Лекція № 13 Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності

Тексти

План

1. Особливості літературного процесу в Галичині.

2. «Руська трійця» і початок розвитку нової української літератури у Галичині.

3. Наукова та фольклористична діяльність «Руської трійці».

4. Альманах «Русалка Дністровая» (1837): історія видання, структура і проблематика пам’ятки, художні тексти.

5. Літературна творчість Маркіяна Шашкевича[5] (1811 – 1843):

a) поетична творчість, її основні мотиви: громадянська лірика, епічно-історична поезія, пейзажна та інтимна лірика;

b) казка «Олена» – зразок стильового синкретизму в українській романтичній прозі;

c) художні переклади і переспіви.

6.Поетична творчість Івана Вагилевича[6] (1811 – 1866):

a) легендарно-історична поема «Мадей», проблема вождя і народу;

b) балада «Жулин і Калина».

7. Мотиви й образи лірики Якова Головацького[7] (1814 – 1888).

М.Шашкевич. Слово до чтителей руського язика. Руська мати нас родила. Другові. Побратимові. Відкинь той камінь... Туга. Думка. Місяченько круглоликий. Згадка. Погоня. О Наливайку. Хмельницького обступленіє Львова. Руська мова. До милої. Розпука. Веснівка. Псалми Русланові. Над Бугом. Сумрак вечерній.

Олена.

І.Вагилевич. Мадей. Жулин і Калина.

Я.Головацький. Два віночки. Туга за родиною. Весна. Братові з-за Дунаю. Моя доля. Річка.

Література

1. Письменники Західної України 30-50-х рр. ХІХ ст. – К., 1965.

2. Русалка Дністровая. – К., 1967.

3. Шашкевич М., Вагилевич І., Головацький Я. Твори. – К., 1982.

4. Білецький О. «Русалка Дністровая» // Білецький О. Зібр. праць: У 5-ти т. - Т.2. – К., 1965. – С.127-147.

5. Бовсунівська Т. Історія української естетики першої половини ХІХ ст. – К., 2001. – С.274-288.

6. Вінок Маркіянові Шашкевичу: Поезії, статті, виступи, хроніка. – Х., 1987.

7. Гончар О. Українська література передшевченківського періоду і фольклор. – К., 1982. - С.270-284.

8. Євшан М. Свято Маркіяна Шашкевича // Євшан М. Критика. Літературознавство.

Естетика. – К., 1998. – С.33-45.

9. Зеров М. Українське письменство ХІХ ст. // Зеров М. Твори: В 2-х т. - Т.2. – К., 1990. – С.129-135.

10. Історія української літературної критики: Дожовтневий період. – К., 1988. – С.89-107.

11. Історія української літератури ХІХ століття: У 2-х кн. / За ред. акад. М.Г.Жулинського. – Кн.1. – К., 2005. – С.355-394.

12. Микитась В. Галузка могутнього дерева: Літературний нарис. – Ужгород, 1971.

13. Кирчів Р. Етнографічно-фольклористична діяльність «Руської трійці». – К., 1990.

14. Комаринець Т. Яків Головацький і українське національне відродження // Комаринець Т. Твори. – Львів, 1999. – С.197-205.

15. Нахлік Є. Пантелеймон Куліш і «Руська трійця»: до проблеми ідеологічних шукань серед української інтелігенції ХІХ століття. – Львів, 1994.

16. Нахлік Є. Поетичний світ Шашкевича-романтика // Рад. літературознавство. – 1984. -№8. – С. 37-46.

17. Нахлік Є. Українська романтична проза 20-60-х рр. ХІХ століття. – К., 1988. - С.152-167.

18. Пільгук І. Літературне відродження на Західній Україні (30-50-і роки ХІХ ст.) // Письменники Західної України 30-50-х рр. ХІХ ст. – К., 1965. – С.5-33.

19. Петраш О. Подвижники української ідеї. – Тернопіль, 1996.

20. Петраш О. «Руська трійця»: М.Шашкевич, І.Вагилевич, Я.Головацький та їхні літературні послідовники. – К., 1986.

21. Поплавський В. «Погоня» М.Шашкевича як романтична балада // Шашкевичіана. Маркіян Шашкевич в історії української культури. – Тернопіль, 1995. – С.36-37.

22. «Русалка Дністровая»: Документи і матеріали. – К., 1989.

23. «Руська трійця» в історії суспільно-політичного і культурного руху України. – К., 1987.

24. Скоць А. Балада Івана Вагилевича «Мадей» // Шашкевичіана. – Вип. 3-4. – Львів, 2000. – С.116-124.

25. Ткачук М. Лірика Маркіяна Шашкевича. – Тернопіль, 1999.

26. Ткачук М. Маркіян Шашкевич: дослідження. — Тернопіль, 2009.

27. Хропко П. Становлення нової української літератури. – К., 1988. – С.167-183.

28. Шалата М. Маркіян Шашкевич. Життя, творчість і громадсько-культурна діяльність. – К., 1969.

29. Шалата М. Перші будителі народного руху в Галичині // Шашкевич М., Вагилевич І., Головацький Я. Твори. – К., 1982. – С.5-22.

30. Щурат В. Шашкевичева «Олена» // Щурат В. Вибрані праці з історії літератури. – К., 1963. – С.138-143.

31. Франко І. До біографії Івана Вагилевича // Франко І. Зібр. творів: У 50-ти т. - Т.37. – К., 1982. – С.296-363.

32. Франко І. М.Шашкевич і галицько-руська література // Там само. - Т.29. – С.249-257.

33. Франко І. Нарис історії українсько-руської літератури… // Там само… -Т.41.

[1] Публікувався під псевдонімами: Основяненко; Грицько Основ’яненко; Любопытный Аверьян, состоящий не у дел коллежский протоколист, имеющий хождение по тяжбенным делам и по денежным взысканиям; Мякушкин Евстратий; Мякушкін Єфстафій Основяненко; Повинухин Фалалей; Повинухин Фалурден; Шестериков; Пампушкин, штаб-лекарь; Юноша из Белого Города; Земляк ваш Основъяненко.

[2] Публікувався під псевдонімом: Гребенкин Е.; Пирятинець; Г. Пирятин.

[3] Публікувався під псевдонімами: Земляк; Издатель; Мешлинський; Мітла; Метл. Амвр., Могила Амвр., Петренко Михайло.

[4] Публікувався під псевдонімами: Богучаров Иван.; Галка Ієремія; Николай; Н.К-ва; Равви.

[5] Публікувався під псевдонімом Руслан.

[6] Публікувався під псевдонімами: Вагилевич Далибор; Волк Заклика.

[7] Публікувався під псевдонімами: Балагура Яцько; Балагур Я.; Галичанин; Головацький Ярослав; Ярослав; Чепеленко; Русин Гаврило.

Зовнішньоекономічна діяльність — це ді­яльність суб’єктів господарської діяльності України та інозем­них суб’єктів господарської діяльності, побудована на взаємо­відносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Згідно з ч. 1 ст. 377 ГК зовнішньоекономічною ді­яльністю суб’єктів господарювання є господарська діяльність, яка в процесі її здійснення потребує перетинання митного кор­дону України майном та (або) робочою силою.

Отже, особливість ЗЕД полягає у тому, що вона належить до господарської діяльності, яка здійснюється за обов’язковою участю іноземних суб’єктів господарювання і пов’язана з перетинанням митного кордону України.

Відповідно до ч. 2 ст. 377 ГК зовнішньоекономічна діяль­ність провадиться на принципах свободи її суб’єктів добровіль­но вступати у зовнішньоекономічні відносини, здійснювати її у будь-яких формах, не заборонених законом.

Згідно зі ст. 378 ГК і ст. З Закону «Про зовнішньоекономіч­ну діяльність» суб’єктами ЗЕД в Україні є:

— фізичні особи — громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають цивільну правоздатність і дієздатність згідно з законами України і постійно проживають на території України;

— юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і які ма­ють постійне місцезнаходження на території України (підпри­ємства, організації та об’єднання всіх видів, включаючи акціо­нерні та інші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торговельні доми, посередницькі та кон­сультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об’єднання, організації та інші), в тому числі юри­дичні особи, майно та (або) капітал яких є повністю у власності іноземних суб’єктів господарської діяльності;

— об’єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно з законами України, але які мають постійне місцезнаходження на території України і яким цивільно-правовими законами України не заборонено здійс­нювати господарську діяльність;

— структурні одиниці іноземних суб’єктів господарської ді­яльності, які не є юридичними особами згідно з законами України (філії, відділення тощо) але мають постійне місцезнаходжен­ня на території України;

— спільні підприємства за участю суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяль­ності.

— інші суб’єкти господарської діяльності, передбачені зако­нами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 378 ГК у ЗЕД можуть брати участь та­кож зовнішньоекономічні організації, що мають статус юридич­ної особи, утворені в Україні відповідно до закону органами дер­жавної влади або органами місцевого самоврядування.

Всі суб’єкти ЗЕД України мають право відкривати свої пред­ставництва на території інших держав згідно із законами цих держав.

Всі суб’єкти ЗЕД мають право на участь у міжнародних не­урядових економічних організаціях.

Іноземні суб’єкти господарської діяльності, що здійснюють ЗЕД на території України, мають право на відкриття своїх пред­ставництв на території України. Акредитацію філій і представ­ництв іноземних банків здійснює Національний банк України відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяль­ність».

Реєстрація здійснюється Мінекономіки протягом 60 робо­чих днів з дня подання іноземним суб’єктом господарської ді­яльності документів на реєстрацію.

Для реєстрації представ­ництва іноземного суб’єкта господарської діяльності на терито­рії України необхідно подати такі документи:

— заяву з проханням про реєстрацію представництва, яка: складається у довільній формі;

— виписку з торговельного (банківського) реєстру країни, де іноземний суб’єкт господарської діяльності має офіційно за­реєстровану контору;

— довідку від банківської установи, в якій офіційно відкри­то рахунок подавця;

— довіреність на здійснення представницьких функцій в Україні, оформлену згідно з законом країни, де офіційно за­реєстровано контору іноземного суб’єкта господарської діяль­ності.

Документи, зазначені вище, мають бути нотаріально засвід­чені за місцем їх видачі і легалізовані належним чином у кон­сульських установах, які представляють Україну, якщо міжна­родними договорами України не передбачено інше.

У разі відмови Мінекономіки зареєструвати представницт­во іноземного суб’єкта господарської діяльності або неприйнят­тя рішення з цього питання у встановлений шістдесятиденний строк іноземний суб’єкт господарської діяльності може оскар­жити таку відмову в судових органах України.

Забороняється вимагати від іноземного суб’єкта господар­ської діяльності повторної реєстрації (перереєстрації) раніше за­реєстрованого представництва на території України.

У разі зміни назви, юридичного статусу, юридичної адреси чи оголошення іноземного суб’єкта господарської діяльності не­платоспроможним або банкрутом його представництво на тери­торії України зобов’язане повідомити про це Мінекономіки у се­миденний строк.

Відповідно до ст. 4 Закону «Про зовнішньоекономічну ді­яльність» до видів зовнішньоекономічної діяльності належать:

— експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили;

— надання суб’єктами ЗЕД України послуг іноземним суб’єк­там господарської діяльності, в тому числі: виробничих, транс­портно-експедиційних, страхових, консультаційних, маркетин­гових, експортних, посередницьких, брокерських, агентських, консигнаційних, управлінських, облікових, аудиторських, юри­дичних, туристських та інших, що прямо і виключно не забо­ронені законами України; надання вищезазначених послуг іно­земними суб’єктами господарської діяльності суб’єктам ЗЕД України;

— наукова, науково-технічна, науково-виробнича, виробни­ча, навчальна та інша кооперація з іноземними суб’єктами гос­подарської діяльності; навчання та підготовка спеціалістів на ко­мерційній основі;

— міжнародні фінансові операції та операції з цінними па­перами у випадках, передбачених законами України;

— кредитні та розрахункові операції між суб’єктами ЗЕД та іноземними суб’єктами господарської діяльності; створення суб’єктами ЗЕД банківських, кредитних та страхових установ за межами України; створення іноземними суб’єктами госпо­дарської діяльності зазначених установ на території України у випадках, передбачених законами України;

— спільна підприємницька діяльність між суб’єктами ЗЕД та іноземними суб’єктами господарської діяльності, що вклю­чає створення спільних підприємств різних видів і форм, прове­дення спільних господарських операцій та спільне володіння майном як на території України, так і за її межами;

— підприємницька діяльність на території України, пов’я­зана з наданням ліцензій, патентів, ноу-хау, торговельних ма­рок та інших нематеріальних об’єктів власності з боку інозем­них суб’єктів господарської діяльності; аналогічна діяльність суб’єктів ЗЕД за межами України;

— організація та здійснення діяльності в галузі проведення виставок, аукціонів, торгів, конференцій, симпозіумів, семіна­рів та інших подібних заходів, що здійснюються на комерційній основі, за участю суб’єктів ЗЕД; організація та здійснення опто­вої, консигнаційної та роздрібної торгівлі на території України за іноземну валюту у передбачених законами України випадках;

— товарообмінні (бартерні) операції та інша діяльність, по­будована на формах зустрічної торгівлі між суб’єктами ЗЕД та іноземними суб’єктами господарської діяльності;

— орендні, в тому числі лізингові, операції між суб’єктами ЗЕД та іноземними суб’єктами господарської діяльності;

— операції по придбанню, продажу та обміну валюти на ва­лютних аукціонах, валютних біржах та на міжбанківському ва­лютному ринку;

— роботи на контрактній основі фізичних осіб України з іноземними суб’єктами як на території України так і за її межами.

Відповідно до ст. 16 Закону «Про зовнішньоекономічну ді­яльність» ліцензування зовнішньоекономічних операцій визна­чається як комплекс адміністративних дій органу виконавчої влади з питань економічної політики (нині — Міністерство еко­номіки та з питань європейської інтеграції України) з надан­ня дозволу на здійснення суб’єктом ЗЕД експорту (імпорту) то­варів.

Ліцензування експорту (імпорту) товарів здійснюється у формі автоматичного або неавтоматичного ліцензування.

Автоматичне ліцензування полягає у застосуванні Мінеко­номіки комплексу адміністративних дій з надання суб’єкту ЗЕД дозволу на здійснення протягом визначеного періоду експорту (імпорту) товарів, щодо яких не встановлюються квоти.

Неавтоматичне ліцензування визначається як комплекс адміністративних дій Мінекономіки з надання суб’єкту ЗЕД дозволу на здійснення протягом визначеного періоду експорту (імпорту) товарів, щодо яких встановлюються квоти (кількіс­ні або інші обмеження).

Неавтоматичне ліцензування експорту (імпорту) як адміністративна процедура з оформлення та вида­чі ліцензії використовується в разі встановлення квот (кількіс­них та інших обмежень) на експорт (імпорт) товарів.

Ліцензії видаються Мінекономіки, а також у межах наданих ним повноважень відповідним республіканським органом Автономної Республіки Крим, структурним підрозділом обласної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.

У разі запровадження режиму автоматичного ліцензування строк видачі ліцензії не повинен перевищувати 10 робочих днів від дати одержання заяви.

Здійснення суб’єктами ЗЕД зовнішньоекономічних операцій без відповідних ліцензій тягне за собою накладення штрафу у сумі 10 відсотків вартості проведеної операції.

Штрафи стягуються органами державної податкової служби на підставі рішень Мінекономіки.

Відповідно до ст. 1 Закону «Про зовнішньоекономічну дія­льність», зовнішньоекономічний договір (контракт) — це мате­ріально оформлена угода двох або більше суб’єктів ЗЕД та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов’язків у ЗЕД.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається су­б’єктом ЗЕД або його представником у простій письмовій фор­мі, якщо інше не передбачено міжнародним договором Украї­ни чи законом.

До істотних умов зовнішньо­економічних договорів належать:

1. Назва, номер договору (контракту), дата та місце його укладання.

2. Преамбула, в якій визначається повне найменування сто­рін — учасників зовнішньоекономічної операції.

3. Предмет договору (контракту).

4. Кількість та якість товару (обсяги виконання робіт, надан­ня послуг).

5. Базисні умови поставки товарів (приймання-здавання ви­конаних робіт або послуг).

6. Ціна та загальна вартість договору (контракту).

7. Умови платежів.

8. Умови приймання-здавання товару (робіт, послуг).

9. Упаковка та маркування.

10. Форс-мажорні обставини.

11. Санкції та рекламації.

12. Врегулювання спорів у судовому порядку.

13. Місцезнаходження (місце проживання), поштові та пла­тіжні реквізити сторін.

За домовленістю сторін у договорі (контракті) можуть визначатися додаткові умови, страхування, гарантії якості, умови залучення субвиконавців договору (контракту), агентів, перевізників, визначення норм навантаження (розвантаження), умови передачі технічної документації на товар, збереження торгових марок, порядок сплати податків, митних зборів, різного роду захисні застереження, з якого моменту договір (контракт) починає діяти, кількість підписаних примірників договору (контракту), можливість та порядок внесення змін до договору (контракту) та ін.

Дата добавления: 2014-01-06