Методи та засоби колективного та індивідуального захисту від шуму

Нормування, контроль шуму, вимірювальні прилади.

Класифікація шумів за походженням, за характером, спектром та часовими характеристиками.

За часовими характеристиками шуми поділяються на постійні й непостійні. Постійними вважаються такі шуми, рівень звуку яких за восьмигодинний робочий день змінюється в часі не більш, ніж на 5 дБ. Непостійні шуми, рівень звуку яких змінюється за восьмигодинний робочий день більше, ніж на 5 дБ, у свою чергу поділяються на коливальні в часі, переривчасті та імпульсні, які складаються із сигналів тривалістю менше 1 с.

За походженням розрізняють шуми механічного аеродинамічного та гідродинамічного походження.

Кожне джерело шуму може бути представлене своїми утворюючими тонами у вигляді залежностей рівня звукового тиску від частоти (частотним спектром шуму або просто спектром). Спектри шумів можуть бути лінійчатими (дискретними), суцільними або змішаними. Більшість джерел шуму на підприємствах мають змішаний або суцільний спектр.

Нормування шуму для робочих місць регламентується санітарними нормами та державним стандартом. Для постійних шумів нормування ведеться по граничному спектру шуму. Граничним спектром зветься сукупність нормативних рівнів звукового тиску.

У виробничих умовах часто шум має непостійний характер. Для цих умов найбільш зручно застосовувати середні величини, які звуться еквівалентним (по енергії) рівнем звуку L_екв, що характеризує середнє значення звуку в дБ.

Для вимірювання рівнів звукового тиску і звуку використовують вимірювачі шуму та вібрації ВШВ -1 і шумоміри.

Норма шуму на підприємствах – до 80 дБ. Рівень шуму обладнання коливається в межах 87…119.

Нормами передбачаються робочі зони з рівнем звуку, що перевищують 80 дБ, позначати спеціальними знаками, а працюючих у цих зонах забезпечувати засобами індивідуального захисту.

Лекція №7

Існують такі способи боротьби з шумом механічного походження:

• зменшення шуму безпосередньо в джерелах їх виникнення, застосовуючи обладнання, що не утворює шуму, замінюючи ударні технологічні процеси безударними, застосовуючи деталі із матеріалів з високим коефіцієнтом внутрішнього тертя (пластмаса, гума, деревина та ін.), підшипники ковзання замість кочення, косозубі зубчасті передачі замість прямозубих, проводячи своєчасне обслуговування та ремонт елементів, що створюють шум та ін.;

• зменшення шуму на шляхах їх розповсюдження заходами звукоізоляції а також звукопоглинання;

• зменшення шкідливої дії шуму, застосовуючи індивідуальні засоби захисту та запроваджуючи раціональні режими праці та відпочинку.

Способи зменшення шумів аеродинамічного та гідродинамічного походження:

• зменшення швидкості руху повітря та рідин, що забезпечує їх ламінарний режим течії;

• встановлення глушників, що вміщують звукопоглинаючі матеріали і поглинають звукову та коливальну енергію, що потрапляє на них;

• встановлення глушників, що подрібнюють потоки, зменшуючи таким чином їх енергію; спрямування потоку у зворотному напрямку, що дає змогу взаємоглинатися енергіям потоків прямого та зворотного напрямків, які контактують через перетинку.

Одним із найпростіших та економічно доцільних способів зниження шуму є застосування методів звукоізоляції та звукопоглинання.

Питання для самоконтролю:

1. Що таке шум, вібрація? Їх коротка характеристика.

2. За якими показниками характеризується шум?

3. Що таке вібрація, її види? Чим вібрація небезпечна для людини?

4. Розкажіть про нормування та контроль шуму.

5. Прилади для контролю за параметрами шуму і вібрації.

6. Дайте загальний огляд заходів захисту від шуму та вібрації.

7. Перечисліть методи боротьби з аеродинамічним та гідродинамічним шумом.

Література:

1. Я.І Бедрій, Ю.Л. Дешинський, Р.М. Івах, Л.А. Катренко, А.А. Краснощоких. Основи охорони праці — Львів: «Магнолія 2006», 2008.– 337с. (с. 47-62)

2. В.Ц. Жидецький, В. С. Джигирей, О.В. Мельников. Основи охорони праці — Львів: Афіша, 2000.– 345с. (с. 146-170)

3. М.П. Гандзюк, Є. П. Желібо, М. О. Халімовський. Основи охорони праці – Київ: Каравела, 2004.—405с. (с. 184-198)

4. В.П. Кучерявий, Ю.Є. Павлюк, А.Д. Кузик, С.В. Кучерявий. Охорона праці – Львів: Оріяна-Нова, 2007.- 367с. (135– 160).

Викладач Винничук Г.Д.

Лекція №8

Дата добавления: 2014-01-07