Процес горіння, його форми та види

Модуль 3. Основи виробничої безпеки

Тема: Основи пожежної профілактики на виробничих об’єктах

План

1. Процес горіння, його форми та види.

2. Показники вибухопожежонебезпечних властивостей матеріалів і речовин.

3. Категорії приміщень за вибухопожежонебезпечністю.

4. Класифікація вибухонебезпечних та пожежонебезпечних приміщень і зон.

Горіння – екзотермічна реакція окислення речовини, яка супроводжується виділенням диму та виникненням полум’я або світінням.

Для виникнення горіння необхідна одночасна наявність трьох чинників – горючої речовини, окисника та джерела запалювання.

При цьому горюча речовина та окисник повинні знаходитися в необхідному співвідношенні один до одного і утворювати таким чином горючу суміш, а джерело запалювання повинно мати певну енергію та температуру, достатню для початку реакції. Горючу суміш визначають терміном «горюче середовище». Це - середовище, здатне самостійно горіти після видалення джерела запалювання. Для повного згоряння необхідна присутність достатньої кількості кисню, щоб забезпечити повне перетворення речовини в його насичені оксиди. За недостатньої кількості повітря окислюється тільки частина горючої речовини. Залишок розкладається з виділенням великої кількості диму. В цих умовах також утворюються токсичні речовини, серед яких найбільш розповсюджений продукт неповного згоряння – оксид вуглецю (СО), який може призвести до отруєння людей. На пожежах, як правило, горіння відбувається за браком окисника, що серйозно ускладнює пожежогасіння внаслідок погіршення видимості або наявності токсичних речовин у повітряному середовищі.

Горіння може бути гомогенним та гетерогенним.

При гомогенному горінні речовини, що вступають у реакцію окислення, мають однаковий агрегатний стан – газо- чи пароподібний.

Якщо початкові речовини знаходяться в різних агрегатних станах і наявна межа поділу фаз в горючій системі, то таке горіння називається гетерогенним.

Пожежі, переважно, характеризуються гетерогенним горінням.

У всіх випадках для горіння характерні три стадії: виникнення, поширення та згасання полум’я.

За швидкістю поширення полум’я горіння поділяється на:

– дефлаграційне горіння – швидкість полум’я в межах декількох метрів за секунду;

– вибухове - надзвичайно швидке хімічне перетворення, що супроводжується виділенням енергії і утворенням стиснутих газів, здатних виконувати механічну роботу. При цьому швидкість полум’я досягає сотень метрів за секунду;

– детонаційне – це горіння, яке поширюється із надзвуковою швидкістю, що сягає кількох тисяч метрів за секунду.

За походженням та деякими зовнішніми особливостями розрізняють такі форми горіння:

– спалах – швидке згоряння горючої суміші без утворення стиснених газів, яке не переходить у стійке горіння;

– займання – горіння, яке виникає під впливом джерела запалювання;

– спалахування – займання, що супроводжується появою полум’я;

– самозаймання – горіння, яке починається без впливу джерела запалювання;

– самоспалахування - самозаймання, що супроводжується появою полум’я;

Лекція № 9

– тління – горіння без випромінювання світла, що, як правило, розпізнається за появою диму.

Залежно від агрегатного стану й особливостей горіння різних горючих речовин і матеріалів пожежі, за ГОСТ 27331-87, поділяється на відповідні класи і підкласи:

клас А – горіння твердих речовин, що супроводжується (підклас А1) або не супроводжується (підклас А2) тлінням;

клас В – горіння рідких речовин, що не розчиняються у воді;

клас С – горіння газів;

клас Д – горіння металів легких, за винятком лужних (Д1), лужних (Д2), а також металовмісних сполук (Д3);

клас (Е) – горіння електроустановок під напругою.

Дата добавления: 2014-01-07