонару. У приймальному відділенні заповнюється титульний листок цього документа, що містить основні відомості про пацієнта, а саме:

Прізвища, ім'я, та по батькові, рік народження домашня адреса та телефон родичів (у разі смертельного випадку); дата та точний час прибуття пацієнта до стаціонару: останнє особливо важливе, якщо йдеться про тяжко хворого; місце роботи та посада; дані стосовно не переносності тих чи інших ліків (за словами пацієнта чи виписки); попередній діагноз

(це звичайно діагноз поставлений дільничним лікарем в ордері на госпіталізацію або лікарем швидкої допомоги). Діагноз при поступленні пише черговий лікар приймального відділення, після обстеження пацієнта.

Журнал реєстрації пацієнтів, що поступили на стаціонар (ф. 001 - о) який заповнює медсестра.

Алфавітний журнал заповнює м/с, який є документом для довідкової служби.

Медична сестра заповнює також " Статистичну карту вибулого ізстаціонару " (ф. № 066 - о), яку вкладає в історію хвороби.

Температурний листок, листок лікарських призначень (ф.№ 004 –о)

2.При підозрі на інфекційне захворювання медична сестра здійснює маніпуляції:

- проводить термометрію;

- за призначенням чергового лікаря бере мазок із зіва або носа;

- заповнює екстрене повідомлення про інфекційного хворого;

- за призначенням лікаря медична сестра надає невідкладну допомогу пацієнту, робить ін'єкції, клізми, промивання шлунка, катетеризацію сечового міхура;

- проводить антропометричні дослідження та санітарну обробку пацієнта;

3.Невідкладну допомогу у приймальному відділенні надають таких випадках:

При раптовому погіршенню стану пацієнта, якого було доставлено машиною швидкої допомоги. Наприклад, при повторному підвищенню артеріального тиску або виникненню больового приступу, блювання.

Якщо до приймального відділення поступив пацієнт за самозверненням внаслідок поганого самопочуття (біль у серці, животі, запаморочення тощо).

При раптовому погіршенні стану пацієнта, що поступає за направленням поліклініки.

У великих лікарнях для надання невідкладної допомоги при приймальному відділенні організовують палати інтенсивної терапії або ж реанімаційне відділення (палати). Це дає змогу не гаючи часу швидко привести тяжкохворих до цих відділень.

Питання щодо обсягу санітарної обробки пацієнта вирішує лікар після огляду пацієнта, встановлення діагнозу та оцінки його загального стану. Про вид санітарної обробки та її проведення, він записує в карту стаціонарного хворого.

4.Санітарну обробку пацієнта проводить безпосередньо медсестра, а допомагає санітарка.

Загальна санітарна обробка у повному обсязі призначається пацієнтам, у яких задовільний санітарний стан, а також тим, хто немає будь - яких тяжких захворювань чи ушкоджень шкірних покривів.

Гігієнічна ванна протипоказана особам із захворюванням середньої важкості, тяжко хворим, які перебувають у непритомному стані, пацієнтам з гарячкою (температура тіла понад 38 °С), а також тим що мають важкі ушкодження або захворювання шкіри. Особливості прийняття гігієнічної ванни або іншої водної процедури залежать від загального стану пацієнта. Пацієнти із задовільним станом приймають ванну самі під наглядом медичної сестри або санітарки. Середній термін прийому ванни становить 15-30 хвилин.

Температура ванни для пацієнтів із захворюванням середньої важкості повинна становити 36 - 37° середній час перебування у ванні - 10 - 15 хв. Часто такі пацієнти потребують сторонньої допомоги. Медична сестрачи санітарка опускають пацієнта у ванну на простирадлі, підтримуючи його під час купання за голову чи плечі, або садять на поставлений у ванну табурет обливаючи його за допомогою душу. Під ноги пацієнта для опори слід поставити дерев'яний місток. Санітарка допомагає пацієнту вимити голову; намиленою губкою миє пахвові ямки, промежину, проміжки між пальцями ніг, у жінок шкіру під молочними залозами. Існують пристосування, що допомагають пацієнтам зайти і вийти з ванни.

Прийняття душу показане пацієнтам із задовільним станом або станом середньої важкості, оскільки такі пацієнти переносять його краще ніж ванну і ця процедура є більш гігієнічною. При цьому температура води повинна становити 36 - 37 °С, тиск води не повинен бути сильним. Спочатку миють голову, потім тулуб і кінцівки. Пацієнти, в яких стан здоров'я середньої важкості, миються сидячи на табуретці. Їм допомагає медсестра та санітарка.

Застосовані губки слід зберігати у банці з написом " брудні ", а чисті - у банці з написом "чисті"'. Найкраще використовувати одноразові гігієнічні губки, якщо вони є. Після санітарної обробки пацієнт надягає чисту білизну і тапочки.

Місцеві водні гігієнічні процедури проводять тяжкохворим (на інфаркт міокарда, інсульт) пацієнтам з високою гарячкою, у непритомному стані, при важких ураженнях шкіри (екземі, псоріазі, трофічних виразках, раковій поверхні тощо). Таким пацієнтам проводять обтирання теплою водою, а такожможна застосовувати дезрозчини і миючі засоби.

Тяжкохворим, які потребують термінових реанімаційних заходів (при зупинці серця, дихання, смертельній кровотечі, аритмії тощо), водна санітарна обробка протипоказана.

До інших гігієнічних процедур належать: гоління, підстригання волосся, нігтів на руках та ногах. На титульній сторінці історії хвороби медична сестра робить відмітку про проведену санітарну обробку.

5.Антропометричні дослідження параметрів фізичного розвитку людини включають вимірювання зросту, маси тіла, окружності грудної клітки, та живота. Дані дослідження проводить медична сестра.

Вимірювання зросту проводять за допомогою спеціального приладу - зростоміра з точністю до 0,5 см. Вертикальна його стінка має сантиметрові поділки. Вздовж стійки пересувається горизонтально розташована планшетка. Вимірювання зросту можна проводити в положенні пацієнта стоячи, сидячи, лежачи, при цьому використовуючи зростомір або сантиметрову стрічку. При визначенні довжини тіла слід пам'ятати, що зранку, після сну, людина на 1 - 3 см. вища, ніж на при кінці дня.

Вимірювання маси пацієнта проводять на медичних вагах, які перед цією процедурою правильно виставляють та відрегульовують. Зважування стаціонарних пацієнтів проводять один раз на тиждень. Двічі або тричі проводять зважування пацієнтів з ожирінням, виснажених та з набряками. Величина маси дає уявлення про розвиток основних тканин організму - м'язової, кісткової, жирової.

Окружність частин тіла (шиї, грудної клітки, талії, стегна, плеча та ін.) вимірюють сантиметровою стрічкою. При вимірюванні окружності грудної клітки фіксують три показники: окружність в спокої, при максимальному вдиху і після повного видиху. Різниця двох останніх вимірів називається екскурсією грудної клітки. Величини 8 - 10 - 12 см свідчать про добрий розвиток дихального апарату. У людей, які не займаються фізичною працею і фізкультурою, екскурсія грудної клітки становить не більш ніж 5-7 см.

Вимірювання окружності живота має значення у пацієнтів на водянку живота, або асцит (вимірюють щодня), а також при ожирінні. У пацієнтів з асцитом збільшення окружності живота навіть на 1 см може свідчити про накопичення рідини в черевній порожнині.

При огляді пацієнта на наявність педикульозу слід пам'ятати, що вони - переносники важких інфекційних захворювань — висипного та поворотного тифу, тому в разі їх виявлення необхідно провести дезінфекцію. Скупчуються воші в потиличній та скроневій ділянках голови (головні воші), в ділянках лобка (лобкові) та в складках білизни (платтяні), а їх яйця (гниди) - сірувато - білого кольору, видимі неозброєним оком, ніби приклеєні до волосяного стержня, ближче до коренів волосся.

При проведенні обробки пацієнтів з педикульозом користуються наказом № 410. У санпропускнику є спеціальна укладка, в яку входять такі предмети: лупа, настільна лампа, бритва, нижниці, машинка для стрижки волосся, густий гребінь, педилін, ніттіфор, ніттілон, бензил-бензоат, розчин карбофосу, 5% борна мазь, 5 -10% - сірчано- ртутна мазь, 0,25 % емульсія дикрезилу, 0,5% розчин метилацетофос або протипедикульозний шампунь, чемерична вода, 10% оцтова кислота, клейонка для вичісування волосся та відро для його спалювання, косинка матер'яна і клейончаста, мішок для одягу, окуляри, дві маски, халат і косинка, рукавиці для персоналу.

Перед проведенням санітарної обробки пацієнта з педикульозом медична сестра зав'язує маску, надягає рукавиці додатковий халат і косинку. Застосування розчину карбофосу протипоказане: вагітним жінкам, дітям до 5-ти років, та особам з пошкодженнями шкіри голови. В цих випадках користуються 5% борною маззю, чемеричною водою, 0,25 % емульсією дикрезилу, 0,5% розчином метилацетофосу в однакових кількостях з оцтовою кислотою та мильно - порошковою емульсією, чи проти педикульозним шампунем. Для знищення гнид при обробці волосся цими розчинами необхідно додатково змочити волосся 9% оцтовим розчином, нагрітим до температури 27-36 ° С.

Чоловіків із завошеним волоссям на голові коротко стрижуть. Машинку для стрижки волосся дезінфікують розібраному вигляді - зануривши у 70% етиловий спирт на 15 хв. Якщо є запалення шкіри на голові, волосся стрижуть ножицями. Перед операцією або при завошивленості бритвою виголюють волосся на лобку і пахвинних ділянках. Бритву дезінфікують протягом 45 хв у потрійному розчині, потім споліскують водою і висушують. Перед голінням ділянку волосяного покриву змочують теплою мильною піною, залишки якої після гоління видаляють серветкою, а шкіру протирають спиртом. Садна і подряпини припікають 5% розчином йоду спиртового.

Приміщення і предмети, з якими стикався пацієнт обробляють цими дезінфікуючими засобами. Халат, косинку маску та одяг пацієнта складають у мішок та відправляють у дезінфікуючу камеру. На титульній сторінці історії хвороби роблять позначку " Р", а пацієнта через 10 днів повторно оглядають у лікувальному відділенні. Про кожний випадок педикульозу надсилають "Екстрене повідомлення про інфекційне захворювання" (ф. 058 - о) в санітарну - епідеміологічну станцію (СЕС) за місцем проживання пацієнта.

Одяг пацієнтів, які поступають в лікувальний заклад складають у спеціальний мішок або на окремі плічка, заповнюючи назву і кількість речей. Один примірник квитанції кладуть в мішок з одягом, другий вклеюють в історію хвороби.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 9014; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.013 сек.