Події в Петрограді і Москві в жовтні – листопаді 1917р. Прихід більшовиків до влади

Двовладдя- своєрідна форма ор­ганізації державної влади в Росії в берез­ні - липні 1917 р., при якій її носіями були дві паралельно існуючі структури - Ради робітничих, солдатських і селянських де­путатів і Тимчасовий уряд.

Однак двовлад­дя не могло існувати тривалий час.

Спочатку спільна діяльність Тимчасового уряду і Рад привела до прогресивних кардинальних змін у країні: була знищена абсолютна мо­нархія; проголошувалися громадянські свободи, політичні партії стали легальними; ліквідовувалися царська жандармерія, поліція й охранка, оновлювався старий судовий апарат; були заарештовані царські чиновни­ки і генерали, які протидіяли демократизації країни, надавалася амністія політичним в'язням; реорганізовувалася система місцевого управління.

Водночас не були вирішені основні проблеми, що стояли перед краї­ною: Росія продовжувала війну; залишалося невирішеним аграрне питан­ня; на фабриках і заводах не був запроваджений 8-годинний робочий день; були скасовані лише деякі національні обмеження, уряд вороже ставився до спроб народів колишньої імперії домогтися незалежності.

Розстановка політичних сил у країні. Ліберальні партії після перемо­ги революції виступали за війну «до переможного завершення», прагнули відтягнути радикальні реформи до скликання Установчих зборів.

Есери і меншовики активно співробітничали з Тимчасовим урядом.

Більшовики виступали проти та­кого співробітництва.

Події квітня — червня 1917 р. 18 квітня була опублікована нота мі­ністра закордонних справ Тимчасово­го уряду П. Мілюкова урядам країн Антанти, у якій зазначалось, що Росія буде продовжувати війну до повної перемоги над країнами Центрального блоку. Ця нота і невдалий наступ на фронті викликали 20—21 квітня могутню антиурядову демонстрацію робітників і солдатів Петрограда проти продовження війни. П. Мілюков і О. Гучков (військовий міністр) змушені були піти у відставку.

Ради перейшли до активних дій і в червні 1917 р. у Петрограді скликали Всеросійський з'їзд Рад. Більшість делегатів з'їзду становили есери і меншовики. У ході дискусії лідер більшовиків В. Ленін заявив, що в країні є єдина партія, яка може взяти на себе відповідальність за долю країни – партія більшовиків. Однак есери і меншовики, звичайно, не погодилися; цим і вважали за необхідне продовжувати співробітництво з урядом.

в) Липнева криза. Змова Корнілова.

18 червня Тимчасовий уряд прийняв рішення про початок нового наступу на фронті. Він знову викликав нову урядову кризу. 2 липня 1917 р. декілька міністрів Тимчасового уряду на чолі з міністром-головою князем Г. Львовим подали у відставку. З липня у Петрограді почалися ма­сові демонстрації, очолювані більшовиками. Вони проходили під гаслами «Геть Тимчасовий уряд!», «Вся влада Радам!».

ЦВК оголосив липневі події «військовою змовою більшовиків з метою захоплення влади». У Петрограді вводився воєнний стан, деякі револю­ційне налаштовані військові частини були роззброєні. 6 липня виступ було придушено. 8 липня сформований другий коаліційний уряд на чолі з О. Керенським, якому ЦВК Рад надав «необмежені повноваження і необмежену владу».

Була відновлена смертна кара на фронті, запроваджена цензура. За оцінкою В. Леніна, липневі події означали кінець двовладдя. Більшовики після цих подій взяли курс на підготовку збройного повстання.

Після провалу червневого наступу і липневих подій головнокоманду­вачем російської армії став генерал Л.Корнілов, який змінив на цій посаді О.Брусилова. Єдино можливий вихід з того важкого становища, у якому перебувала країна влітку 1917р., він бачив у встановленні диктатури.

25 серпня 1917 р. Л. Корнілов направив на Петроград 3-й кінний кор­пус. Однак майже відразу ж Кєрєнський запідозрив Корнілова в прагненні встановити свою особисту диктатуру, змістив Корнілова з посади, оголо­сив його заколотником і звернувся по допомогу до Рад, у яких на цей час посилився вплив більшовиків.

Після цих подій робітники і солдати почали схилятися до більшови­ків, що особливо виявилося в «більшовизації Рад», коли більшовики на початку вересня вже становили більшість у Петроградській, Московській та інших Радах.

1 вересня 1917 р. Росія була проголошена республікою. 14 вересня 1917 р. у Петрограді за рішенням ЦВК була скликана Всеросійська Де­мократична нарада «для створення сильної революційної влади». В її роботі взяли участь представники всіх політичних сил країни. 20 вересня Демократична нарада передавала свої функції до скликання Установчих зборів Тимчасовому уряду– Передпарламенту.

25 вересня 1917р. був сформований третій коаліційний уряд на чолі з О.Керенським, до складу якого увійшли і меншовики.

«Підготовка більшовицького повстання. Здійснення перевороту»

Для підготовки до збройного перевороту більшовиками було створено два органи: легальний - Вшськово-революційний комітет (ВРК) при Пе­троградській Раді і нелегальний - Вшськово-революційний центр (ВРЦ) при ЦК РСДРП(б).

10 жовтня і 16 жовтня відбулися засідання ЦК РСДРП(б), на яких була прийнята ленінська резолюція про негайне збройне повстання.

22 жовтня, у день святкування Дня Петроградської Ради, пройшли ма­сові маніфестації і мітинги, які більшовики використовували для агітації серед народу. На бік ВРК перейшов гарнізон стратегічно важливої Петро­павловської фортеці та Кронверкський арсенал зі зброєю і боєприпасами.

У ніч проти 24 жовтня Тимчасовий уряд прийняв рішення про закрит­тя більшовицьких газет, притягнення до суду членів ВРК за відправлення у військові частини телефонограм про непокору штабу округу.

Проте на ранок 25 жовтня влада в сто­лиці перейшла в руки Петроградського ВРК. Війська, вірні Тимчасовому уряду, були блоковані в Зимовому палаці, Навко­ло палацу ВРК зосередив солдат, до бойової готовності був приведений гарнізон Петролавлівської фортеці. Холостий постріл із крейсера «Аврора» був сигналом до почат­ку штурму Зимового палацу. Невдовзі Зи­мовий було захоплено. Міністри Тимчасо­вого уряду були заарештованіі відправлені в Петропавлівську фортецю.

Дата добавления: 2014-01-07