Тактика – складова частина воєнного мистецтва

ВСТУП

ТЕКСТ ЛЕКЦІЇ

ЛЕКЦІЯ

Харків

ЛЕКЦІЯ

Тема 1: “Основи загальновійськового бою”.

.

.

Гвардійський ордена Червоної Зірки факультет військової підготовки

імені Верховної Ради України Національного технічного університету

“Харківський політехнічний інститут”

КАФЕДРА ВІЙСЬКОВОЇ ПІДГОТОВКИ ОФІЦЕРІВ ЗАПАСУ

ЗАТВЕРДЖУЮ

завідувач кафедри військової

підготовки офіцерів запасу

д.т.н.

О.В.СТАХОВСЬКИЙ

“____” _________________________20__ р.

старший викладач кафедри Волошенко В.А.

Тема 1: “Збройні Сили України”

Обговорено на засіданні ПМК №1

протокол №___

від “____”______________ 20__р.

Харків – 2013 р.

.

.

ЗМІСТ

Вступ

1. Тактика – складова частина воєнного мистецтва.

2. Організаційна структура Збройних Сил України. Види Збройних Сил України, їх склад і призначення.

3. Склад і призначення родів військ, спеціальних військ і тилу Сухопутних військ.

Висновок

Література:

- Бойовий статут Сухопутних військ Збройних Сил України. Ч. ІІ. (Батальйон, рота): наказ командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 29 грудня 2010 р. № 574. – К.: МОУ, 2010.;

- Бойовий статут Сухопутних військ Збройних Сил України. Ч. ІІІ. (Взвод, відділення, екіпаж танка): наказ командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 29 грудня 2010 р. № 575. – К.: МОУ, 2010.;

- Тактика загальновійськових підрозділів: навчальний посібник / О.П. Романенко, В.І. Шарий, В.О. Варюхін та ін.; Мін-во оборони України; – К.: АЗСУ, 1998.;

- Тактика: підручник / В.В. Вишняков, Г.А. Дробаха, А.А. Каленський, Є.Б. Смірнов; Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”. – К., 2009.;

- Бриксін О.М. Застосування математичних методів для розрахунку бойових можливостей танкових (механізованих) підрозділів: навчальний посібник / О.М. Бриксін. – Х.: ХІТВ, 2001.;

- Керівництво по застосуванню норм міжнародного гуманітарного права в Збройних Силах України: Наказ Міністра оборони України від 11 вересня 2004 р. № 400. – К.: Видавництво “Варта”, 2004.

Наочні посібники:

- презентація за темою

Матеріально-технічне забезпечення:

- мультимедійна установка.

З набуттям Україною статусу незалежності безпека країни забезпечується політичними засобами. Однак поки світ мілітаризований і грозить збройними конфліктами, не знята військова небезпека - нам потрібна справжня обороноздатність.

Рішення цієї задачі припускає проведення великого комплексу заходів щодо технічного оснащення Збройних Сил, навчанню командирів, штабів і військ, а також безупинному удосконалюванню військового мистецтва. Світ без воєн і зброї - такий ідеал існування держав, який визначає нині генеральний курс країни в міжнародних справах. Виходячи з цього наша військова доктрина носить сугубо оборонний характер. Це значить, що ми не почнемо воєнних дій першими, якщо не піддамося збройному нападу. Якщо ж агресор розв'яже війну, то ми змушені будемо із самого її початку відбити вторгнення і лише після цього перейти в рішучий наступ. Звідси і вимога Міністра оборони до теорії оборонного бою і підготовки військ: вести наступ різними способами.

Нинішній період у житті Збройних Сил України - це період практичних справ, напруженої повсякденної роботи. Щоб справитися з усіма задачами необхідно перейти на якісно нові параметри, а саме: виробити сучасні вимоги до якості бойової техніки і зброї, воєнно-професіональним, морально-політичним і психологічним якостям особового складу, шукати ефективні шляхи навчання і виховання, розробити оптимальну організаційну структуру армії, авіації і флоту, дислокацію військ і методи підтримки їхньої бойової готовності, а нині ще й обґрунтування головних напрямків військових реформ.

В умовах вищих військово-навчальних закладів головне полягає в тому, щоб забезпечувати реальне просування вперед у поліпшенні навчально-виховного процесу, підвищення його ефективності і якості в практичній спрямованості в підготовці студентів.

1 навчальне питання:

Воєнна наука - це система знань про характер, закони війни, підготовки Збройних Сил до війни і способах її ведення. На основі цього визначення зароджувалася і розвивалася військова наука. Однієї з основних частин воєнної науки є теорія воєнного мистецтва, що охоплює питання підготовки Збройних Сил і ведення ними бойових дій.

Теорія воєнного мистецтва складається:

- стратегії;

- оперативного мистецтва;

-тактики.

1. Стратегія - складова частина воєнного мистецтва, його вища область, що охоплює теорію і практику підготовки країни і Збройних Сил до війни, планування і ведення війни та стратегічних операцій.

2. Оперативне мистецтво - складова частина воєнного мистецтва, що охоплює теорію і практику підготовки та ведення сумісних і самостійних операцій (бойових дій) об’єднаннями видів Збройних Сил. Оперативне мистецтво займає проміжне положення між стратегією і тактикою. Оперативне мистецтво визначає завдання і напрямки розвитку тактики.

3. Тактика - складова частина воєнного мистецтва, що охоплює теорію і практику підготовки і ведення бою підрозділами, частинами (кораблями) і з’єднаннями різних видів Збройних Сил, родів військ і спеціальних військ.

Вона ділиться на:

- загальну тактику;

- тактику видів Збройних Сил;

- тактику родів військ (сил флоту);

- тактику спеціальних військ.

Тактика має два аспекти - теоретичний і практичний.

Теорія тактики досліджує закономірності, характер і зміст сучасного бою, розробляє способи його підготовки і ведення, вивчає бойові якості і можливості підрозділів, частин і з’єднань. Теоретичні положення тактики находять відображення в Бойових статутах, настановах, підручниках, навчальних посібниках, воєнно-теоретичних працях.

Практика тактики охоплює діяльність командирів, штабів і військ щодо підготовки і ведення бою.

Вона включає:

- постійне уточнення даних про обстановку;

- прийняття рішення і доведення бойових завдань до підлеглих;

- планування і підготовку бою;

- ведення бойових дій і управління підрозділами і частинами;

- всебічне забезпечення бойових дій.

Роль тактики в сучасних умовах, як підтверджує досвід Великої Вітчизняної війни, локальних війн і військових навчань, безмірно велика. Це обумовлюється тим, що велике значення в досягненні перемоги над противником продовжує зберігати загальновійськовий бій, а також великі можливості, якими володіє командир для рішення бойових задач. Тому тактика (тактична підготовка) є важливою частиною бойової підготовки військ, провідною навчальною дисципліною у військово-навчальних закладах.

Тактика - сама динамічна область військового мистецтва. Причому зміни в тактиці проходять все швидше по мірі прискорення технічного прогресу і удосконалення засобів збройної боротьби, морально-бойових якостей особового складу.

Тактика максимально наближена до практичної діяльності військ: рівень її розвитку, якість тактичної підготовки офіцерів, штабів і військ багато в чому визначає умови досягнення перемоги в бою. Коло задач тактики велике. Воно визначається рівнем розвитку озброєння і бойової техніки, поглядами стратегії на характер майбутньої війни, способи її розв’язання і ведення, конкретними задачами, що виходить з оперативного мистецтва.

Завдання тактики. Тактика вивчає і розробляє способи підготовки і ведення загальновійськового бою. Вона включає тактику загальновійськових з’єнань, частин і підрозділів, а також видів Збройних Сил і родів військ та спеціальних військ, що входять в Сухопутні війська. Вона вивчає зміст видів бойових дій, роль ударів ядерними, вогневими та іншими засобами ураження, розробляє форми маневру військ, похідні, передбойові і бойові порядки, визначає місце і роль з’єднань, частин і підрозділів, кожного роду військ і спеціальних військ в загальновійськовому бою, завдання, які виконують в ході бойових дій, способи їх сумісного бойового застосування і порядок взаємодії між ними.

Завданнями тактики є розробка і проведення в життя заходів, що забезпечують постійну готовність підрозділів, частин і з’єднань до виконання бойових завдань у складних умовах наземної, повітряної і радіоелектронної обстановки. Розробка і удосконалення способів ведення бойових дій у початковий період війни.

Застосування ядерної, високоточної зброї та інших сучасних засобів збройної боротьби, докорінно змінило характер бою й умови його ведення.

Тактика покликана розкрити ці зміни, досліджувати природу сучасного бою, його характерні риси, закономірності, підготовку, принципи і способи ведення.

Тактика розробляє способи застосування різних видів сучасної зброї, а також захисту військ від такої ж зброї противника.

Розгром противника в бою досягається тісним поєднанням вогню, удару і маневру підрозділів, частин і з’єднань різних родів військ і видів Збройних Сил; завдання тактики полягає в тім, щоб знайти оптимальне поєднання цих елементів загальновійськового бою і діючих у ньому сил та засобів.

Важливою задачею тактики є вивчення сил і засобів противника, його поглядів на застосування їх у бою, а також на способи ведення різних видів бою; виявлення сильних та слабких сторін озброєння, техніки, організації військ і тактики дій противника.

При вивченні оборонного бою тактика розробляє питання організації і ведення оборони в тактичній ланці, ведення оборонного бою в особливих умовах, в оточенні і при відході.

Вивчаючи наступальний бій, загальна тактика розробляє способи його організації і ведення при прориві оборони, переслідуванні противника, що відходить, наступу з подоланням водних перешкод, способи організації і ведення зустрічного бою, особливості наступу вночі, у місті й інших особливих умовах.

Загальна тактика розробляє також питання пересування військ і розташування їх на місці.

Крім того, тактика вивчає питання керування, всебічного забезпечення бою і виробляє практичні рекомендації щодо їх рішення в різних умовах. Розробляє вимоги до організаційно-штатної структури військових формувань і рівню їхньої бойової підготовки.

Створення і масове впровадження у війська сучасних засобів і технологій ведення збройної боротьби суттєво вплинуло за останні 15-20 років на розвиток тактики в цілому і теорії загальновійськового бою зокрема. Тому при визначенні вигляду Збройних сил XXI століття дуже важливо враховувати нові тенденції в області тактики, а саме: зсув акцентів убік «безконтактних» дій протиборчих сторін; послідовний перехід від вогневого впливу по всьому угрупованню противника до функціонально-структурного (виборчого) його ураження з застосуванням переважно високоточної зброї; зростання питомої ваги мобільних військ.

Що ж стосується практичного розвитку тактики в ході бойових дій військ у збройних конфліктах, то тут, на наш погляд, накопичено чимало позитивного, що можна охарактеризувати як новий виток у розвитку форм і способів тактичних дій, констатуючи визначний прогрес військового мистецтва в цілому. Проблема в тому, щоб узагальнити і систематизувати накопичений досвід інших держав при ведення збройних конфліктів різної інтенсивності. Спробуємо в оглядовому викладі представити, у чому ж полягає розвиток тактики за останнє десятиліття.

Насамперед хотілося б відзначити, що в системі бойових дій у військових конфліктах чітко проявилася домінуюча роль тактики, як складової частини військового мистецтва. Це важливо підкреслити ще і тому, що під впливом досвіду війни в зоні Перської затоки (1991) стала мусуватися точка зору, що тактика узагалі відмирає, оскільки, мов, вирішальне значення у військових конфліктах сьогодні мають дії стратегічного й оперативного масштабу. Однак останнім часом співвідношення і взаємозв'язок складових частин військового мистецтва проявилися інакше, ніж це мало місце в операції «Буря в пустелі». Центр ваги бойових зусиль змістився убік тактичних дій. Так, в Афганістані питома вага розв'язуваних військами тактичних задач склала, за розрахунками, близько 80% від загального обсягу бойових дій, а в двох чеченських військових кампаніях — 75%. З цього випливає, що тактика була і залишається основою досягнення оперативних цілей у збройній боротьбі.

Висновок з 1-го питання. Як видно з розгляду 1-го питання ми можемо зробити висновок, що воєнна наука - це система знань про, закони війни, підготовки Збройних Сил до війни і характерних способах її ведення. На основі цього визначення зароджувалася і розвивалася військова наука. Однієї з основних частин воєнної науки є теорія воєнного мистецтва, що охоплює питання підготовки Збройних Сил і ведення ними бойових дій. Вона складається:

- стратегії;

- оперативного мистецтва;

-тактики.

Завдання тактики. Тактика вивчає і розробляє способи підготовки і ведення загальновійськового бою. Вона включає тактику загальновійськових з’єнань, частин і підрозділів, а також видів Збройних Сил і родів військ та спеціальних військ, що входять в Сухопутні війська.

Завданнями тактики є розробка і проведення в життя заходів, що забезпечують постійну готовність підрозділів, частин і з’єднань до виконання бойових завдань у складних умовах наземної, повітряної і радіоелектронної обстановки.

Міністр оборони, Командувач Сухопутними військами у своїх наказах і керівних документах вимагають:

- готувати частини і підрозділи до ведення бойових дій у складній обстановці із сильним і технічно оснащеним противником з повним використанням бойових можливостей штатного озброєння і техніки,

- постійно удосконалювати тактику ведення бойових дій з урахуванням змін в організаційно-штатній структурі і технічній оснащеності,

- відпрацьовувати усі види бойових дій, уміло переходити від одного до іншого,

- більше уваги приділяти вивченню і практичній організації оборонного бою, створенню стійкої й активної оборони.

- освоїти порядок заняття оборони в короткий термін на різних рубежах.

Дата добавления: 2014-01-07